Господар вроцлавської зустрічі міністрів, польський віце-прем’єр Вальдемар Павляк вважає, що енергостратегію Європейського Союзу потрібно переглянути. Він каже, що це один із найважливіших висновків, який ЄС має зробити з економічної кризи, що триває в Євросоюзі.
Павляк зазначив, що його непокоїть процес перенесення за межі ЄС енергомістких галузей промисловості, а також відмова Німеччини від атомної енергетики. Він каже, що одне й друге може негативно вплинути на європейський ринок праці, а також на енергетичний баланс усього ЄС. Тому, переконаний Павляк, у ЄС потрібно модернізувати традиційні способи отримання енергії з таких енергоносіїв як вугілля та газ.
Окремо польський віце-прем’єр зупинився на вимогах Брюсселя до євросоюзних держав обмежити викиди в атмосферу вуглекислого газу. За його словами, Польща, яка саме головує в ЄС, хоче запропонувати Євросоюзові такі рішення в галузі енергетики, які будуть прийнятні для всіх країн. Павляк наголошує, що турбота про навколишнє середовище не повинна завдавати удару по конкурентоспроможності та енергетичній безпеці країн-членів ЄС.
Транзит і сланцевий газ – українські перспективи?
Під час прес-конференції за результатами вроцлавської зустрічі міністрів Вальдемар Павляк зупинився на питаннях енергетичної співпраці між Україною та ЄС.
«Україна завжди буде дуже важливою державою, якщо йдеться про транзит газу. За словами українського міністра Бойка, через Україну транспортуєтьсяе приблизно 100 мільярдів кубометрів на рік. Це дуже важливо для Європи, незалежно від того, які будуть інші шляхи транспортування газу, тому що, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, газ буде тим енергоносієм, значення якого найближчими роками зростатиме», – сказав польський віце-прем’єр.
Павляк зазначив, що Україна й Польща можуть співпрацювати в питаннях видобутку сланцевого газу. Він нагадав, що на початку вересня у Польщі розпочалося видобування цього різновиду «блакитного палива». За словами Павляка, перші результати видобування сланцевого газу обіцяють багато і означають початок нової ери у газовидобувній галузі як для Польщі, так і для України.
Позиція Єврокомісії щодо Києва в питаннях енергетики виразна
Про важливу роль України в транзиті енергоносіїв говорив і Ґюнтер Еттінґер, комісар ЄС із питань енергетики. Він запевнив, що візьме участь у конференції, присвяченій питанням модернізації української транспортної системи, яка наприкінці вересня відбудеться в Києві.
За словами Еттінґера, Україна – важливий партнер ЄС. Євросоюз, говорив він, зацікавлений в інформації про українські трубопроводи, про те, що саме потрібно для підтримання їх у нормальному технічному стані й для безпечного транспортування енергоносіїв.
За підсумками вроцлавської зустрічі створений пакет пропозицій для Європейської комісії. Цей пакет складається з п’яти пріоритетів. Один із них – поглиблення енергетичної співпраці ЄС із так званими третіми країнами.
Український міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, який узяв участь у нараді, подякував Єврокомісії за чітку позицію в питаннях співпраці з Україною. Він запросив європейських міністрів енергетики на вересневу конференцію до Києва, під час якої обговорюватимуться питання української енергетичної політики.
Павляк зазначив, що його непокоїть процес перенесення за межі ЄС енергомістких галузей промисловості, а також відмова Німеччини від атомної енергетики. Він каже, що одне й друге може негативно вплинути на європейський ринок праці, а також на енергетичний баланс усього ЄС. Тому, переконаний Павляк, у ЄС потрібно модернізувати традиційні способи отримання енергії з таких енергоносіїв як вугілля та газ.
Окремо польський віце-прем’єр зупинився на вимогах Брюсселя до євросоюзних держав обмежити викиди в атмосферу вуглекислого газу. За його словами, Польща, яка саме головує в ЄС, хоче запропонувати Євросоюзові такі рішення в галузі енергетики, які будуть прийнятні для всіх країн. Павляк наголошує, що турбота про навколишнє середовище не повинна завдавати удару по конкурентоспроможності та енергетичній безпеці країн-членів ЄС.
Транзит і сланцевий газ – українські перспективи?
Під час прес-конференції за результатами вроцлавської зустрічі міністрів Вальдемар Павляк зупинився на питаннях енергетичної співпраці між Україною та ЄС.
«Україна завжди буде дуже важливою державою, якщо йдеться про транзит газу. За словами українського міністра Бойка, через Україну транспортуєтьсяе приблизно 100 мільярдів кубометрів на рік. Це дуже важливо для Європи, незалежно від того, які будуть інші шляхи транспортування газу, тому що, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, газ буде тим енергоносієм, значення якого найближчими роками зростатиме», – сказав польський віце-прем’єр.
Павляк зазначив, що Україна й Польща можуть співпрацювати в питаннях видобутку сланцевого газу. Він нагадав, що на початку вересня у Польщі розпочалося видобування цього різновиду «блакитного палива». За словами Павляка, перші результати видобування сланцевого газу обіцяють багато і означають початок нової ери у газовидобувній галузі як для Польщі, так і для України.
Позиція Єврокомісії щодо Києва в питаннях енергетики виразна
Про важливу роль України в транзиті енергоносіїв говорив і Ґюнтер Еттінґер, комісар ЄС із питань енергетики. Він запевнив, що візьме участь у конференції, присвяченій питанням модернізації української транспортної системи, яка наприкінці вересня відбудеться в Києві.
За словами Еттінґера, Україна – важливий партнер ЄС. Євросоюз, говорив він, зацікавлений в інформації про українські трубопроводи, про те, що саме потрібно для підтримання їх у нормальному технічному стані й для безпечного транспортування енергоносіїв.
За підсумками вроцлавської зустрічі створений пакет пропозицій для Європейської комісії. Цей пакет складається з п’яти пріоритетів. Один із них – поглиблення енергетичної співпраці ЄС із так званими третіми країнами.
Український міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, який узяв участь у нараді, подякував Єврокомісії за чітку позицію в питаннях співпраці з Україною. Він запросив європейських міністрів енергетики на вересневу конференцію до Києва, під час якої обговорюватимуться питання української енергетичної політики.
