Київ – В Україні спостерігається тенденція до посилення впливу на політичне та громадське життя силових інституцій та використання судової системи і спецслужб в інтересах певних політичних сил. На цьому наголошують незалежні експерти з Женевського центру демократичного контролю над збройними силами, дослідницьких установ країн НАТО та України. Нині у Києві вони обговорили проблему суспільного контролю над українськими силовиками на конференції «Демократичний цивільний контроль над сектором державної безпеки в Україні».
Уперше у Києві зібрались експерти з держав, які по-різному вирішують проблеми своєї безпеки: Польща та Німеччина – члени НАТО, а Швейцарія, де розташований Женевський центр контролю над силовими інституціями – нейтральна країна. Але більшість європейських фахівців дійшли висновку: в Україні фактично відсутній громадський контроль над силовиками та спецслужбами.
Фахівці послуговувались даними соціологічних опитувань незалежних аналітичних центрів, таких як Центр Розумкова та Центр «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерова». Згідно з їхніми опитуваннями цього року, понад 65 відсотків українців не довіряють силовикам і вважають, що вони обслуговують інтереси окремих політичних сил та фінансово-промислових груп. Близько 70% респондентів вважають міліцію репресивним органом.
З такими оцінками не погоджується експерт з питань безпеки Адміністрації Президента України Олексій Обал: «Як наголошує Президент Віктор Янукович, завдання силових структур – гарантувати реалізацію життєво важливих, невід’ємних прав кожного громадянина на вільний розвиток, на успіх, на чесне життя та на звичайне людське щастя жити у справедливому, вільному й відкритому суспільстві».
Дії Президента суперечать словам, які прозвучали у виступі Обала, вважають члени комітету Верховної Ради з питань безпеки та незалежні аналітики. Так, голова Комітету Анатолій Гриценко повідомив: «Рік тому Янукович ініціював зміни до законодавства, внаслідок чого Верховна Рада втратила контроль над армією та спецслужбами. Нині це призводить до перетворення їх на специфічну державу у державі».
«Прокуратура, міліція, податкова міліція, СБУ, суди – перед ними громадяни абсолютно безправні. Вони звертаються до депутата, а депутата з жовтня минулого року обмежено! Також наявні серйозні обмеження у доступі до інформації, такого не було ні за часів Президента Кучми, ні за Ющенка», – каже Гриценко.
Європа: погляд на нещодавню історію
Досвід західних сусідів України у створенні громадського контролю над сектором безпеки (армія, спецслужби, поліція) треба розпочинати з деполітизації силових інституцій і запровадження верховенства права у державі, – наголосив польський експерт Богдан Кліч.
А директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожел у цьому контексті згадав недавню історію Польщі: «Як громадянин Польщі, я дуже добре пам’ятаю танки на вулицях багатьох польських міст 30 років тому, коли у Польщі ввели військовий стан. Це був урок історії, який не повинен більше ніде повторитись! Вважаю, що ми повинні розуміти наступне: у демократичних країнах законодавча і виконавча влада, громадянське суспільство повинні відігравати важливу роль у здійсненні ефективного, цільного демократичного контролю над сектором безпеки».
Учасники конференції пропонують чинній владі України долучити українських та міжнародних незалежних експертів до розробки законодавчих актів, які б забезпечили громадський контроль над сектором безпеки у державі.
Уперше у Києві зібрались експерти з держав, які по-різному вирішують проблеми своєї безпеки: Польща та Німеччина – члени НАТО, а Швейцарія, де розташований Женевський центр контролю над силовими інституціями – нейтральна країна. Але більшість європейських фахівців дійшли висновку: в Україні фактично відсутній громадський контроль над силовиками та спецслужбами.
Фахівці послуговувались даними соціологічних опитувань незалежних аналітичних центрів, таких як Центр Розумкова та Центр «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерова». Згідно з їхніми опитуваннями цього року, понад 65 відсотків українців не довіряють силовикам і вважають, що вони обслуговують інтереси окремих політичних сил та фінансово-промислових груп. Близько 70% респондентів вважають міліцію репресивним органом.
З такими оцінками не погоджується експерт з питань безпеки Адміністрації Президента України Олексій Обал: «Як наголошує Президент Віктор Янукович, завдання силових структур – гарантувати реалізацію життєво важливих, невід’ємних прав кожного громадянина на вільний розвиток, на успіх, на чесне життя та на звичайне людське щастя жити у справедливому, вільному й відкритому суспільстві».
Дії Президента суперечать словам, які прозвучали у виступі Обала, вважають члени комітету Верховної Ради з питань безпеки та незалежні аналітики. Так, голова Комітету Анатолій Гриценко повідомив: «Рік тому Янукович ініціював зміни до законодавства, внаслідок чого Верховна Рада втратила контроль над армією та спецслужбами. Нині це призводить до перетворення їх на специфічну державу у державі».
«Прокуратура, міліція, податкова міліція, СБУ, суди – перед ними громадяни абсолютно безправні. Вони звертаються до депутата, а депутата з жовтня минулого року обмежено! Також наявні серйозні обмеження у доступі до інформації, такого не було ні за часів Президента Кучми, ні за Ющенка», – каже Гриценко.
Європа: погляд на нещодавню історію
Досвід західних сусідів України у створенні громадського контролю над сектором безпеки (армія, спецслужби, поліція) треба розпочинати з деполітизації силових інституцій і запровадження верховенства права у державі, – наголосив польський експерт Богдан Кліч.
А директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожел у цьому контексті згадав недавню історію Польщі: «Як громадянин Польщі, я дуже добре пам’ятаю танки на вулицях багатьох польських міст 30 років тому, коли у Польщі ввели військовий стан. Це був урок історії, який не повинен більше ніде повторитись! Вважаю, що ми повинні розуміти наступне: у демократичних країнах законодавча і виконавча влада, громадянське суспільство повинні відігравати важливу роль у здійсненні ефективного, цільного демократичного контролю над сектором безпеки».
Учасники конференції пропонують чинній владі України долучити українських та міжнародних незалежних експертів до розробки законодавчих актів, які б забезпечили громадський контроль над сектором безпеки у державі.
