Проблеми з пенсійним забезпеченням однакові майже повсюди у світі. І у Британії йдеться про поєднання чинників: старіння суспільства – тобто пенсіонерів стає більше, а також продовження тривалості життя – тобто середньостатистичний пенсіонер до смерті отримує пенсію упродовж більшої кількості років.
Додайте до цього наслідки глобальної фінансової кризи й рецесії і, можливо, ви поспівчуваєте скаргам британського прем’єр-міністра Дейвіда Камерона.
«Перше – реформа необхідна, бо ми не можемо далі зберігати теперішню ситуацію... Причина того, чому чинний стан справ не може тривати, полягає в тому, що починає йти на пенсію теперішнє покоління (бебібуму), яке, дякувати, живе довше і наша пенсійна система постала перед загрозою банкрутства», – заявив Камерон.
Твердження про банкрутство є суперечливим
Твердження про банкрутство пенсійної системи викликає у британському суспільстві розбіжності. Профспілки учителів, медиків та інших бюджетних працівників кажуть, що загроза ще не нагальна. А якщо вона і є, то, мовляв, спричинена наслідками фінансової кризи, в якій винен не державний, а приватний сектор економіки. Насамперед, банки, які одержали у минулі роки з державного бюджету величезну підтримку.
«Ми стверджуємо, що нас несправедливо змушують платити ціну за бюджетний дефіцит, який спричинили не ми. А тим, хто спричинив, натомість зменшують податки у той час, як наші пенсії скорочують дуже й дуже різко», – зазначає представник профспілки Національний союз учителів Ендрю Бейслі.
Скорочення відбуватиметься насамперед через подальше підвищення пенсійного віку. Зараз британські жінки можуть отримувати пенсію в 60 років, а чоловіки – в 65. Але до 2020 року пенсійний вік має бути універсальним: 66 років. Іншим способом зменшення пенсійних видатків називають реформування способів нарахування пенсії і відмову від прив’язки суми пенсії до заробітку працівника.
Дискусії довкола державної пенсії у Британії тривають, попри те, що пенсійні виплати в цій країні становлять лише близько трьох відсотків ВВП. Уявіть собі, наскільки нагальною і болісною є потреба пенсійної реформи в Україні, де за даними ООН на пенсію витрачається понад 18 відсотків ВВП. Критики українського уряду кажуть, що така пенсійна система є нічим іншим, як життям у борг.
Загроза тягаря подібних пенсійних боргів постає зараз різною мірою перед більшістю країн світу.
Додайте до цього наслідки глобальної фінансової кризи й рецесії і, можливо, ви поспівчуваєте скаргам британського прем’єр-міністра Дейвіда Камерона.
«Перше – реформа необхідна, бо ми не можемо далі зберігати теперішню ситуацію... Причина того, чому чинний стан справ не може тривати, полягає в тому, що починає йти на пенсію теперішнє покоління (бебібуму), яке, дякувати, живе довше і наша пенсійна система постала перед загрозою банкрутства», – заявив Камерон.
Твердження про банкрутство є суперечливим
Твердження про банкрутство пенсійної системи викликає у британському суспільстві розбіжності. Профспілки учителів, медиків та інших бюджетних працівників кажуть, що загроза ще не нагальна. А якщо вона і є, то, мовляв, спричинена наслідками фінансової кризи, в якій винен не державний, а приватний сектор економіки. Насамперед, банки, які одержали у минулі роки з державного бюджету величезну підтримку.
«Ми стверджуємо, що нас несправедливо змушують платити ціну за бюджетний дефіцит, який спричинили не ми. А тим, хто спричинив, натомість зменшують податки у той час, як наші пенсії скорочують дуже й дуже різко», – зазначає представник профспілки Національний союз учителів Ендрю Бейслі.
Скорочення відбуватиметься насамперед через подальше підвищення пенсійного віку. Зараз британські жінки можуть отримувати пенсію в 60 років, а чоловіки – в 65. Але до 2020 року пенсійний вік має бути універсальним: 66 років. Іншим способом зменшення пенсійних видатків називають реформування способів нарахування пенсії і відмову від прив’язки суми пенсії до заробітку працівника.
Дискусії довкола державної пенсії у Британії тривають, попри те, що пенсійні виплати в цій країні становлять лише близько трьох відсотків ВВП. Уявіть собі, наскільки нагальною і болісною є потреба пенсійної реформи в Україні, де за даними ООН на пенсію витрачається понад 18 відсотків ВВП. Критики українського уряду кажуть, що така пенсійна система є нічим іншим, як життям у борг.
Загроза тягаря подібних пенсійних боргів постає зараз різною мірою перед більшістю країн світу.
