День 1 липня для Польщі і поляків став історичним і багатим на символічні події. Про це йшлося на урочистому відкритті польського головування в ЄС, що відбулося в Сеймі.
Беручись до обов’язків голови Ради ЄС, Польща остаточно повернулася в Європу й назавжди розпрощалася з наслідками Ялтинської конференції 1945 року, внаслідок якої полякам накинули комуністичний режим. Про це говорили учасники урочистого відкриття польського головування в ЄС, що відбулося в польському Сеймі.
Польський парламент вшанував хвилиною мовчання Януша Кулаковського, польського дипломата, який свого часу організував і провів успішні переговори з Брюсселем про вступ Польщі в ЄС. Так склалося, що саме у перший день головування Польщі в Євросоюзі Кулаковського поховали на варшавському кладовищі.
Про дивовижні збіги важливих дат говорив президент Польщі Броніслав Коморовський. «Саме у цей день, рівно 20 років тому, 1 липня 1991 року, скасовано Варшавський договір, – нагадав президент Польщі, – а сьогодні у Варшаві ми розпочинаємо польське головування в Раді Європейського Союзу. Від скасування Варшавського договору до польського головування в ЄС – це наша польська дорога, це наші польські досягнення».
Польський успіх – рецепт на європейську кризу?
Як зауважив голова Європейського парламенту, поляк Єжи Бузек, від сьогодні очі всього Європейського Союзу спрямовані до Польщі, адже до керма спільноти стає найбільша країна з групи так званих нових членів ЄС. Бузек говорив про певний парадокс польського головування. Мовляв, той факт, що саме Польща очолює ЄС в період європейської нестабільності, може мати позитивні наслідки і для поляків, і для всіх європейців.
Голова Європарламенту нагадав, що Польща, за його словами, – єдина країна ЄС, якій вдалося уникнути економічної кризи. Сьогодні, говорив Бузек, Польща є синонімом ентузіазму й оптимізму, тож вона повинна поділитися цією позитивною енергією з усією Європою.
«Завдання польського головування високо оцінені в Європейському парламенті. Боротьба з кризою, багаторічний бюджет, спільний ринок, спільна політика безпеки й оборони, енергетична безпека, зрештою розширення Євросоюзу в бік південних та східних сусідів. Це дуже вдалі пріоритети», – наголосив Єжи Бузек.
Голова Європарламенту також звернув увагу на те, що впродовж шести місяців саме поляки очолюватимуть найважливіші євросоюзні установи. Мовляв, він, поляк, очолює Європейський парламент, а польський уряд керуватиме Радою ЄС. У цих двох установах ухвалюється 90 відсотків євросоюзного законодавства, зазначив Бузек.
Офіційні й неофіційні завдання Варшави
Початок польського головування в Євросоюзі прокоментував і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. За його словами, поляки, здійснюючи зовнішню політику ЄС, зуміють довести до успішного завершення кілька проектів,
«Ми сподіваємося, – каже Сікорський, – що вдасться підписати договір про вступ до ЄС Хорватії, сподіваємося також, що вдасться завершити переговори щодо угоди про асоціацію ЄС із Україною. У вересні у Варшаві відбудеться другий саміт «Східного партнерства», де ми запропонуємо план подальшої діяльності».
Януш Левандовський, комісар ЄС із питань бюджету, зазначає, що окрім, так би мовити, офіційних завдань польського головування є ще й неофіційні.
«Найбільший виклик – це протистояння кризі. Неофіційна місія польського головування – це вливання оптимізму в європейський проект, бо сьогодні Європа надто сумна. Польська місія, яка вдало сформульована, – це навчити Європу бути чутливою на Схід, тобто схвалити договір про асоціацію ЄС із Україною тоді, коли всі рефлектори спрямовані в бік Середземного моря», – зауважив Левандовський.
Польські політики сподіваються, що полякам вдасться надихнути засмучену Європу оптимізмом, адже саме у Польщі найвища серед усіх країн ЄС підтримка ідеї євроінтеграції. Понад 80 відсотків поляків переконані, що ідея об’єднання європейських держав у спільноту себе виправдала.
