Голосування у Вестмінстері засвідчило, що євроскептики у Великій Британії зараз мають на своєму боці аргументи про неефективність і проблематичність ЄС, але вони і далі у меншості.
Результати голосування: «за» – 111 депутатів, а «проти» – 483. Отже прем’єр-міністр Дейвід Камерон домігся свого.
Проте багато його однопартійців не прислухалися до ось, здавалося би, переконливих аргументів у ґрунтовному переліку Камерона:
«Нашим національним інтересам відповідає перебування в складі ЄС і участь у виробленні правил спільного ринку – найбільшого ринку для нашого експорту, який споживає понад 50 відсотків нашого експорту, і який приваблює стільки інвестицій в Сполучене Королівство».
«Це невчасно в час економічної кризи починати процес референдуму про те, залишатися чи виходити з ЄС. Коли у вашого сусіда горить хата, то перше, що треба робити – це гасити пожежу. Хоча би для того, аби полум’я не перекинулося на вашу власну хату».
«Третій і вирішальний аргумент: існує небезпека, що, порушивши питання про можливе проведення референдуму з питаннями про вихід, ми можемо втратити справжню нагоду проштовхнути наші національні інтереси. Зараз постали фундаментальні питання про майбутнє єврозони, а отже йдеться про майбутнє самого ЄС».
До прем’єр-міністра ДейвідаКамерона не прислухалася майже половина пересічних членів парламенту від консервативної партії.
Багато з них не обов’язково прагнуть виходу Британії з Євросоюзу. Для більшості очевидні і економічні переваги ЄС, і навіть звичайні людські зручності, як свобода пересування у Європі.
Не кажучи вже про такі грандіозні речі, як збереження системи, що понад півстоліття гарантує мир на європейському континенті, звідки почалися обидві останні світові війни.
Британці стурбовані наднаціональними структурами у Брюсселі
Але дуже серйозними для британців є питання демократичності механізму влади. Той факт, що наднаціональні структури в далекому Брюсселі набирають щораз більше повноважень турбує тих, хто вважає, що влада повинна бути близька до громадян і підзвітна їм.
Є також і різні уявлення про ефективні моделі соціального захисту та економіки. Так звана англосаксонська модель передбачає більшу свободу ринку, в той час як на континенті наголос робиться на соціальному контракті у суспільстві.
Такі євроскептики як депутат-консерватор Марк Прітчард кажуть, що ЄС треба зберегти, але лише як зону вільної торгівлі з мінімальними наднаціональними структурами і правилами.
«Я вважаю, що консервативна партія залишить вчорашнє голосування позаду. Але я не думаю, що питання Європи може залишитися осторонь парламенту. Це питання стане більшим, а не меншим. Не тому, що консерватори хочуть чіплятися до Європи, а тому, що європейські лідери роблять Європу проблемою щораз більше й більше. Не забувайте, що були й депутати-лейбористи, які також підтримали пропозицію. Європа щораз більше стає частиною нашого щоденного політичного життя. І так буде. Подобається це нам, чи ні», – сказав депутат Марк Прітчард.
Власне парламентські дебати стали наслідком петиції з вимогою референдуму, яка набрала 100 тисяч підписів виборців.
Результати голосування: «за» – 111 депутатів, а «проти» – 483. Отже прем’єр-міністр Дейвід Камерон домігся свого.
Проте багато його однопартійців не прислухалися до ось, здавалося би, переконливих аргументів у ґрунтовному переліку Камерона:
«Нашим національним інтересам відповідає перебування в складі ЄС і участь у виробленні правил спільного ринку – найбільшого ринку для нашого експорту, який споживає понад 50 відсотків нашого експорту, і який приваблює стільки інвестицій в Сполучене Королівство».
«Це невчасно в час економічної кризи починати процес референдуму про те, залишатися чи виходити з ЄС. Коли у вашого сусіда горить хата, то перше, що треба робити – це гасити пожежу. Хоча би для того, аби полум’я не перекинулося на вашу власну хату».
«Третій і вирішальний аргумент: існує небезпека, що, порушивши питання про можливе проведення референдуму з питаннями про вихід, ми можемо втратити справжню нагоду проштовхнути наші національні інтереси. Зараз постали фундаментальні питання про майбутнє єврозони, а отже йдеться про майбутнє самого ЄС».
До прем’єр-міністра ДейвідаКамерона не прислухалася майже половина пересічних членів парламенту від консервативної партії.
Багато з них не обов’язково прагнуть виходу Британії з Євросоюзу. Для більшості очевидні і економічні переваги ЄС, і навіть звичайні людські зручності, як свобода пересування у Європі.
Не кажучи вже про такі грандіозні речі, як збереження системи, що понад півстоліття гарантує мир на європейському континенті, звідки почалися обидві останні світові війни.
Британці стурбовані наднаціональними структурами у Брюсселі
Але дуже серйозними для британців є питання демократичності механізму влади. Той факт, що наднаціональні структури в далекому Брюсселі набирають щораз більше повноважень турбує тих, хто вважає, що влада повинна бути близька до громадян і підзвітна їм.
Є також і різні уявлення про ефективні моделі соціального захисту та економіки. Так звана англосаксонська модель передбачає більшу свободу ринку, в той час як на континенті наголос робиться на соціальному контракті у суспільстві.
Такі євроскептики як депутат-консерватор Марк Прітчард кажуть, що ЄС треба зберегти, але лише як зону вільної торгівлі з мінімальними наднаціональними структурами і правилами.
«Я вважаю, що консервативна партія залишить вчорашнє голосування позаду. Але я не думаю, що питання Європи може залишитися осторонь парламенту. Це питання стане більшим, а не меншим. Не тому, що консерватори хочуть чіплятися до Європи, а тому, що європейські лідери роблять Європу проблемою щораз більше й більше. Не забувайте, що були й депутати-лейбористи, які також підтримали пропозицію. Європа щораз більше стає частиною нашого щоденного політичного життя. І так буде. Подобається це нам, чи ні», – сказав депутат Марк Прітчард.
Власне парламентські дебати стали наслідком петиції з вимогою референдуму, яка набрала 100 тисяч підписів виборців.
