Вільям Добсон, відомий американський експерт, один із керівників впливового американського «Форін полісі», пише на сторінках «Вашингтон пост» про «неврожайний 2011 рік для поганих хлопців» на кшталт Мубарака в Єгипті, Бен Алі в Тунісі, Салеха в Ємені чи того ж Каддафі в Лівії. І наводить думки експертів про нові можливості демократій без авторитарних правителів. Хоча й абсолютно виражені диктатори на кшталт Сталіна чи Пол Пота, як зауважує Добсон, нібито вже зникли назавжди. Та, все ж, виявилося, що й без них світ не став набагато вільнішим. Бо, за даними Freedom House, американської неурядової організації, за останні 5 років відбулося найрекордніше (від 1973 року) зниження рівня політичних свобод у світі. І це відбувається за рахунок посилення влади таких сильних особистостей як Путін у Росії, Уго Чавес у Венесуелі, котрі «за умовним демократичним прикриттям ховають у своїх країнах концентрацію влади в одних руках».
Подібні процеси відбуваються в Азербайджані, Білорусі, Узбекистані, низці країн Азії. Вільям Добсон також наголошує, що історія не рухається вперед по безперервній лінії, і переходи від диктатури до демократії також складаються з початкових успіхів, які перериваються невдачами та відступами. Так сталося і в Грузії, і в Киргизстані… «В Україні ж, – пише Добсон, – Помаранчева революція перешкодила Віктору Януковичу вкрасти вибори у 2005 році, та у 2010 він повернувся...Так, його вибрали люди, але неприємність полягає у тому, що після приходу до влади Віктор Янукович виявляє себе як авторитарний громило, якого ми запам’ятовуємо у ролі того, хто залякує громадянське суспільство, підриває свободу преси і фабрикує судові звинувачення проти своїх політичних супротивників».
«Москоу Таймз» публікує фрагменти з аналізів світових експертів із приводу газового протистояння Росії та України, що триває. Тут ідеться про те, що Україна й далі сильно залежить від російського газу, і вже більше року нова влада у Києві намагається виторгувати скидки в газовій ціні з боку Москви. Але в Кремлі кажуть, що це можливо лише у разі приєднання України до промосковського Митного союзу та допуску російського «Газпрому» до контролю за українською газотранспортною системою, через яку більшість російського газу надходить до Західної Європи. Видання також наголошує, що у Києві й надалі, попри прямі погрози з Кремля, сподіваються на угоду щодо нижчої газової ціни і пошук компромісу з Москвою. Газета також цитує слова Президента Януковича, які він сказав після фактично ультимативної заяви президента Росії з приводу того, що «поступки з боку України ніколи не будуть здійснюватися за рахунок зниження суверенітету України».
«Москоу Таймз» також нагадує про стратегічний курс влади Києва на європейську інтеграцію. Цьому сприяла б нова угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Видання додає, що президент Росії лякає Україну у разі її приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС різноманітними митними санкціями. Газета також наголошує, що колишній Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко перебуває під арештом у Києві та під судовим переслідуванням за звинуваченням щодо нібито неправомірно підписаних із Росією у 2009 році газових контрактів.
Лондонська «Індепендент» публікує деякі з перших висновків світових експертів щодо порівняльних наслідків катастрофи на АЕС у японській Фукусімі. Так, австралійський доктор фізики і відома активістка антиядерного руху Гелен Калдікот вважає Фукусіму ще страшнішою від Чорнобиля, хоча обидві аварії належать до 7-бальної шкали за масштабами ядерних катастроф. Професор Кріс Басбі з університету Ольстера, відомий своїм панічними поглядами на проблему атомної енергії, вважає після перебування у Фукусімі в липні, що ця аварія призведе до понад одного мільйона смертей. Він також каже, що «радіонукліди з Фукусіми все ще падають повсюди на голови японців» і додає: «Чорнобиль уже вибухнув…Та все ж Фукусіма є гіршою». Американський професор Тім Муссо, біолог, котрий досліджував упродовж 10 років генетичний вплив радіації в Чорнобилі, каже, що його хвилює те, що чимало людей у Фукусімі «ховають голову в пісок», нічого не хочуть знати про наслідки аварії. Сам Муссо каже, що Чорнобиль вплинув на зниження різновидів комах, павуків у регіоні, на генетичні видозміни у птахів. Цей біолог також попереджає: «...ми не маємо достатньо даних, щоб стверджувати достеменно про довготривалий вплив таких аварій, але досить можливий суттєвий довготривалий вплив Фукусіми на здоров’я людей».
«Індепендент» також наводить статистичні дані щодо наслідків Чорнобиля і Фукусіми. Загальні збитки від Чорнобиля сягають понад 140 мільярдів фунтів, від Фукусіми – не менше 190 мільярдів фунтів. Жертви Чорнобиля достеменно не підраховані, але, за даними Ґрінпіс, через 25 років після аварії в Україні померло від радіації близько 200 тисяч осіб. У Фукусімі померло два робітники станції, але деякі вчені попереджають, що у майбутньому від раку внаслідок радіації Фукусіми помре щонайменше один мільйон людей. Компенсації населенню через Фукусіму сягають до 10 тисяч фунтів на особу, жертвам Чорнобиля виплачували мало, відомо, що окремі люди отримували компенсацію, яка не перевищувала шести британських фунтів.
