Збіґнєва Буяка, одного з співзасновників польської «Солідарності», польського політика та державного діяча, вважають легендарним героєм польської антикомуністичної опозиції. З-поміж усіх переслідуваних комуністичним режимом діячів «Солідарності» йому вдалося найдовше уникати арешту.
Як у роки комуністичних гонінь, так і в демократичній Польщі Буяк послідовно пропагує ідею польсько-українського зближення.
Він твердить, що серед його покоління ставлення до України та українців формувалося під впливом ідей Єжи Ґедройця та його оточення з еміграційного часопису «Культура», який видавався у Парижі.
Емігранти й дисиденти допомогли зрозуміти Україну
Радіо Свобода запитало в Збіґнєва Буяка про те, яким чином польські опозиціонери дізнавалися про еміграційну концепцію польсько-українського зближення.
«Ця концепція мені відома приблизно з початку 70-х років. Звідки я її знаю? Із «Радіо Вільна Європа» і з «Голосу Америки», та передусім з «Радіо Вільна Європа». У той час ця радіостанція інформувала нас про інтелектуальний і політичний доробок таких людей, як Єжи Ґедройць. Його ідеї, нас, молодих тоді поляків, зачіпали за живе, адже він розгортав перед нами стратегічну далекосяжну перспективу. Це була чудова перспектива, Ґедройць говорив: «Подивіться, ви не маєте біля кордонів Польщі зловорожої тоталітарної Москви, ваші сусіди – інші народи, цікаві, гарні, з великою історичною традицією», – розповів Збіґнєв Буяк.
Він каже, що не варто забувати про той вплив, який на польську антикомуністичну опозицію зробили українські дисиденти. Збіґнєв Буяк згадав про акцію підтримки польськими опозиціонерами ув’язненого в СРСР В’ячеслава Чорновола, що відбулася в Варшаві. У 1979 році, каже він, у засклених вітринах, де висіла офіційна комуністична преса, раптом появилися портрети українського дисидента Чорновола з інформацією про те, хто цей в’язень сумління.
«Ми думали, – зазначає Буяк, – якщо такі люди, як В’ячеслав Чорновіл, проводять у в’язницях і на засланнях по 15, 20, 25 років, то що тоді казати нам? Вони були для нас неймовірним, чудовим, глибоким прикладом. Із тих часів у мене глибокий емоційний зв’язок з Україною, який неможливо розірвати».
Світ ще не оцінив ролі українців у розвалі СРСР
90-річний краків’янин Єжи Помяновський – соратник Ґедройця та спадкоємець його справи – сьогодні редагує часопис «Нова Польща», що спрямований на російську інтелігенцію.
На його думку, величезні жертви українського народу в радянський імперії не пішли на марне. Саме вони прискорили розпад СРСР.
Проте, вважає Помяновський, у світі, зокрема, й у Польщі, ще не оцінили на належному рівні вкладу України в розвал радянської імперії.
Про здобуття Україною незалежності Помяновський сказав: «На мою думку, це був надзвичайно важливий сигнал про те, що не тільки Україна стає незалежною, але й увесь Радянський Союз розпадається. Українці перші дали знак для всіх тих народів, які почувалися в’язнями велетенського Радянського Союзу».
Помаранчева революція змусила поважати Україну
Обидва співрозмовники Радіо Свобода наголосили на ролі, яку для поліпшення іміджу України у світі, а зокрема, й у Польщі, зробила Помаранчева революція. Збіґнєв Буяк називає українські події 2004 року зоряним часом України і порівнює їх із революцією польської «Солідарності» на початку 1980-х.
Він каже, що саме на київському помаранчевому Майдані, де він провів майже місяць, переконався в тому, наскільки живі ідеї Єжи Ґедройця. Мовляв, у переломний для України момент поряд майоріли українські та польські знамена.
У свою чергу Єжи Помяновський, який уважно спостерігає за розвитком подій в Україні, каже, що події 2004-го не минули безслідно. Сім років тому, наголошує він, про себе на цілий світ заявило українське громадянське суспільство. Сьогодні, після кількарічного періоду стагнації, воно відроджується.
«Я з радістю спостерігаю за великими змінами всередині громадянського руху в Україні, який впродовж тривалого часу після Помаранчевої революції здавався приспаним. Я вважаю, що арешт Юлії Тимошенко – це самовбивчий рух Віктора Януковича. Тим самим він стимулював пожвавлення громадянського руху в Україні», – зауважив Єжи Помяновський.
