Економічні новини з тієї країни позитивні. Економіка, хоч і повільно, але зростає, закордонні інвестиції повернулися до докризового рівня.
Проте ірландці потерпають від небувалого скорочення бюджетних витрат і є люди, які вважають, що народ платить за помилки чи жадібність банків.
Багато ірландців вважають, що 99 відсотків населення країни зараз потерпають через дії одного відсотка. А саме банкірів, на порятунок яких Дублін був змушений позичати десятки мільярдів євро у Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу.
Бульбашка, що луснула
Ірландську економічну кризу, за словами аналітика дублінського Інституту економічних та соціальних досліджень Джо Даркена, ніхто не міг передбачити.
«У нас не було фінансових прорахунків уряду. До кризи бюджет нашої країни був у плюсі. Бюджетних проблем у нас не було. Наш борг стосовно ВВП був дуже низький – нижче ніж 25 відсотків. Після 2008-го в результаті падіння цін на нерухомість наша банківська система майже розвалилася. Більшу частину боргів, які ми набрали в останні роки, становлять гроші, витрачені на рекапіталізацію наших банків. Я припускаю, що 65 мільярдів євро з 2008 року витратили суто на банки», – сказав Джо Даркен Радіо Свобода.
Ірландський аналітик також вважає, що в усьому звинувачувати банки – це надто спрощений погляд на проблему, причини якої він бачить у браку фінансових регуляцій.
Одне з ключових завдань ірландського уряду зараз – зменшити бюджетні витрати ще більше, але при цьому збільшити надходження до бюджету від податків.
Борги ніхто не списує
Також Ірландії треба якось витягти з економічної ями десятки тисяч тих своїх співгромадян, які опинилися з боргами і з житлом, за яке вони заплатили часом удвічі більше, ніж воно коштує зараз.
На замовлення парламенту й уряду фахівці розробили низку пропозицій, які передбачають, зокрема, можливу передачу такого житла у власність місцевих органів влади.
Але, як наголосив прем’єр-міністр Енда Кені, жодного списування боргів не буде.
«Першочергове завдання – це зберегти людям їхні домівки. А друге – це встановити різницю між тими, хто не може платити і тими, хто не хоче платити», – заявив прем’єр у парламенті в Дубліні.
Передбачають, що представники МВФ та Європейського центрального банку і ЄС вимагатимуть від ірландців економити ще більше.
Проте ірландці потерпають від небувалого скорочення бюджетних витрат і є люди, які вважають, що народ платить за помилки чи жадібність банків.
Багато ірландців вважають, що 99 відсотків населення країни зараз потерпають через дії одного відсотка. А саме банкірів, на порятунок яких Дублін був змушений позичати десятки мільярдів євро у Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу.
Бульбашка, що луснула
Ірландську економічну кризу, за словами аналітика дублінського Інституту економічних та соціальних досліджень Джо Даркена, ніхто не міг передбачити.
«У нас не було фінансових прорахунків уряду. До кризи бюджет нашої країни був у плюсі. Бюджетних проблем у нас не було. Наш борг стосовно ВВП був дуже низький – нижче ніж 25 відсотків. Після 2008-го в результаті падіння цін на нерухомість наша банківська система майже розвалилася. Більшу частину боргів, які ми набрали в останні роки, становлять гроші, витрачені на рекапіталізацію наших банків. Я припускаю, що 65 мільярдів євро з 2008 року витратили суто на банки», – сказав Джо Даркен Радіо Свобода.
Ірландський аналітик також вважає, що в усьому звинувачувати банки – це надто спрощений погляд на проблему, причини якої він бачить у браку фінансових регуляцій.
Одне з ключових завдань ірландського уряду зараз – зменшити бюджетні витрати ще більше, але при цьому збільшити надходження до бюджету від податків.
Борги ніхто не списує
Також Ірландії треба якось витягти з економічної ями десятки тисяч тих своїх співгромадян, які опинилися з боргами і з житлом, за яке вони заплатили часом удвічі більше, ніж воно коштує зараз.
На замовлення парламенту й уряду фахівці розробили низку пропозицій, які передбачають, зокрема, можливу передачу такого житла у власність місцевих органів влади.
Але, як наголосив прем’єр-міністр Енда Кені, жодного списування боргів не буде.
«Першочергове завдання – це зберегти людям їхні домівки. А друге – це встановити різницю між тими, хто не може платити і тими, хто не хоче платити», – заявив прем’єр у парламенті в Дубліні.
Передбачають, що представники МВФ та Європейського центрального банку і ЄС вимагатимуть від ірландців економити ще більше.