Доступність посилання

ТОП новини

Українці вже більше хочуть до Росії, аніж до Європи (європейська преса)


Прага – З понеділка європейські оглядачі переймаються долею саміту Україна-ЄС, що був раніше запланований Брюсселем на 19 грудня. Провідні газети й агентства інформують, що поїздка у понеділок до Києва комісара ЄС з розширення Штефана Фюле має на меті використати останню можливість для порятунку саміту ЄС-Україна. Оглядачі також вважають, що у суботу в Москві відбулося щось подібне до листопада 2004 року в Києві. Деякі видання повідомляють, що Президент Янукович вже має й соціологічні підстави для зміни зовнішньої політики, бо восени цього року більшість українців висловлюється за тісний союз з Росією.

Брюсельське видання EUObserver цитує в понеділок скарги західних послів у Києві на свавілля судової влади у справі Юлії Тимошенко та висування проти лідера української опозиції нових кримінальних звинувачень. «Це доводить, – як цитує видання одного із західних дипломатів в Україні, – що вони (влада Януковича) не чують наших застережень взагалі». Видання констатує, що стосунки між ЄС та Україною й далі погіршуються.

Чимало видань та світових агентств вважають, що комісар ЄС з політики розширення та політики сусідства з ЄС Штефан Фюле прибув до Києва, щоб визначити ситуацію в країні та врятувати саміт ЄС-Україна, що раніше був призначений на 19 грудня. «Ройтерз» цитує речника Фюле в Брюсселі: «Відвідини Києва комісаром відбудуться у контексті підготовки до саміту ЄС в Україні на найвищому рівні». Дипломати ЄС прогнозують, що у разі відсутності прогресу в справі Юлії Тимошенко, саміт 19 грудня може бути просто формальним, а насправді – це означатиме дипломатичний провал.

Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що українська влада, Президент Янукович, нині гарячково розмірковують, куди їм скоріше рухатися – чи до ЄС, чи до Москви (ЄврАзЕС). Не дивно, що попередньо Віктор Янукович планує 19 грудня бути в Києві, а 20-го – в Москві. Експерти не виключають, що вирішальну роль відіграють цього разу гроші, що їх чи Росія, чи Захід швидше запропонують Києву. І, як виглядає, цього разу «реальнішим» для Києва може бути ЄврАз ЕС. Газета також наголошує, що й соціологія цього разу служить своєрідною вигідною підказкою для влади Президента Януковича. Останні соціологічні опитування за листопад показують, як цитує «Нєзавісімая газета», що 33% опитаних громадян України виступають за євроінтеграцію, а 43% – за інтеграційні проекти з Росією.

Оглядач «Дейлі Телеґраф» Ендрю Уїлсон не виключає, що істотні корективи в сучасну політику на пострадянському просторі внесуть цього разу російські виборці, котрі вийшли на безпрецедентні акції протесту проти фальсифікацій на виборах до Держдуми на користь партії Володимира Путіна. Цей експерт з Лондона вважає, що «так звані «кольорові революції» в Грузії та Україні у 2003-2004 роках були викликані кричущими фальсифікаціями, обкраданням виборців, коли в Україні той , хто програв вибори, оголосив себе переможцем. Саме таке вперше відчувалося минулого тижня в Москві, коли мільйони голосів були, як припускають, несправедливо додані на рахунок «Єдиної Росії», котра навіть після цього не отримала більшості в Держдумі», – наголошує Ендрю Уїлсон.

Блогер «Файненшел Таймз» Ґідеон Рахман запитує, чи «врятує російська зима Путіна?» і додає, що все залежить від «оперативності» та настирливості росіян, їхніх багатотисячних протестів, котрі може «зупинити зима». Автор нагадує, що «помаранчева революція» в Україні, котра передбачала ночівлю в наметах, розгорнулася саме взимку. І якщо росіяни зроблять перерву на кілька тижнів, то вони можуть втратити імпульс. Думаю, що люди в Москві могли б повернутися на вулиці масами задовго до Різдва», – прогнозує Рахман.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG