Докладний аналіз ситуації навколо ескалації українсько-російського газового протистояння опублікував бюлетень польського Центру східних студій (Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia) у Варшаві. Його автор Славомір Матушак вважає, що пресинг Кремля останніх тижнів може викликати протилежну реакцію на Банковій – «схилити Україну прискорено трансформувати «Нафтогаз» до вимог Європейського Союзу». У Києві вважають, що Харківські угоди – принцип «флот за газ» – на момент підписання давали Україні знижку ціни на 30 відсотків. Однак домовленості не розв’язували двох головних українських проблем, наголошує автор, якими є в цілому невигідна для України ціна за газ, а також принцип «бери чи плати», тобто газу потрібно купувати стільки, скільки диктує контракт, а не стільки, скільки реально потребує Україна. У Кремлі припускають зміну в договорі, але ставлять умову – об’єднання «Нафтогазу» з «Газпромом», а також вступ України до Митного союзу. Від тиску Росії в Києві захищаються судом над Юлією Тимошенко, мовляв, підписані нею угоди «укладені з порушенням процедур», а тому мають бути скасовані. Також український уряд заговорив про можливі реформи самого «Нафтогазу», що наблизить його до вимог Світової організації торгівлі та Енергетичного союзу, членом яких є Україна, наголошується в аналізі.
«Україна погрожує Росії газовою скаргою», читаємо в чеському інтернет-виданні První Zprávy.cz, і вже збирає документи для подання до Арбітражного суду у Стокгольмі. Київ вважає, зазначає видання, що Україна мала б платити за газ таку саму ціну, яку «Газпромові» платить, наприклад, Німеччина, але від неї мали б відняти кошти за транзит по своїй території – це мінус 70 доларів США, – та ще мінус 100 доларів, якими є знижка за перебування російського флоту в Севастополі до 2042 року.
Тим часом німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung звертає увагу на виступ Юлії Тимошенко в суді, в якому вона поставила під сумнів використані звинуваченням у судовому засіданні матеріали. Зокрема, колишній український прем’єр заявила, що «в матеріалах справи немає оригіналу будь-яких «директив», і назвала долучені до справи папери «фальшивкою». Так само адвокати Тимошенко ставлять під сумнів незалежність судді Родіона Кірєєва, на якого, за їхніми словами, чиниться тиск.
Серед інших тем на сторінках європейської преси домінує катастрофа російського літака в Ярославлі, на борту якого загинуло 43 із найкращих хокеїстів Європи, серед яких, крім росіян, також двоє українців, троє чехів, словак, німці й швейцарці. Зокрема, англомовна The Moscow Times наголошує на старо-нових проблемах Росії, які трагедія відкрила з новою силою: застарілий авіапарк, потреба модернізації авіаперевезень, дисципліна польотів. Тільки за період від січня до серпня минулого року, зазначає видання, в Росії загинуло в авіакатастрофах, включно з урядовим літаком Польщі під Катинню, 108 осіб. Ярославська трагедія торкнулась еліти національного хокею багатьох країн, України зокрема.
«Україна погрожує Росії газовою скаргою», читаємо в чеському інтернет-виданні První Zprávy.cz, і вже збирає документи для подання до Арбітражного суду у Стокгольмі. Київ вважає, зазначає видання, що Україна мала б платити за газ таку саму ціну, яку «Газпромові» платить, наприклад, Німеччина, але від неї мали б відняти кошти за транзит по своїй території – це мінус 70 доларів США, – та ще мінус 100 доларів, якими є знижка за перебування російського флоту в Севастополі до 2042 року.
Тим часом німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung звертає увагу на виступ Юлії Тимошенко в суді, в якому вона поставила під сумнів використані звинуваченням у судовому засіданні матеріали. Зокрема, колишній український прем’єр заявила, що «в матеріалах справи немає оригіналу будь-яких «директив», і назвала долучені до справи папери «фальшивкою». Так само адвокати Тимошенко ставлять під сумнів незалежність судді Родіона Кірєєва, на якого, за їхніми словами, чиниться тиск.
Серед інших тем на сторінках європейської преси домінує катастрофа російського літака в Ярославлі, на борту якого загинуло 43 із найкращих хокеїстів Європи, серед яких, крім росіян, також двоє українців, троє чехів, словак, німці й швейцарці. Зокрема, англомовна The Moscow Times наголошує на старо-нових проблемах Росії, які трагедія відкрила з новою силою: застарілий авіапарк, потреба модернізації авіаперевезень, дисципліна польотів. Тільки за період від січня до серпня минулого року, зазначає видання, в Росії загинуло в авіакатастрофах, включно з урядовим літаком Польщі під Катинню, 108 осіб. Ярославська трагедія торкнулась еліти національного хокею багатьох країн, України зокрема.
