Коли напередодні свого 80-річчя Іван Дзюба презентував чергову книгу, він назвав себе «оптимістом, що впадає у розпач». Автор книг про національну ідентичність, русофобію, вплив Росії на українську культурну та історичну спадщину наголошує: українці не цікавляться цими проблемами.
«Чесно кажучи, мені інколи прикро: пишеш-пишеш, стараєшся щось сказати, а воно буває не почуте, не прочитане», – сказав Іван Дзюба.
Брак самокритики в українських патріотів
Після виходу книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» у 1965 році радянська влада звинуватила Івана Дзюбу у написанні «пасквіля на радянську дійсність» та розпалюванні українсько-російської ворожнечі. Після обшуків та допитів із тортурами у кабінетах КДБ Дзюбу засудили до 5 років позбавлення волі та п’яти років заслання. На волю він вийшов раніше через хворобу.
Пізніше він робить висновок, що ні Голодомор, ні репресії, ні русифікація не змогли об’єднати українців навколо ідеї національного відродження. Причиною цього Іван Дзюба називає нестачу самокритики серед співгромадян.
«Національна самокритика – це те, чого нам, мені здається, сьогодні бракує, – розповідає Іван Дзюба. – Гостра, нещадна, але раціональна, зважена самокритика є основою всякого національного оздоровлення і реальних національних надій. Інакше руху вперед, інтелектуального і морального руху, у нас не буде».
Сучасну русофобію чинять самі ж українці?
При цьому Іван Дзюба зауважує, що вдатися до раціональної самокритики гордим патріотам дуже нелегко. Колишній дисидент закликає до «доброзичливого діалогу» і згадує, як репресії та русифікація в Україні чинилися українцями проти своїх.
Те ж саме відбувається і нині, каже інший шістдесятник, колишній російський дисидент, правозахисник Сергій Ковальов. Сам він не мав можливості познайомитись із Іваном Дзюбою, однак добре знає його праці.
«Мені здається, що сьогодні русифікація в Україні йде не від Росії, а від тієї частини України, яка не задоволена західноукраїнським духом», – каже Сергій Ковальов.
Відродити українську ідентичність: рецепт Дзюби
При цьому Сергій Ковальов відносить Івана Дзюбу до числа людей, які чимало сил доклали для здобуття української незалежності.
«Русифікація, що реально існувала, насправді об’єднувала проти себе більш-менш порядних, сміливих людей, людей, що думають і щось розуміють. Вона була тим конкретним злом, подолавши яке, ви почуваєте себе вільними», – сказав голова правління Фонду Андрія Сахарова Сергій Ковальов.
Іван Дзюба вважає, що в Україні поки що недостатньо підстав, щоб називати себе вільними. В Україні, як він написав у своїй останній книзі, нині «відбувається насаджування ідеології російського неоімперіалізму».
Дзюба дає власний рецепт відродження української ідентичності: це можна зробити інтелектуальними заходами, коли навчимось чути тих, хто має іншу думку.
«Чесно кажучи, мені інколи прикро: пишеш-пишеш, стараєшся щось сказати, а воно буває не почуте, не прочитане», – сказав Іван Дзюба.
Брак самокритики в українських патріотів
Після виходу книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» у 1965 році радянська влада звинуватила Івана Дзюбу у написанні «пасквіля на радянську дійсність» та розпалюванні українсько-російської ворожнечі. Після обшуків та допитів із тортурами у кабінетах КДБ Дзюбу засудили до 5 років позбавлення волі та п’яти років заслання. На волю він вийшов раніше через хворобу.
Пізніше він робить висновок, що ні Голодомор, ні репресії, ні русифікація не змогли об’єднати українців навколо ідеї національного відродження. Причиною цього Іван Дзюба називає нестачу самокритики серед співгромадян.
«Національна самокритика – це те, чого нам, мені здається, сьогодні бракує, – розповідає Іван Дзюба. – Гостра, нещадна, але раціональна, зважена самокритика є основою всякого національного оздоровлення і реальних національних надій. Інакше руху вперед, інтелектуального і морального руху, у нас не буде».
Сучасну русофобію чинять самі ж українці?
При цьому Іван Дзюба зауважує, що вдатися до раціональної самокритики гордим патріотам дуже нелегко. Колишній дисидент закликає до «доброзичливого діалогу» і згадує, як репресії та русифікація в Україні чинилися українцями проти своїх.
Те ж саме відбувається і нині, каже інший шістдесятник, колишній російський дисидент, правозахисник Сергій Ковальов. Сам він не мав можливості познайомитись із Іваном Дзюбою, однак добре знає його праці.
«Мені здається, що сьогодні русифікація в Україні йде не від Росії, а від тієї частини України, яка не задоволена західноукраїнським духом», – каже Сергій Ковальов.
Відродити українську ідентичність: рецепт Дзюби
При цьому Сергій Ковальов відносить Івана Дзюбу до числа людей, які чимало сил доклали для здобуття української незалежності.
«Русифікація, що реально існувала, насправді об’єднувала проти себе більш-менш порядних, сміливих людей, людей, що думають і щось розуміють. Вона була тим конкретним злом, подолавши яке, ви почуваєте себе вільними», – сказав голова правління Фонду Андрія Сахарова Сергій Ковальов.
Іван Дзюба вважає, що в Україні поки що недостатньо підстав, щоб називати себе вільними. В Україні, як він написав у своїй останній книзі, нині «відбувається насаджування ідеології російського неоімперіалізму».
Дзюба дає власний рецепт відродження української ідентичності: це можна зробити інтелектуальними заходами, коли навчимось чути тих, хто має іншу думку.
