Київ – Спроби громадського контролю діяльності міліції були фактично нею заблоковані: правоохоронці й далі порушують права людини і не готові до діалогу з громадськістю. Про це напередодні Дня міліції заявили українські правозахисники, анонсуючи свій щорічний звіт. Українські міліціонери раніше не раз заявляли, що намагаються викорінити негативні явища.
У кампанії «Міліція під контролем» взяли участь 62 правозахисні громадські організації з усіх регіонів України. Асоціація українських моніторів дотримання прав людини констатує: міліція продовжує залишатися закритою спільнотою.
За 9 місяців цього року 34 українці померли в міліції. Минулого року таких випадків було понад 50, зазначає Олег Мартиненко, голова правління Асоціації, член громадської ради при МВС. Він говорить, що «покращення» ситуації насправді немає: ні тоді, ані тепер міліція не надала доказів, що смерті цих людей не на совісті держави.
«Фокус застосування насильства сильно змістився: якщо раніше основною причиною насильства і тортур у міліції був так званий відсоток розкритих справ, то приблизно з 2009 року більш актуальною стає корупційна складова, – зауважує Мартиненко. – Тобто, людей б’ють не для того, щоб вони зізнались у злочині, а щоб заплатили, аби їх відпустили».
Це все відбувається фактично «за зачиненими дверима»: відеокамери у райвідділах розміщують хіба при вході, і дуже рідко – у коридорах установ, додає правозахисник.
Водночас майже всі форми громадського контролю, напрацьовані до 2009-го року, Міністерство внутрішніх справ тепер блокує, зазначає Володимир Батчаєв, член правління асоціації. Зокрема, за його словами, активістів мобільних груп не пускали до райвідділів, за винятком кількох областей, а наглядові ради при обласних управліннях міліції, хоча і були створені, але вольовим рішенням «згори», за два тижні, і увійшли туди здебільшого представники бізнес-структур, так чи інакше від міліції залежних.
Сумна ситуація з інформаційними запитами: у Донецькій області відповіли за 52 календарних дні, а не за 20, як того вимагає законодавство, на Одещині вимагали допуску до державної таємниці, що не має стосунку до міліцейської статистики, говорить Володимир Батчаєв.
Ситуація із розслідуванням внутрішніх злочинів міліції покращилася – представник омбудсмена
Тим часом представник уповноваженого з прав людини Анатолій Палій зауважує, що все не можна змінити щвидко, зокрема, ліпше працює прокуратура у розслідуванні злочинів людей у погонах.
«Генеральний прокурор пішов назустріч у тому плані, що прислухався до омбудсмена щодо створення спеціальних підрозділів, що відповідали б за ефективність розслідуванням скарг на неправомірні дії міліції», – розповідає представник омбудсмена.
Всередині правоохоронної системи ведеться боротьба зі внутрішніми злочинами, зауважив у коментарі Радіо Свобода колишній радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній. Як приклад, він наводить затримання співробітників Дніпровського райвідділу Києва, яких підозрюють у катуваннях. Однак безсистемність, на думку Костянтина Стогнія, може справити негативний ефект.
Небагато справ проти міліціонерів підтверджуються у суді – Стогній
За його словами, контролювати діяльність міліції потрібно, але цим повинні займатися публічні люди, яким довіряє громадськість, а не безіменні волонтери. Тоді це матиме вплив, вважає Костянтин Стогній.
«Що ж до відсотку кримінальних справ, що дійшли до суду… Не більше 17% давали статистику, підтверджувалися у суді. Серед правоохоронців зараз пішла така кампанія: знайди ворога серед своїх», – говорить він.
Свій річний звіт Асоціація українських моніторів дотримання прав людини планує направити Президентові, Прем’єр-міністру, омбудсмену та міністру внутрішніх справ на початку наступного року.
Раніше колишній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов заявляв про необхідність реформування нинішньої правоохоронної системи: починаючи від освіти співробітників міліції і закінчуючи оперативно-розшуковою діяльністю. Цю тенденцію обіцяв підтримувати і новий міністр. Зокрема, у зверненні до особового складу він говорить про обов’язок керівників контролювати, щоб діяльність їх підрозділів не виходила за межі правового поля.
У кампанії «Міліція під контролем» взяли участь 62 правозахисні громадські організації з усіх регіонів України. Асоціація українських моніторів дотримання прав людини констатує: міліція продовжує залишатися закритою спільнотою.
За 9 місяців цього року 34 українці померли в міліції. Минулого року таких випадків було понад 50, зазначає Олег Мартиненко, голова правління Асоціації, член громадської ради при МВС. Він говорить, що «покращення» ситуації насправді немає: ні тоді, ані тепер міліція не надала доказів, що смерті цих людей не на совісті держави.
Людей б’ють не для того, щоб вони зізнались у злочині, а щоб заплатили, аби їх відпустили
«Фокус застосування насильства сильно змістився: якщо раніше основною причиною насильства і тортур у міліції був так званий відсоток розкритих справ, то приблизно з 2009 року більш актуальною стає корупційна складова, – зауважує Мартиненко. – Тобто, людей б’ють не для того, щоб вони зізнались у злочині, а щоб заплатили, аби їх відпустили».
Це все відбувається фактично «за зачиненими дверима»: відеокамери у райвідділах розміщують хіба при вході, і дуже рідко – у коридорах установ, додає правозахисник.
Водночас майже всі форми громадського контролю, напрацьовані до 2009-го року, Міністерство внутрішніх справ тепер блокує, зазначає Володимир Батчаєв, член правління асоціації. Зокрема, за його словами, активістів мобільних груп не пускали до райвідділів, за винятком кількох областей, а наглядові ради при обласних управліннях міліції, хоча і були створені, але вольовим рішенням «згори», за два тижні, і увійшли туди здебільшого представники бізнес-структур, так чи інакше від міліції залежних.
Сумна ситуація з інформаційними запитами: у Донецькій області відповіли за 52 календарних дні, а не за 20, як того вимагає законодавство, на Одещині вимагали допуску до державної таємниці, що не має стосунку до міліцейської статистики, говорить Володимир Батчаєв.
Ситуація із розслідуванням внутрішніх злочинів міліції покращилася – представник омбудсмена
Тим часом представник уповноваженого з прав людини Анатолій Палій зауважує, що все не можна змінити щвидко, зокрема, ліпше працює прокуратура у розслідуванні злочинів людей у погонах.
«Генеральний прокурор пішов назустріч у тому плані, що прислухався до омбудсмена щодо створення спеціальних підрозділів, що відповідали б за ефективність розслідуванням скарг на неправомірні дії міліції», – розповідає представник омбудсмена.
Всередині правоохоронної системи ведеться боротьба зі внутрішніми злочинами, зауважив у коментарі Радіо Свобода колишній радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній. Як приклад, він наводить затримання співробітників Дніпровського райвідділу Києва, яких підозрюють у катуваннях. Однак безсистемність, на думку Костянтина Стогнія, може справити негативний ефект.
Небагато справ проти міліціонерів підтверджуються у суді – Стогній
За його словами, контролювати діяльність міліції потрібно, але цим повинні займатися публічні люди, яким довіряє громадськість, а не безіменні волонтери. Тоді це матиме вплив, вважає Костянтин Стогній.
«Що ж до відсотку кримінальних справ, що дійшли до суду… Не більше 17% давали статистику, підтверджувалися у суді. Серед правоохоронців зараз пішла така кампанія: знайди ворога серед своїх», – говорить він.
Свій річний звіт Асоціація українських моніторів дотримання прав людини планує направити Президентові, Прем’єр-міністру, омбудсмену та міністру внутрішніх справ на початку наступного року.
Раніше колишній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов заявляв про необхідність реформування нинішньої правоохоронної системи: починаючи від освіти співробітників міліції і закінчуючи оперативно-розшуковою діяльністю. Цю тенденцію обіцяв підтримувати і новий міністр. Зокрема, у зверненні до особового складу він говорить про обов’язок керівників контролювати, щоб діяльність їх підрозділів не виходила за межі правового поля.
