Сьогодні Україна в середньому витрачає в два рази більше енергоресурсів, ніж країни ЄС. Тим часом більшість українців все ще вважають, що проблема раціонального використання енергоресурсів їх не стосується.
Порівняння з Європою
«Рейтинг енергоефективності областей України» відображає ефективність використання енергоресурсів по областях з урахуванням існуючого рівня розвитку економіки. Під час дослідження вивчали 4 базові галузі: промисловість, послуги, сільське та житлово-комунальне господарство, і співставляли енерговитрати української економіки з аналогічними показниками країн ЄС, пояснює Валерій Гладкий, директор Бюро економічних та соціальних технологій.
«У розрахунку рейтингів енергоефективності ми використовували паритет купівельної спроможності. Це робилося для того, щоб враховувати різницю цін в Євросоюзі і в Україні, щоб дані можна було порівняти. Використана методика допомогла нам, я вважаю це незаперечною перевагою даного дослідження, оцінити енергоефективність областей України, враховуючи структуру економіки кожної області».
Згідно з результатами «Рейтингу енергоефективності областей України», найбільш ефективним регіоном є Вінницька область, яка лише на 1% випередила Чернівецьку та Одеську області. Їх показники енергоефективності складають 70% від рівня країн ЄС, повідомила Наталія Ємченко, директор у зв'язках з громадськістю компанії, яка проводила дослідження.
«71% енергоефективності Вінницької області означає 29% потенціалу області з енергозбереження. Це значить, що при існуючій структурі економіки, в області є можливість поліпшити якість енергоспоживання на 29%, якщо проводити паралелі з європейськими нормами».
Найменш енергоефективними регіонами є Луганська, Полтавська та Дніпропетровська області. Їх енергоефективність – приблизно на рівні 40% від рівня країн ЄС.
Потенціал промисловості
Відповідно до результатів дослідження, найбільший потенціал енергозбереження зосереджений в промисловості. Лідерами рейтингу у цій категорії є Київська та Одеська області, аутсайдери – Полтавська, Рівненська та Кіровоградська області. Другим за важливістю є сектор житлово-комунального господарства. Його потенціал енергозбереження приблизно вдвічі менший ніж в промисловості. Рейтинг ЖКГ очолили – Вінницька, Кіровоградська і Херсонська області, найменш енергоефективним цей сектор є в Харківській і Київській областях, говорить Наталія Ємченко, директор у зв'язках з громадськістю компанії, яка проводила дослідження.
«Для України не діє правило, яке діє в Європі. Це один із парадоксів. В Європі – чим вищий прибуток на душу населення, тим вище енергоефективність, тим більше люди вкладають в енергоефективні прилади, купують енергоефективні пральні машини, холодильники тощо. В Україні ж чим більше заробляють люди, тим менш енергоефективну техніку вони купують. Вони купують автомобілі з великими двигунами, великі холодильники», – зауважує Ємченко.
Житлово-комунальне господарство може забезпечити 38% енергозбереження від загального потенціалу. Натомість ця сфера сьогодні посідає друге місце за обсягами енергоспоживання – а це 30% енергоресурсів країни. Тож, потенціал енергозбереження є, головне його використати і довести рівень споживання енергоресурсів до європейського, зазначає Ольга Романюк, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України.
«Необхідно відмовитися від енерговитратних технологій, від енерговитратного обладнання. Адже у нас сьогодні, наприклад, котлів із терміном експлуатації понад 20 років близько 20%. А в Києві цей показник сягає 72%. А енергонеефективні котли сприяють тому, що енергія використовується неефективно. Ми сьогодні маємо великі втрати в мережах теплопостачання, водопостачання, водовідведення. Це також додаткові втрати ресурсів. Ми сьогодні маємо житлові та громадські неефективні будівлі. Адже не секрет, і це число вже давно озвучене, що в наших житлових будівлях втрачається до 40-50% теплової енергії».
Залучення інвестицій
Підвищення рівня енергоефективності у всіх галузях економіки визначено Президентом та урядом України як пріоритетний напрямок забезпечення енергетичної безпеки нашої країни, говорить голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Микола Пашкевич.
«Це сигнал для всіх центральних органів виконавчої влади про те, яка роль промисловості в споживанні і в збереженні енергії. Це привід для того, щоб розробляти конкретні заходи в галузях промисловості і в регіонах в тому числі. Це також сигнал управлінським регіональним структурам і оцінка їх діяльності, оцінка бази і структури галузей промисловості, якими вони сьогодні управляють».
За його словами, держава виконує координуючу функцію в модернізації енерговиробництва і забезпеченні енергоефективності, однак не може здійснити їх лише за бюджетні кошти. А головним джерелом фінансування в цій сфері є кредити та залучення ефективних приватних інвесторів.
Як підрахували фахівці, якщо Україна буде інвестувати в енергоефективність 5 мільярдів доларів щороку, а, наприклад, Франція не ініціюватиме в галузі жодних змін, то енергоефективність в економіках країн зрівняється через 50 років.
