Київ – Ар-Рахма, або українською «милосердя» – так назвали першу мечеть Києва, що сьогодні буде відкрита офіційно. Перший камінь споруди був закладений ще у 1994 році. Роки після цього пішли на збір коштів, отримання дозволів та будівництво. За словами муфтія України шейха Ахмеда Таміма, ідея побудови мечеті сприймалася далеко не усіма чиновниками, що певним чином гальмувало процес.
Будівництво відбувалося поетапно, завдяки фінансовій підтримці вірян. Вже 2001 року у першому приміщенні відбулися святкові молитви. Тепер у добудованій мечеті одночасно можуть молитися близько тисячі людей, розповіла вірянка, кандидат історичних наук Фатіма Маєвська.
«Ми цього чекали багато років. Ми дуже раді, що перша мечеть у новітній історії Києва відкрилася. Це місце де ми можемо зібратися разом, читати намаз, де ми можемо навчатися релігії, спілкуватися одне з одним», – поділилася Фатіма.
Роботи зі спорудження мечеті щойно завершилися. Тепер за ісламськими канонами мулла 5 разів на день підніматиметься сходами 27-метрового мінарету і закликатиме мусульман до молитви.
Утім, ще не так давно у киян, які сповідують іслам, не було місця для всіх, хто приходив молитися. Тому кошти збирали усією громадою. Зрештою, побудували ще одну велику частину і мінарет, а також відкрили школу – медресе.
Нелегко було отримувати дозвіл на побудову – шейх Тамім
Шлях до завершення будівництва мечеті був не простим, відзначив голова Духовного управління мусульман України шейх Ахмед Тамім.
Шейх Ахмед Тамім
«Нелегко було отримувати дозвіл на побудову. Я знаю, що закон це дозволяє і органи влади намагаються сприяти, але не кожен чиновник розуміє це питання, і взагалі стратегію України щодо мусульман та ісламської освіти. Тому дехто з них боявся ухвалювати рішення щодо надання земельної ділянки чи затвердження проекту», – розповів муфтій України.
За словами шейха Ахмеда Таміма, в Україні близько 2 мільйонів мусульман, а у Києві їх близько 60 тисяч. Така громада, якщо бажає розбудовувати і поширювати свою культуру та релігію, мала б брати активнішу участь у громадському та політичному житті держави, щоб мати ширше представництво хоча б в органах міського самоврядування, вважає член парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Зубанов.
«У державі є народ, населення. Воно має свої уподобання. За Конституцією, релігії дійсно рівні. Але коли стосується конкретних питань, наприклад, надання ділянки землі для побудови храму, то це вирішує громада – депутати, яких обирають люди. Це стосується не тільки мечетей. Це процес не простий, але демократичний, бо ухвалюють рішення ті люди, за яких громада проголосувала», – відзначив Зубанов.
Мечеть збудовано в історичній частині української столиці, на вершині гори Щекавиця. Тут, у районі Татарки, мусульмани проживали компактно із середини ХIХ століття.
У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року – на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.
