У СІЗО гірше, ніж у в’язниці? (I)
У СІЗО гірше, ніж у в’язниці? (II)
В Україні на сьогодні є 32 слідчих ізолятора. Половина з них має історію більше двохсот років, а деякі існують уже чотири століття, розповідає помічник голови Державної пенітенціарної служби України Ігор Андрушко. І через постійно велику кількість ув’язнених у цих закладах жодного разу не проводилися капітальні ремонти.
Слідчі ізолятори переповнені, тож і умови в них – відповідні, говорить Андрушко: «Сьогодні усі ув’язнені мають матраци і ковдри. Так, я підтверджую, що є переповнення, зокрема, Київського слідчого ізолятора. Сьогодні там утримується 4 тисячі заарештованих. Так, не вистачає ліжок, а люди сплять на підлозі на матрацах. У деяких камерах встановлюємо третій ярус».
Суди відсилають в ізолятори щораз більше людей – Янчук
Державна пенітенціарна служба лише виконує рішення суду, зауважує начальник Департаменту кримінально-виконавчої інспекції Державної пенітенціарної служби України Олег Янчук. Він не погоджується із тим, що в ізоляторах не створені нормальні умови для життя.
«Те що умови нелюдські – це неправда, але їх можна покращувати, – зауважує чиновник. – Проблеми завжди були – особливо у Київському слідчому ізоляторі, бо це больова точка нашої системи. Але яким чином наша пенітенціарна служба може встигати створювати нормальні умови, якщо постійно відбувається зростання наповнення цієї установи».
Проблему переповненості вирішують, повідомляють представники Державної пенітенціарної служби. Зокрема, наприкінці жовтня-початку листопада в Лук'янівському слідчому ізоляторі Києва має відкритися новий корпус для жінок і неповнолітніх. Додаткові корпуси для попереднього утримання будуються також і в Кривому Розі. Окрім того, спеціальні дільниці для попереднього утримання відкривають у колоніях, а також у лікарнях – для перебування там хворих ув’язнених.
«Два роки в ізоляторі перетворили мого сина на інваліда»
Обіцянки чиновників мало переконують родичів ув’язнених. В українських ізоляторах практично не надається медична допомога, говорить мати ув’язненого в Лук’янівському СІЗО Києва Зоя Корпиленко. За словами жінки, її син до СІЗО потрапив майже 2 роки тому, і за цей час перетворився зі здорової людини на інваліда.
«Мій син повинен лежати в спеціалізованій лікарні. Зараз у нього туберкульоз відкритої форми. У нього немає селезінки, немає шматка легень. Уявіть собі, там камери на 30 чоловік розраховані, а сидять 60. Сплять по черзі на ліжках,– обурюється вона. – Там можна підчепити які завгодно хвороби, там кожен третій, мабуть, хворий на туберкульоз. За кого «хвилюються рідні», того переводять в окремі камери чи палати, а за кого ні - то він так і сидить разом з усіма і заражає наступних».
Лікарі, які працюють у медичних частинах установ виконання покарань, підкоряються своєму керівництву, а не клятві Гіппократа, заявляє координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. Тому всю сферу медичного обслуговування ув’язнених треба підпорядковувати Міністерству охорони здоров’я, а не Державній пенітенціарній службі, вважає він: «Люди у СІЗО позбавлені права на медичний захист. Вони не можуть його реалізувати навіть на тому рівні, який доступний засудженим».
Правозахисники говорять про зловживання правом на арешт
Чому, наприклад, в київському слідчому ізоляторі, який розрахований на 2 з половиною тисячі людей, нині знаходиться 4 тисячі в’язнів? Андрій Діденко з Харківської правозахисної групи пояснює ситуацію зловживанням права на арешт, тобто людей ув’язнюють у більшості випадків, а не тільки тоді, коли вони уникають слідства і продовжують вчинювати злочини.
«Термін перебування в СІЗО перевищує усі можливі межі процесуального законодавства. Багато таких випадків, коли люди утримуються під вартою навіть після того, як спливли терміни їх там утримання. Наприклад, був випадок, коли людина перебувала в ізоляторі 12 років,» – говорить Андрій Діденко. Проблеми ув’язнених, права яких наразі захищає, він знає не за чутками, оскільки сам свого часу перебував під вартою. Правозахисник наголошує: людина, яка є лише підозрюваною і не визнана винною, перебуваючи у слідчому ізоляторі, живе в жахливих умовах.
Щоб зупинити зловживання правом на арешт в Україні, Європейський суд з прав людини прийняв пілотне рішення «Харченко проти України». Цим рішенням Україну зобов’язали виплатити 20 тисяч євро киянину Леонідові Харченку за моральну шкоду через необґрунтовано тривале досудове затримання.
Крім цього, у рішенні суду зазначено: взяття під варту має застосовуватись лише тоді, коли існує реальна загроза ухилення обвинуваченого від слідства та суду.