Порівняння з Європою
«Рейтинг енергоефективності областей України» відображає ефективність використання енергоресурсів по областях з урахуванням існуючого рівня розвитку економіки. Під час дослідження вивчали 4 базові галузі: промисловість, послуги, сільське та житлово-комунальне господарство, і співставляли енерговитрати української економіки з аналогічними показниками країн ЄС, пояснює Валерій Гладкий, директор Бюро економічних та соціальних технологій.
«У розрахунку рейтингів енергоефективності ми використовували паритет купівельної спроможності. Це робилося для того, щоб враховувати різницю цін в Євросоюзі і в Україні, щоб дані можна було порівняти. Використана методика допомогла нам, я вважаю це незаперечною перевагою даного дослідження, оцінити енергоефективність областей України, враховуючи структуру економіки кожної області».
Згідно з результатами «Рейтингу енергоефективності областей України», найбільш ефективним регіоном є Вінницька область, яка лише на 1% випередила Чернівецьку та Одеську області. Їх показники енергоефективності складають 70% від рівня країн ЄС, повідомила Наталія Ємченко, директор у зв'язках з громадськістю компанії, яка проводила дослідження.
«71% енергоефективності Вінницької області означає 29% потенціалу області з енергозбереження. Це значить, що при існуючій структурі економіки, в області є можливість поліпшити якість енергоспоживання на 29%, якщо проводити паралелі з європейськими нормами».
Найменш енергоефективними регіонами є Луганська, Полтавська та Дніпропетровська області. Їх енергоефективність – приблизно на рівні 40% від рівня країн ЄС.
Потенціал промисловості
Відповідно до результатів дослідження, найбільший потенціал енергозбереження зосереджений в промисловості. Лідерами рейтингу у цій категорії є Київська та Одеська області, аутсайдери – Полтавська, Рівненська та Кіровоградська області. Другим за важливістю є сектор житлово-комунального господарства. Його потенціал енергозбереження приблизно вдвічі менший ніж в промисловості. Рейтинг ЖКГ очолили – Вінницька, Кіровоградська і Херсонська області, найменш енергоефективним цей сектор є в Харківській і Київській областях, говорить Наталія Ємченко, директор у зв'язках з громадськістю компанії, яка проводила дослідження.
«Для України не діє правило, яке діє в Європі. Це один із парадоксів. В Європі – чим вищий прибуток на душу населення, тим вище енергоефективність, тим більше люди вкладають в енергоефективні прилади, купують енергоефективні пральні машини, холодильники тощо. В Україні ж чим більше заробляють люди, тим менш енергоефективну техніку вони купують. Вони купують автомобілі з великими двигунами, великі холодильники», – зауважує Ємченко.
Житлово-комунальне господарство може забезпечити 38% енергозбереження від загального потенціалу. Натомість ця сфера сьогодні посідає друге місце за обсягами енергоспоживання – а це 30% енергоресурсів країни. Тож, потенціал енергозбереження є, головне його використати і довести рівень споживання енергоресурсів до європейського, зазначає Ольга Романюк, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України.
«Необхідно відмовитися від енерговитратних технологій, від енерговитратного обладнання. Адже у нас сьогодні, наприклад, котлів із терміном експлуатації понад 20 років близько 20%. А в Києві цей показник сягає 72%. А енергонеефективні котли сприяють тому, що енергія використовується неефективно. Ми сьогодні маємо великі втрати в мережах теплопостачання, водопостачання, водовідведення. Це також додаткові втрати ресурсів. Ми сьогодні маємо житлові та громадські неефективні будівлі. Адже не секрет, і це число вже давно озвучене, що в наших житлових будівлях втрачається до 40-50% теплової енергії».
Залучення інвестицій
Підвищення рівня енергоефективності у всіх галузях економіки визначено Президентом та урядом України як пріоритетний напрямок забезпечення енергетичної безпеки нашої країни, говорить голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Микола Пашкевич.
«Це сигнал для всіх центральних органів виконавчої влади про те, яка роль промисловості в споживанні і в збереженні енергії. Це привід для того, щоб розробляти конкретні заходи в галузях промисловості і в регіонах в тому числі. Це також сигнал управлінським регіональним структурам і оцінка їх діяльності, оцінка бази і структури галузей промисловості, якими вони сьогодні управляють».
За його словами, держава виконує координуючу функцію в модернізації енерговиробництва і забезпеченні енергоефективності, однак не може здійснити їх лише за бюджетні кошти. А головним джерелом фінансування в цій сфері є кредити та залучення ефективних приватних інвесторів.
Як підрахували фахівці, якщо Україна буде інвестувати в енергоефективність 5 мільярдів доларів щороку, а, наприклад, Франція не ініціюватиме в галузі жодних змін, то енергоефективність в економіках країн зрівняється через 50 років.