Беручись до обов’язків голови Ради ЄС, Польща остаточно повернулася в Європу й назавжди розпрощалася з наслідками Ялтинської конференції 1945 року, внаслідок якої полякам накинули комуністичний режим. Про це говорили учасники урочистого відкриття польського головування в ЄС, що відбулося в польському Сеймі.
Польський парламент вшанував хвилиною мовчання Януша Кулаковського, польського дипломата, який свого часу організував і провів успішні переговори з Брюсселем про вступ Польщі в ЄС. Так склалося, що саме у перший день головування Польщі в Євросоюзі Кулаковського поховали на варшавському кладовищі.
Про дивовижні збіги важливих дат говорив президент Польщі Броніслав Коморовський. «Саме у цей день, рівно 20 років тому, 1 липня 1991 року, скасовано Варшавський договір, – нагадав президент Польщі, – а сьогодні у Варшаві ми розпочинаємо польське головування в Раді Європейського Союзу. Від скасування Варшавського договору до польського головування в ЄС – це наша польська дорога, це наші польські досягнення».
Польський успіх – рецепт на європейську кризу?
Як зауважив голова Європейського парламенту, поляк Єжи Бузек, від сьогодні очі всього Європейського Союзу спрямовані до Польщі, адже до керма спільноти стає найбільша країна з групи так званих нових членів ЄС. Бузек говорив про певний парадокс польського головування. Мовляв, той факт, що саме Польща очолює ЄС в період європейської нестабільності, може мати позитивні наслідки і для поляків, і для всіх європейців.
Голова Європарламенту нагадав, що Польща, за його словами, – єдина країна ЄС, якій вдалося уникнути економічної кризи. Сьогодні, говорив Бузек, Польща є синонімом ентузіазму й оптимізму, тож вона повинна поділитися цією позитивною енергією з усією Європою.
«Завдання польського головування високо оцінені в Європейському парламенті. Боротьба з кризою, багаторічний бюджет, спільний ринок, спільна політика безпеки й оборони, енергетична безпека, зрештою розширення Євросоюзу в бік південних та східних сусідів. Це дуже вдалі пріоритети», – наголосив Єжи Бузек.
Голова Європарламенту також звернув увагу на те, що впродовж шести місяців саме поляки очолюватимуть найважливіші євросоюзні установи. Мовляв, він, поляк, очолює Європейський парламент, а польський уряд керуватиме Радою ЄС. У цих двох установах ухвалюється 90 відсотків євросоюзного законодавства, зазначив Бузек.
Офіційні й неофіційні завдання Варшави
Початок польського головування в Євросоюзі прокоментував і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. За його словами, поляки, здійснюючи зовнішню політику ЄС, зуміють довести до успішного завершення кілька проектів,
«Ми сподіваємося, – каже Сікорський, – що вдасться підписати договір про вступ до ЄС Хорватії, сподіваємося також, що вдасться завершити переговори щодо угоди про асоціацію ЄС із Україною. У вересні у Варшаві відбудеться другий саміт «Східного партнерства», де ми запропонуємо план подальшої діяльності».
Януш Левандовський, комісар ЄС із питань бюджету, зазначає, що окрім, так би мовити, офіційних завдань польського головування є ще й неофіційні.
«Найбільший виклик – це протистояння кризі. Неофіційна місія польського головування – це вливання оптимізму в європейський проект, бо сьогодні Європа надто сумна. Польська місія, яка вдало сформульована, – це навчити Європу бути чутливою на Схід, тобто схвалити договір про асоціацію ЄС із Україною тоді, коли всі рефлектори спрямовані в бік Середземного моря», – зауважив Левандовський.
Польські політики сподіваються, що полякам вдасться надихнути засмучену Європу оптимізмом, адже саме у Польщі найвища серед усіх країн ЄС підтримка ідеї євроінтеграції. Понад 80 відсотків поляків переконані, що ідея об’єднання європейських держав у спільноту себе виправдала.