Палестинські дипломати роками закликали країни-члени ООН визнати державну незалежність арабської Палестини.
На сьогодні понад 120 країн зі 193, тобто переважна більшість, погоджуються з цим. За незалежну палестинську державу ладні проголосувати, насамперед, арабські країни, а також африканські, азійські, латиноамериканські.
Однак голоси переважної більшості ще не означають формального визнання. Для цього необхідне рішення Ради безпеки ООН. Таке рішення можливе лише за згоди з боку Сполучених Штатів, однієї з п’ятьох держав, що посідають право вето у Раді безпеки.
Між тим Вашингтон виступає проти однобічного визнання, вважаючи єдино правильним шляхом двосторонні переговори між Палестинською національною адміністрацією, яка здійснює самоврядування на нині окупованих палестинських територіях, та Ізраїлем. Білий дім попередив, що скористається правом вето, підтримуючи свого союзника Ізраїль.
Єврейська держава нагадує, що її угода з палестинськими арабами, укладена в Осло 1993 року, передбачає визнання незалежної Палестини як результат двосторонніх переговорів.
Заклик до прямих переговорів
Американські та європейські дипломати останні 20 місяців наполегливо, але безуспішно закликали палестинців до відновлення переговорів із Ізраїлем.
Західні держави підкреслюють, що звернення до ООН не дасть палестинцям ані реальної незалежності, ані практичного зиску. Ба більше, законодавці у Конгресі погрожують взагалі припинити фінансову допомогу Палестинській адміністрації, а ця допомога вельми істотна, сягає півмільярда доларів на рік і життєво важлива для палестинців.
Тим не менше, Махмуд Аббас, президент Палестинської національної адміністрації, заявив, що його рішення звернутися до Ради безпеки – остаточне.
Рашид Халіді, професор арабських студій Колумбійського університету, в інтерв’ю кореспондентові Радіо Свобода сказав, що навіть якщо Гернеральна асамблея, як очікують, проголосує «за», «Рада безпеки може відкласти справу набезрік».
«Інакше кажучи, навіть якщо палестинська делегація подасть прохання як член ООН, воно насамперед буде скеровано до Ради безпеки, а там можуть вирішити розглянути прохання пізніше, за кілька тижнів, а то й довше. Бо ж Рада безпеки не конче мусить діяти негайно», – пояснив фахівець.
Щоправда, палестинці тоді можуть просити Генеральну асамблею визнати за ними статус «країни – не члена ООН», а для цього не треба згоди з боку Ради безпеки. Оглядачі вважають, що так реально може й статися.
Нині Палестина є в Генеральній асамблеї ООН спостерігачем у статусі «недержавного утворення».
На сьогодні понад 120 країн зі 193, тобто переважна більшість, погоджуються з цим. За незалежну палестинську державу ладні проголосувати, насамперед, арабські країни, а також африканські, азійські, латиноамериканські.
Однак голоси переважної більшості ще не означають формального визнання. Для цього необхідне рішення Ради безпеки ООН. Таке рішення можливе лише за згоди з боку Сполучених Штатів, однієї з п’ятьох держав, що посідають право вето у Раді безпеки.
Між тим Вашингтон виступає проти однобічного визнання, вважаючи єдино правильним шляхом двосторонні переговори між Палестинською національною адміністрацією, яка здійснює самоврядування на нині окупованих палестинських територіях, та Ізраїлем. Білий дім попередив, що скористається правом вето, підтримуючи свого союзника Ізраїль.
Єврейська держава нагадує, що її угода з палестинськими арабами, укладена в Осло 1993 року, передбачає визнання незалежної Палестини як результат двосторонніх переговорів.
Заклик до прямих переговорів
Американські та європейські дипломати останні 20 місяців наполегливо, але безуспішно закликали палестинців до відновлення переговорів із Ізраїлем.
Західні держави підкреслюють, що звернення до ООН не дасть палестинцям ані реальної незалежності, ані практичного зиску. Ба більше, законодавці у Конгресі погрожують взагалі припинити фінансову допомогу Палестинській адміністрації, а ця допомога вельми істотна, сягає півмільярда доларів на рік і життєво важлива для палестинців.
Тим не менше, Махмуд Аббас, президент Палестинської національної адміністрації, заявив, що його рішення звернутися до Ради безпеки – остаточне.
Рашид Халіді, професор арабських студій Колумбійського університету, в інтерв’ю кореспондентові Радіо Свобода сказав, що навіть якщо Гернеральна асамблея, як очікують, проголосує «за», «Рада безпеки може відкласти справу набезрік».
«Інакше кажучи, навіть якщо палестинська делегація подасть прохання як член ООН, воно насамперед буде скеровано до Ради безпеки, а там можуть вирішити розглянути прохання пізніше, за кілька тижнів, а то й довше. Бо ж Рада безпеки не конче мусить діяти негайно», – пояснив фахівець.
Щоправда, палестинці тоді можуть просити Генеральну асамблею визнати за ними статус «країни – не члена ООН», а для цього не треба згоди з боку Ради безпеки. Оглядачі вважають, що так реально може й статися.
Нині Палестина є в Генеральній асамблеї ООН спостерігачем у статусі «недержавного утворення».