Якщо українській незалежності щось загрожує, каже він, то не стільки міфічна війна з Росією, як російська економічна експансія. Саме у цьому питанні, зазначає Єжи Помяновський, Україна і Польща повинні співпрацювати, підтримувати одна одну.
Як у роки комуністичних гонінь, так і в демократичній Польщі Буяк послідовно пропагує ідею польсько-українського зближення.
Він твердить, що серед його покоління ставлення до України та українців формувалося під впливом ідей Єжи Ґедройця та його оточення з еміграційного часопису «Культура», який видавався у Парижі.
Емігранти й дисиденти допомогли зрозуміти Україну
Радіо Свобода запитало в Збіґнєва Буяка про те, яким чином польські опозиціонери дізнавалися про еміграційну концепцію польсько-українського зближення.
«Ця концепція мені відома приблизно з початку 70-х років. Звідки я її знаю? Із «Радіо Вільна Європа» і з «Голосу Америки», та передусім з «Радіо Вільна Європа». У той час ця радіостанція інформувала нас про інтелектуальний і політичний доробок таких людей, як Єжи Ґедройць. Його ідеї, нас, молодих тоді поляків, зачіпали за живе, адже він розгортав перед нами стратегічну далекосяжну перспективу. Це була чудова перспектива, Ґедройць говорив: «Подивіться, ви не маєте біля кордонів Польщі зловорожої тоталітарної Москви, ваші сусіди – інші народи, цікаві, гарні, з великою історичною традицією», – розповів Збіґнєв Буяк.
Він каже, що не варто забувати про той вплив, який на польську антикомуністичну опозицію зробили українські дисиденти. Збіґнєв Буяк згадав про акцію підтримки польськими опозиціонерами ув’язненого в СРСР В’ячеслава Чорновола, що відбулася в Варшаві. У 1979 році, каже він, у засклених вітринах, де висіла офіційна комуністична преса, раптом появилися портрети українського дисидента Чорновола з інформацією про те, хто цей в’язень сумління.
«Ми думали, – зазначає Буяк, – якщо такі люди, як В’ячеслав Чорновіл, проводять у в’язницях і на засланнях по 15, 20, 25 років, то що тоді казати нам? Вони були для нас неймовірним, чудовим, глибоким прикладом. Із тих часів у мене глибокий емоційний зв’язок з Україною, який неможливо розірвати».
Світ ще не оцінив ролі українців у розвалі СРСР
90-річний краків’янин Єжи Помяновський – соратник Ґедройця та спадкоємець його справи – сьогодні редагує часопис «Нова Польща», що спрямований на російську інтелігенцію.
На його думку, величезні жертви українського народу в радянський імперії не пішли на марне. Саме вони прискорили розпад СРСР.
Проте, вважає Помяновський, у світі, зокрема, й у Польщі, ще не оцінили на належному рівні вкладу України в розвал радянської імперії.
Про здобуття Україною незалежності Помяновський сказав: «На мою думку, це був надзвичайно важливий сигнал про те, що не тільки Україна стає незалежною, але й увесь Радянський Союз розпадається. Українці перші дали знак для всіх тих народів, які почувалися в’язнями велетенського Радянського Союзу».
Помаранчева революція змусила поважати Україну
Обидва співрозмовники Радіо Свобода наголосили на ролі, яку для поліпшення іміджу України у світі, а зокрема, й у Польщі, зробила Помаранчева революція. Збіґнєв Буяк називає українські події 2004 року зоряним часом України і порівнює їх із революцією польської «Солідарності» на початку 1980-х.
Він каже, що саме на київському помаранчевому Майдані, де він провів майже місяць, переконався в тому, наскільки живі ідеї Єжи Ґедройця. Мовляв, у переломний для України момент поряд майоріли українські та польські знамена.
У свою чергу Єжи Помяновський, який уважно спостерігає за розвитком подій в Україні, каже, що події 2004-го не минули безслідно. Сім років тому, наголошує він, про себе на цілий світ заявило українське громадянське суспільство. Сьогодні, після кількарічного періоду стагнації, воно відроджується.
«Я з радістю спостерігаю за великими змінами всередині громадянського руху в Україні, який впродовж тривалого часу після Помаранчевої революції здавався приспаним. Я вважаю, що арешт Юлії Тимошенко – це самовбивчий рух Віктора Януковича. Тим самим він стимулював пожвавлення громадянського руху в Україні», – зауважив Єжи Помяновський.
Якщо українській незалежності щось загрожує, каже він, то не стільки міфічна війна з Росією, як російська економічна експансія. Саме у цьому питанні, зазначає Єжи Помяновський, Україна і Польща повинні співпрацювати, підтримувати одна одну.
