Два або три роки тому здобуття статусу кандидата на членство в Євросоюзі у Сербії стало б майже національним святом. Але тепер, внаслідок економічної кризи та зростання, пов’язаного з кризою, євроскептицизму, більшість громадян Сербії не звертає увагу на оптимізм урядовців. А представники опозиції кажують, що влада продала Косово й за ті гроші купила «квиток» до Європи.
Але цей «квиток» умовний. Початок переговорів із Серюією залежить від діалогу Белграда й Приштини. Цей діалог був призупинений після інцидентів на півночі Косова. Косовські серби за підтримки Белграда вже два місяці блокують прикордонні пункти на півночі Косова. За таких умов важко говорити про будь-які відносини між двома країнами. Зрештою, Сербія не визнає Косово.
У Сербії наступного року мають відбутися парламентські вибори. Правляча коаліція через це наполягає на своєму патріотизмові, що зводиться до гасла: «Косово – сербська колиска. Ніколи й ні за яких умов не погодимося з незалежністю частини державної території». Хто б не прийшов до влади після наступних виборів, йому також буде нелегко визнати реальність, а такою реальністю є Республіка Косово.
«На шляху до ЄС краще підтримувати один одног» – президент Косова
На надання Сербії статусу кандидата на вступ до Євросоюзу вже відреагувала влада у Приштині.
Президент Косова Атіфете Яхьяґа заявила: «Наше майбутнє в Євросоюзі. На шляху до Євросоюзу краще підтримувати один одного, а не протистояти один одному».
Однак, белградські урядовці, так само як і опозиціонери, не хочуть ані чути про співробітництво. Але, називаючи Косово частиною Сербії, вони не хочуть навіть чути про те, щоб косовські албанці були повноправними громадянами Сербії і щоб, скажімо, особа албанської національності була обрана на відповідальну посаду в Сербії.
Лідер Косова Атіфете Яхьяґа – наймолодший президент у Європі, їй 36 років Можливо, саме тому вона дивиться не в минуле, а в майбутнє.
«Усі розмови про розподіл Косова та про територіальне розмежування належать до минулих віків. Люди повинні дивитися на своє століття та на процеси, які стоять перед нами», – наголошує вона.
Подібні заяви неможливо почути від президента або прем’єр-міністра Сербії. Беручи до уваги такі розбіжності між сербськими й косовськими лідерами, легше зрозуміти, чому Белград ще далеко від початку переговорів про вступ до європейської співдружності.
Але цей «квиток» умовний. Початок переговорів із Серюією залежить від діалогу Белграда й Приштини. Цей діалог був призупинений після інцидентів на півночі Косова. Косовські серби за підтримки Белграда вже два місяці блокують прикордонні пункти на півночі Косова. За таких умов важко говорити про будь-які відносини між двома країнами. Зрештою, Сербія не визнає Косово.
У Сербії наступного року мають відбутися парламентські вибори. Правляча коаліція через це наполягає на своєму патріотизмові, що зводиться до гасла: «Косово – сербська колиска. Ніколи й ні за яких умов не погодимося з незалежністю частини державної території». Хто б не прийшов до влади після наступних виборів, йому також буде нелегко визнати реальність, а такою реальністю є Республіка Косово.
«На шляху до ЄС краще підтримувати один одног» – президент Косова
На надання Сербії статусу кандидата на вступ до Євросоюзу вже відреагувала влада у Приштині.
Президент Косова Атіфете Яхьяґа заявила: «Наше майбутнє в Євросоюзі. На шляху до Євросоюзу краще підтримувати один одного, а не протистояти один одному».
Однак, белградські урядовці, так само як і опозиціонери, не хочуть ані чути про співробітництво. Але, називаючи Косово частиною Сербії, вони не хочуть навіть чути про те, щоб косовські албанці були повноправними громадянами Сербії і щоб, скажімо, особа албанської національності була обрана на відповідальну посаду в Сербії.
Лідер Косова Атіфете Яхьяґа – наймолодший президент у Європі, їй 36 років Можливо, саме тому вона дивиться не в минуле, а в майбутнє.
«Усі розмови про розподіл Косова та про територіальне розмежування належать до минулих віків. Люди повинні дивитися на своє століття та на процеси, які стоять перед нами», – наголошує вона.
Подібні заяви неможливо почути від президента або прем’єр-міністра Сербії. Беручи до уваги такі розбіжності між сербськими й косовськими лідерами, легше зрозуміти, чому Белград ще далеко від початку переговорів про вступ до європейської співдружності.