Чеська «Днес» оприлюднила підрахунки західних експертів про масштаби голодоморів у світі. Йдеться про те, що наймасштабніші голодомори організували у своїх країнах китайський диктатор Мао Цзедун та радянський вождь Йосип Сталін. У Китаї за правління Мао від голоду померло загалом понад 40 мільйонів осіб; в СРСР, переважно в Україні, загинуло від голоду 1921– 22, 1932-33 і 1947 років – до 20 мільйонів громадян. В інших країнах у новітній час від голоду загинуло понад 8 мільйонів осіб.
Подібні процеси відбуваються в Азербайджані, Білорусі, Узбекистані, низці країн Азії. Вільям Добсон також наголошує, що історія не рухається вперед по безперервній лінії, і переходи від диктатури до демократії також складаються з початкових успіхів, які перериваються невдачами та відступами. Так сталося і в Грузії, і в Киргизстані… «В Україні ж, – пише Добсон, – Помаранчева революція перешкодила Віктору Януковичу вкрасти вибори у 2005 році, та у 2010 він повернувся...Так, його вибрали люди, але неприємність полягає у тому, що після приходу до влади Віктор Янукович виявляє себе як авторитарний громило, якого ми запам’ятовуємо у ролі того, хто залякує громадянське суспільство, підриває свободу преси і фабрикує судові звинувачення проти своїх політичних супротивників».
«Москоу Таймз» публікує фрагменти з аналізів світових експертів із приводу газового протистояння Росії та України, що триває. Тут ідеться про те, що Україна й далі сильно залежить від російського газу, і вже більше року нова влада у Києві намагається виторгувати скидки в газовій ціні з боку Москви. Але в Кремлі кажуть, що це можливо лише у разі приєднання України до промосковського Митного союзу та допуску російського «Газпрому» до контролю за українською газотранспортною системою, через яку більшість російського газу надходить до Західної Європи. Видання також наголошує, що у Києві й надалі, попри прямі погрози з Кремля, сподіваються на угоду щодо нижчої газової ціни і пошук компромісу з Москвою. Газета також цитує слова Президента Януковича, які він сказав після фактично ультимативної заяви президента Росії з приводу того, що «поступки з боку України ніколи не будуть здійснюватися за рахунок зниження суверенітету України».
«Москоу Таймз» також нагадує про стратегічний курс влади Києва на європейську інтеграцію. Цьому сприяла б нова угода про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Видання додає, що президент Росії лякає Україну у разі її приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС різноманітними митними санкціями. Газета також наголошує, що колишній Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко перебуває під арештом у Києві та під судовим переслідуванням за звинуваченням щодо нібито неправомірно підписаних із Росією у 2009 році газових контрактів.
Лондонська «Індепендент» публікує деякі з перших висновків світових експертів щодо порівняльних наслідків катастрофи на АЕС у японській Фукусімі. Так, австралійський доктор фізики і відома активістка антиядерного руху Гелен Калдікот вважає Фукусіму ще страшнішою від Чорнобиля, хоча обидві аварії належать до 7-бальної шкали за масштабами ядерних катастроф. Професор Кріс Басбі з університету Ольстера, відомий своїм панічними поглядами на проблему атомної енергії, вважає після перебування у Фукусімі в липні, що ця аварія призведе до понад одного мільйона смертей. Він також каже, що «радіонукліди з Фукусіми все ще падають повсюди на голови японців» і додає: «Чорнобиль уже вибухнув…Та все ж Фукусіма є гіршою». Американський професор Тім Муссо, біолог, котрий досліджував упродовж 10 років генетичний вплив радіації в Чорнобилі, каже, що його хвилює те, що чимало людей у Фукусімі «ховають голову в пісок», нічого не хочуть знати про наслідки аварії. Сам Муссо каже, що Чорнобиль вплинув на зниження різновидів комах, павуків у регіоні, на генетичні видозміни у птахів. Цей біолог також попереджає: «...ми не маємо достатньо даних, щоб стверджувати достеменно про довготривалий вплив таких аварій, але досить можливий суттєвий довготривалий вплив Фукусіми на здоров’я людей».
«Індепендент» також наводить статистичні дані щодо наслідків Чорнобиля і Фукусіми. Загальні збитки від Чорнобиля сягають понад 140 мільярдів фунтів, від Фукусіми – не менше 190 мільярдів фунтів. Жертви Чорнобиля достеменно не підраховані, але, за даними Ґрінпіс, через 25 років після аварії в Україні померло від радіації близько 200 тисяч осіб. У Фукусімі померло два робітники станції, але деякі вчені попереджають, що у майбутньому від раку внаслідок радіації Фукусіми помре щонайменше один мільйон людей. Компенсації населенню через Фукусіму сягають до 10 тисяч фунтів на особу, жертвам Чорнобиля виплачували мало, відомо, що окремі люди отримували компенсацію, яка не перевищувала шести британських фунтів.
Чеська «Днес» оприлюднила підрахунки західних експертів про масштаби голодоморів у світі. Йдеться про те, що наймасштабніші голодомори організували у своїх країнах китайський диктатор Мао Цзедун та радянський вождь Йосип Сталін. У Китаї за правління Мао від голоду померло загалом понад 40 мільйонів осіб; в СРСР, переважно в Україні, загинуло від голоду 1921– 22, 1932-33 і 1947 років – до 20 мільйонів громадян. В інших країнах у новітній час від голоду загинуло понад 8 мільйонів осіб.
