Протягом двох тижнів українські та німецькі активісти подолали понад 1000 кілометрів, зустрічалися з експертами-охоронцями довкілля, ознайомлювалися із енергозберігаючими проектами, що реалізовуються у Бельгії та Німеччині.
Використання альтернативних джерел – тамтешня загальнодержавна політика, яка, однак, підтримується за рахунок ініціативи самих громадян, зазначає учасник велопробігу Володимир Фінгер.
«Простий громадянин Німеччини, учасник проекту, розповів, що у невеличкому місті на сході країни, в якому він живе, самі городяни просто об’єдналися і купили декілька вітряків для районів свого міста. І встановили їх приватно: тобто це – комунальна власність. Вони порахували, що їм це буде вигідно на довгу перспективу», – каже Фінгер.
Українські дороги є небезпечними для велосипедистів – організатор пробігу
Основною метою по поверненні додому учасники проекту називають створення консультаційних центрів для українських громадян, де останніх навчатимуть, як зекономити на енергоносіях, що дорожчають з кожним роком. Проте одним із напрямків своєї роботи активісти називають популяризацію велосипеда як транспорту, що не забруднює довкілля. Зокрема, за словами одного з організаторів проекту, голови Ради німців України Володимира Лейсле, таку ініціативу мають намір реалізовувати у Тернополі.
Однак на відміну від тієї ж таки Німеччини, ризик для життя і здоров’я велосипедистів в Україні залишається невиправдано високим, оскільки для них не створено належних умов на дорогах, наголошує Володимир Лейсле. «Чотири рази підряд у нашому проекті брав участь Денис Карасьов – це координатор велопроекту до цього року. У травні він загинув: його збила машина неподалік від Славутича під час чергового тренування», – зауважив Лейсле.
Учасники проекту відбиралися з різних регіонів України: у велопробігу брали участь, зокрема, активісти із Донецька, Чернівців, Львова. Реалізація їхніх екологічних проектів у рідних містах планується, зокрема, за підтримки німецьких-міст побратимів. Переговори щодо цього повинні розпочатися у жовтні цього року в Лейпцигу, де запланована спеціалізована конференція.
Використання альтернативних джерел – тамтешня загальнодержавна політика, яка, однак, підтримується за рахунок ініціативи самих громадян, зазначає учасник велопробігу Володимир Фінгер.
«Простий громадянин Німеччини, учасник проекту, розповів, що у невеличкому місті на сході країни, в якому він живе, самі городяни просто об’єдналися і купили декілька вітряків для районів свого міста. І встановили їх приватно: тобто це – комунальна власність. Вони порахували, що їм це буде вигідно на довгу перспективу», – каже Фінгер.
Українські дороги є небезпечними для велосипедистів – організатор пробігу
Основною метою по поверненні додому учасники проекту називають створення консультаційних центрів для українських громадян, де останніх навчатимуть, як зекономити на енергоносіях, що дорожчають з кожним роком. Проте одним із напрямків своєї роботи активісти називають популяризацію велосипеда як транспорту, що не забруднює довкілля. Зокрема, за словами одного з організаторів проекту, голови Ради німців України Володимира Лейсле, таку ініціативу мають намір реалізовувати у Тернополі.
Однак на відміну від тієї ж таки Німеччини, ризик для життя і здоров’я велосипедистів в Україні залишається невиправдано високим, оскільки для них не створено належних умов на дорогах, наголошує Володимир Лейсле. «Чотири рази підряд у нашому проекті брав участь Денис Карасьов – це координатор велопроекту до цього року. У травні він загинув: його збила машина неподалік від Славутича під час чергового тренування», – зауважив Лейсле.
Учасники проекту відбиралися з різних регіонів України: у велопробігу брали участь, зокрема, активісти із Донецька, Чернівців, Львова. Реалізація їхніх екологічних проектів у рідних містах планується, зокрема, за підтримки німецьких-міст побратимів. Переговори щодо цього повинні розпочатися у жовтні цього року в Лейпцигу, де запланована спеціалізована конференція.
