Президент США Барак Обама, зокрема, сказав: «Якщо виникла якась суперечність, то вона не ґрунтується на фактах… Я сказав те, що я сказав, оскільки ми не можемо чекати ще десять років, двадцять років або тридцять років, щоб досягти миру». Він вважає, що в даному разі йдеться про суперечку між близькими друзями.
Президент прагнув подолати суперечності навколо його недавньої заяви про те, що мирне врегулювання близькосхідного конфлікту мусить базуватися на кордонах Ізраїлю, як вони існували перед війною з арабами 1967 року. Наслідком тієї Шестиденної війни Ізраїль, серед іншого, захопив Західний берег ріки Йордан, Смугу Гази та східну частину Єрусалима.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу рішуче не погодився з планом, пропонованим президентом США. Після зустрічі з Обамою у Білому домі він стверджував, що старі кордони неможливо захистити.
Критика останньої заяви президента у США з боку Республіканської партії та багатьох єврейських організацій Америки зводилася до того, що Білий дім, як вони стверджують, відійшов від політики попередньої адміністрації, схваленої Конгресом, і став на пропалестинську позицію. Обама, одначе, не відступив від своїх слів.
США гарантують безпеку Ізраїлю
Обама докладно зупинився на тісних оборонних зв’язках Америки з Ізраїлем. «Я й моя адміністрація зробили безпеку Ізраїлю своїм пріоритетом. Ось чому ми піднесли спіробітництво між нашими збройними силами до безпрецедентних рівнів. Ось чому ми надаємо свої найпередовіші (воєнні) технології нашим ізраїльським союзникам».
Обама засудив намір палестинського керівництва домагатися визнання від ООН своєї державності, наголосивши, що про нові кордони мають домовлятися самі сторони конфлікту.
Він також критикував примирення палестинського керівництва з радикальним войовничим угрупованням «Хамас», яке не визнає саме існування Ізраїлю. США і Європейський Союз, зокрема, вважають «Хамас» терористичною організацією.
Президент окремо зупинився на загрозі з боку іранського режиму, який прагне оволодіти ядерною зброєю. Він заявив, що Сполучені Штати зроблять усе, щоб клерикальний режим у Тегерані не отримав цієї зброї.
Президент прагнув подолати суперечності навколо його недавньої заяви про те, що мирне врегулювання близькосхідного конфлікту мусить базуватися на кордонах Ізраїлю, як вони існували перед війною з арабами 1967 року. Наслідком тієї Шестиденної війни Ізраїль, серед іншого, захопив Західний берег ріки Йордан, Смугу Гази та східну частину Єрусалима.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу рішуче не погодився з планом, пропонованим президентом США. Після зустрічі з Обамою у Білому домі він стверджував, що старі кордони неможливо захистити.
Критика останньої заяви президента у США з боку Республіканської партії та багатьох єврейських організацій Америки зводилася до того, що Білий дім, як вони стверджують, відійшов від політики попередньої адміністрації, схваленої Конгресом, і став на пропалестинську позицію. Обама, одначе, не відступив від своїх слів.
США гарантують безпеку Ізраїлю
Обама докладно зупинився на тісних оборонних зв’язках Америки з Ізраїлем. «Я й моя адміністрація зробили безпеку Ізраїлю своїм пріоритетом. Ось чому ми піднесли спіробітництво між нашими збройними силами до безпрецедентних рівнів. Ось чому ми надаємо свої найпередовіші (воєнні) технології нашим ізраїльським союзникам».
Обама засудив намір палестинського керівництва домагатися визнання від ООН своєї державності, наголосивши, що про нові кордони мають домовлятися самі сторони конфлікту.
Він також критикував примирення палестинського керівництва з радикальним войовничим угрупованням «Хамас», яке не визнає саме існування Ізраїлю. США і Європейський Союз, зокрема, вважають «Хамас» терористичною організацією.
Президент окремо зупинився на загрозі з боку іранського режиму, який прагне оволодіти ядерною зброєю. Він заявив, що Сполучені Штати зроблять усе, щоб клерикальний режим у Тегерані не отримав цієї зброї.
