Запровадити такий податок угорських законодавців довго вмовляла Спілка лікарень Угорщини. Ініціативу медиків підтримав партнер консервативної урядової коаліції Республіканська партія (ФІДЕС).
Її представник Шандор Фонт заперечив, що його уряд оголосив війну відомим міжнародним компаніям та їхнім поширеним брендам в Угорщині.
«Цей податок не спрямований проти жодної продуктової марки. Йдеться тільки про так звані харчові групи і, переважно, про дві продуктові добавки: цукор і сіль, точніше, про їхню кількість на грами ваги. Якщо цукру і солі менше у готовому харчопродукті, ніж того вимагають стандарти Міністерства здоров’я, податок не вводиться, і навпаки», – каже Фонт.
Пересолоджують і таки пересолюють добряче...
Нічого подібного досі від часу приходу мультинаціональних компаній на угорський ринок, починаючи від початку 1990-х років, не робилося. Однак угорські медики критикують правлячу урядову більшість за непослідовність кроків.
«На жаль, у законі жодним словом не згадується про жири, тютюн та алкоголь. Їх чомусь виключили в останній редакції законопроекту з категорії шкідливих компонентів. А ідея саме і полягала в тому, щоб «карати» виробників за надмірність із цими шкідливими добавками, адже здоров’я населення – це певна цінність, своєрідний капітал держави. За його втрату не можна гладити по голівці», – поскаржився голова Спілки лікарень Угорщини Ґабор Чібо.
А молодим – «по барабану»…
Недосконалість нового закону вельми впадає в око й опозиційним політикам. Депутат парламенту Угорщини від соціалістичної партії Іштван Такач розкритикував правлячу більшість за те, що вона зволікає зі введенням підвищеного акцизу на тютюнові вироби і небажання оподатковувати харчових виробників за додавання понад норму таких шкідливих компонентів, як консерванти, емульгатори і стабілізатори, у продуктах для подовження тривалості їхнього зберігання.
Тим часом підприємці харчової сфери підрахували можливі збитки від «гамбургерного мита». За підрахунками бізнесменів, галузь отримає додатковий податок у 20 мільярдів форинтів, а це понад 100 мільйонів доларів США, і недорахуєтьтся двох тисяч робочих місць.
Не дуже переймаються цими проблемами, що вдарять і по кишені споживачів, молоді люди. Опитування свідчать про те, що попит на кока-колу, чіпси, гамбургери і дороге морозиво після подорожчання цих товарів серед молоді не зміниться.
Її представник Шандор Фонт заперечив, що його уряд оголосив війну відомим міжнародним компаніям та їхнім поширеним брендам в Угорщині.
«Цей податок не спрямований проти жодної продуктової марки. Йдеться тільки про так звані харчові групи і, переважно, про дві продуктові добавки: цукор і сіль, точніше, про їхню кількість на грами ваги. Якщо цукру і солі менше у готовому харчопродукті, ніж того вимагають стандарти Міністерства здоров’я, податок не вводиться, і навпаки», – каже Фонт.
Пересолоджують і таки пересолюють добряче...
Нічого подібного досі від часу приходу мультинаціональних компаній на угорський ринок, починаючи від початку 1990-х років, не робилося. Однак угорські медики критикують правлячу урядову більшість за непослідовність кроків.
«На жаль, у законі жодним словом не згадується про жири, тютюн та алкоголь. Їх чомусь виключили в останній редакції законопроекту з категорії шкідливих компонентів. А ідея саме і полягала в тому, щоб «карати» виробників за надмірність із цими шкідливими добавками, адже здоров’я населення – це певна цінність, своєрідний капітал держави. За його втрату не можна гладити по голівці», – поскаржився голова Спілки лікарень Угорщини Ґабор Чібо.
А молодим – «по барабану»…
Недосконалість нового закону вельми впадає в око й опозиційним політикам. Депутат парламенту Угорщини від соціалістичної партії Іштван Такач розкритикував правлячу більшість за те, що вона зволікає зі введенням підвищеного акцизу на тютюнові вироби і небажання оподатковувати харчових виробників за додавання понад норму таких шкідливих компонентів, як консерванти, емульгатори і стабілізатори, у продуктах для подовження тривалості їхнього зберігання.
Тим часом підприємці харчової сфери підрахували можливі збитки від «гамбургерного мита». За підрахунками бізнесменів, галузь отримає додатковий податок у 20 мільярдів форинтів, а це понад 100 мільйонів доларів США, і недорахуєтьтся двох тисяч робочих місць.
Не дуже переймаються цими проблемами, що вдарять і по кишені споживачів, молоді люди. Опитування свідчать про те, що попит на кока-колу, чіпси, гамбургери і дороге морозиво після подорожчання цих товарів серед молоді не зміниться.
