– Пані Радзішевська, скажіть будь ласка, які завдання саміту у Познані?
– Під час цьогорічного саміту представники 27 країн діляться своїм досвідом, говорять про так звані добрі практики, вони говоритимуть про те, як це реалізовується на регіональному та місцевому рівні. Не йдеться лише про законодавство, яке маємо в різних країнах, але про те, як ефективно протидіяти дискримінації на тих найнижчих рівнях. Відомо, що кожний регіон, так звані малі батьківщини мають свою специфіку. Наприклад, в одному регіоні є табори для біженців, в іншому є численна циганська меншина, а деінде маємо значний відсоток людей похилого віку. А щоб ефективно допомагати таким категоріям населення потрібно на всіх рівнях публічної влади діяти разом із неурядовими організаціями та суспільними організаціями, такими як об’єднання працедавців, чи профспілки. Якщо ми діємо разом, то працюємо ефективніше.
– А хто саме бере участь у познанському саміті, тобто хто говорить про проблеми з рівноправністю на місцях – у регіонах, в містечках і селах?
– Держави представляють свої добрі практики та рішення саме на регіональному та місцевому рівні, та крім цього у саміті беруть участь неурядові організації, як найбільш ефективний неурядовий інструмент допомоги фізичним особам. Участь беруть такі організації, які працюють у межах всього ЄС, а також у межах своїх країн, крім цього – представники профспілок, працедавців, представники різних віровизнань. Оскільки Польща зараз головує в ЄС, то представництво Польщі найчисленніше. На саміті ми ухвалимо так звану Познанську декларацію, тому що саміт відбувається в Познані. В цій Декларації буде наголос на тому, що потрібно ефективніше діяти саме на регіональному та місцевому рівнях, щоб ефективніше боротися за права громадян кожної країн ЄС.
– Наскільки в час економічної кризи питання рівноправності залишаються для країн ЄС актуальними?
– Власне тепер, у час кризи, ці питання стають дедалі актуальнішими. Скажімо, країни ЄС не використовують повною мірою потенціалу жінок, або ж старших осіб, які все ще повні сили, енергії, мають багатий професійний і життєвий досвід, а водночас вони хочуть працювати. Не використовується також потенціал інвалідів. Коли ж використовувати їхній потенціал як не тепер? У час кризи їхня допомога найбільш потрібна. Кожна країна, яка не використовує свого потенціалу, належить до бідніших держав. Якщо хочемо вийти з кризи, потрібно дотримуватися правила: «Рятуймо корабель всією командою».
– Під час цьогорічного саміту представники 27 країн діляться своїм досвідом, говорять про так звані добрі практики, вони говоритимуть про те, як це реалізовується на регіональному та місцевому рівні. Не йдеться лише про законодавство, яке маємо в різних країнах, але про те, як ефективно протидіяти дискримінації на тих найнижчих рівнях. Відомо, що кожний регіон, так звані малі батьківщини мають свою специфіку. Наприклад, в одному регіоні є табори для біженців, в іншому є численна циганська меншина, а деінде маємо значний відсоток людей похилого віку. А щоб ефективно допомагати таким категоріям населення потрібно на всіх рівнях публічної влади діяти разом із неурядовими організаціями та суспільними організаціями, такими як об’єднання працедавців, чи профспілки. Якщо ми діємо разом, то працюємо ефективніше.
– А хто саме бере участь у познанському саміті, тобто хто говорить про проблеми з рівноправністю на місцях – у регіонах, в містечках і селах?
– Держави представляють свої добрі практики та рішення саме на регіональному та місцевому рівні, та крім цього у саміті беруть участь неурядові організації, як найбільш ефективний неурядовий інструмент допомоги фізичним особам. Участь беруть такі організації, які працюють у межах всього ЄС, а також у межах своїх країн, крім цього – представники профспілок, працедавців, представники різних віровизнань. Оскільки Польща зараз головує в ЄС, то представництво Польщі найчисленніше. На саміті ми ухвалимо так звану Познанську декларацію, тому що саміт відбувається в Познані. В цій Декларації буде наголос на тому, що потрібно ефективніше діяти саме на регіональному та місцевому рівнях, щоб ефективніше боротися за права громадян кожної країн ЄС.
– Наскільки в час економічної кризи питання рівноправності залишаються для країн ЄС актуальними?
– Власне тепер, у час кризи, ці питання стають дедалі актуальнішими. Скажімо, країни ЄС не використовують повною мірою потенціалу жінок, або ж старших осіб, які все ще повні сили, енергії, мають багатий професійний і життєвий досвід, а водночас вони хочуть працювати. Не використовується також потенціал інвалідів. Коли ж використовувати їхній потенціал як не тепер? У час кризи їхня допомога найбільш потрібна. Кожна країна, яка не використовує свого потенціалу, належить до бідніших держав. Якщо хочемо вийти з кризи, потрібно дотримуватися правила: «Рятуймо корабель всією командою».
