Як кажуть дослідники громадської думки, «Суспільний діагноз-2011» показує, що європейським народам важко зрівнятися в оптимізмі з поляками. Економічна криза, що дошкуляє всій Європі, не погіршила настроїв польського суспільства.
Навпаки, ще ніколи раніше так багато поляків не були настільки задоволені своїм життям: четверо з п’яти опитаних твердять, що почуваються щасливими. Ця польська більшість каже, що останніми роками почала більше заробляти, має можливість відкладати гроші для якихось приємностей і почувається захищеною. Якщо у 1993 році аж 75 відсотків власників польських домашніх господарств твердили, що їм бракує грошей на щоденні витрати, то цього року, за даними «Суспільного аналізу», таких господарств у Польщі втричі менше.
Соціолог із Варшавського університету Йоанна Конєчна, коментуючи результати дослідження, каже: «Із цього «Суспільного діагнозу», а також із інших досліджень випливає, що в Польщі зростає відчуття безпеки. Люди назагал, за винятком деяких груп, не відчувають, що їм щось загрожує. Не відчувають ані економічної, ані фізичної загрози, зменшується злочинність. А це спричиняє те, що немає причин до якогось особливого песимізму».
Парадокс поляків: десь криза, а їм добре
Конєчна говорить про своєрідний польський парадокс. За її словами, засоби масової інформації щоденно бомбардують пересічного поляка інформацією про економічну кризу в ЄС. Проте відносна польська економічна стабільність дає підстави полякам думати, що їм набагато краще, ніж сусідам, і що в цілому вони щасливі люди.
Серед меншості тих, хто все ж нарікає на життя, за даними дослідження «Суспільний діагноз», найбільший відсоток поміж пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги. Польські соціологи зазначають, що разом із тим, як зростає кількість задоволених життям поляків, погіршуються настрої серед найбідніших. Мовляв, відстань між багатими й бідними збільшилася, а це тривожний сигнал.
Дослідження «Суспільний діагноз» проводиться в Польщі щороку, починаючи з 2000-го, нинішнього ж соціологи опитали 26 тисяч поляків різного віку та різного роду занять.
Задоволені не всі, особливо в провінції
Радіо Свобода теж попросило поділитися рецептом польського щастя молодих поляків. Саме молоді люди найчастіше декларують, що вони задоволені життям.
26-річний програміст із Варшави Кшиштоф Клещ каже, що життєрадісність польської молоді – це результат системних змін у його країні: «Це відкритість кордонів, можливість брати участь у різних міжнародних програмах, але також і те, що люди стають заможнішими, можуть собі чимало дозволити, а, з іншого боку, у нас іще нема того перенасиченння матеріальним достатком, який є у Західній Європі. Ми десь посередині, і це дуже добре, що певні цінності у нас усе ще важливі».
Утім, що далі від великих міст, то менше у Польщі тих, які життям задоволені. 25-річна Марта Дзенґелевська, педагог у провінційному містечку, своїм життям задоволена. Проте вона каже, що здивована результатами дослідження «Суспільний діагноз»: «Я не помітила, що серед людей, з якими я працюю, аж 80 відсотків – щасливі. Звичайно, люди нарікають, незадоволені своєю роботою, не завжди працюють там, де хотіли б».
Навпаки, ще ніколи раніше так багато поляків не були настільки задоволені своїм життям: четверо з п’яти опитаних твердять, що почуваються щасливими. Ця польська більшість каже, що останніми роками почала більше заробляти, має можливість відкладати гроші для якихось приємностей і почувається захищеною. Якщо у 1993 році аж 75 відсотків власників польських домашніх господарств твердили, що їм бракує грошей на щоденні витрати, то цього року, за даними «Суспільного аналізу», таких господарств у Польщі втричі менше.
Соціолог із Варшавського університету Йоанна Конєчна, коментуючи результати дослідження, каже: «Із цього «Суспільного діагнозу», а також із інших досліджень випливає, що в Польщі зростає відчуття безпеки. Люди назагал, за винятком деяких груп, не відчувають, що їм щось загрожує. Не відчувають ані економічної, ані фізичної загрози, зменшується злочинність. А це спричиняє те, що немає причин до якогось особливого песимізму».
Парадокс поляків: десь криза, а їм добре
Конєчна говорить про своєрідний польський парадокс. За її словами, засоби масової інформації щоденно бомбардують пересічного поляка інформацією про економічну кризу в ЄС. Проте відносна польська економічна стабільність дає підстави полякам думати, що їм набагато краще, ніж сусідам, і що в цілому вони щасливі люди.
Серед меншості тих, хто все ж нарікає на життя, за даними дослідження «Суспільний діагноз», найбільший відсоток поміж пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги. Польські соціологи зазначають, що разом із тим, як зростає кількість задоволених життям поляків, погіршуються настрої серед найбідніших. Мовляв, відстань між багатими й бідними збільшилася, а це тривожний сигнал.
Дослідження «Суспільний діагноз» проводиться в Польщі щороку, починаючи з 2000-го, нинішнього ж соціологи опитали 26 тисяч поляків різного віку та різного роду занять.
Задоволені не всі, особливо в провінції
Радіо Свобода теж попросило поділитися рецептом польського щастя молодих поляків. Саме молоді люди найчастіше декларують, що вони задоволені життям.
26-річний програміст із Варшави Кшиштоф Клещ каже, що життєрадісність польської молоді – це результат системних змін у його країні: «Це відкритість кордонів, можливість брати участь у різних міжнародних програмах, але також і те, що люди стають заможнішими, можуть собі чимало дозволити, а, з іншого боку, у нас іще нема того перенасиченння матеріальним достатком, який є у Західній Європі. Ми десь посередині, і це дуже добре, що певні цінності у нас усе ще важливі».
Утім, що далі від великих міст, то менше у Польщі тих, які життям задоволені. 25-річна Марта Дзенґелевська, педагог у провінційному містечку, своїм життям задоволена. Проте вона каже, що здивована результатами дослідження «Суспільний діагноз»: «Я не помітила, що серед людей, з якими я працюю, аж 80 відсотків – щасливі. Звичайно, люди нарікають, незадоволені своєю роботою, не завжди працюють там, де хотіли б».
