«Молодь проти Косіора! Молодь за Полуботка!» З ініціативою перейменувати вулицю генсека ЦК КП(б)У на вулицю наказного гетьмана Війська Запорозького у Дніпропетровську виступили молодіжні організації націонал-патріотичного спрямування. Активісти кажуть: соромно, що в наш час вулиця носить ім’я «ката українського народу», адже Станіслав Косіор – організатор штучного Голодомору 30-х років, антиукраїнського терору, фабрикування численних політичних процесів та знищення української інтелігенції. І це доведено у суді.
«Косіор – один із тих керівників, які влаштували Голодомор, поряд із Постишевим, Чубарем, Петровським. Полуботка ми обрали тому, що це видатний український громадський діяч, козацький гетьман. До того ж, він є прапрадідом, згідно з дослідженнями Яворницького, почесного громадянина нашого міста Олександра Поля. Тому ми вважаємо, що саме ім’ям Полуботка має називатись ця вулиця. Це буде влучна назва», – сказав у коментарі Радіо Свобода лідер обласної організації «Студентська Свобода» Денис Ковальов.
Окрім Косіора, у Дніпропетровську є ще кілька вулиць, які носять імена винуватців організації Голодомору та репресій: Чубаря, Постишева, Петровського. Ім’я останнього має також проспект, площа і саме місто. А сам «товариш Петровський», відлитий із бронзи, височіє біля залізничного вокзалу.
Між тим у владних кабінетах упень рубати радянські назви не поспішають. Указ Президента Віктора Ющенка щодо перейменування так і залишився не виконаним. У жовтні нинішнього року спецкомісія з перейменувань таки визначила список вулиць, названих іменами винуватців «чорного 33-го». Він вийшов невеликим – усього три вулиці: Постишева, Косіора та Чубаря, але й щодо них остаточного рішення міськради досі немає.
«Були і звернення громадськості, й самого управління внутрішньої політики, і громадські організації «ГРАД» і «Просвіта» звертались. Перейменування не відбулося. Попередній депутатський корпус не підтримав це, комісія з перейменування також була проти. В цьому році рішення комісії з перейменування вже є, міська рада повинна його затвердити. Я здивований, чому його не подали на сесію», – пояснив Радіо Свобода начальник управління внутрішньої політики міськради Володимир Михайлишин.
А втім, чи затвердять депутати на сесії таке рішення, – під питанням. Комуністи, які входять до провладної більшості міськради, категорично проти, заявив Радіо Свобода керівник Дніпропетровського обкому КПУ, народний депутат Сергій Храпов.
«Я сміявся, коли за рішенням суду було визнано, що Ленін має відношення до Голодомору 1932-33 років. З моєї точки зору, це треба відстоювати жорстко, щоб вулиці не перейменовувались, щоб такі люди, які зробили багато для України, як Косіор, залишались увічненими», – зазначив Сергій Храпов.
26 листопада жертв Голодомору в храмах Придніпров’я поминатимуть молитвою. Громадськість проведе жалобні заходи на «полі скорботи» під обласним центром.
Дніпропетровщина – один із регіонів, які найбільше потерпіли від Великого Голоду, хоча точну кількість людей, які загинули у 1932–33 роках у краї, історики досі не можуть назвати. За останніми даними, їх щонайменше 65 тисяч – дані щодо такої кількості загиблих підтверджені архівом. Дослідники ж переконані, що жертв було набагато більше.
