Ця конференція, що радше мала характер міжрелігійного діалогу, відбувалася в королівському палаці провінційного міста Ґеделев, де вже півроку проходять офіційні зустрічі міністрів країн Євросоюзу під головуванням Угорщини.
Вітаючи гостей у залі засідань, віце-прем’єр угорського уряду Жолт Шем’єн не приховував того факту, що світська влада мусить звертатися за порадою до релігійних діячів, щоб зарадити більшій біді.
Він мав на увазі останню хвилю нелегальної імміграції з країн арабського світу, а також постійну міграцію жителів Африки та південно-східної Азії і пов’язану з ними напруженість серед мешканців Євросоюзу. Адже неконтрольована імміграція часто призводить до конфліктів на етнічному ґрунті.
Брак світоглядних пріоритетів
Однак це тільки одна з проблем. Державам спільної Європи, за словами Жолта Шем’єна, треба визнати, що вони не повинні втручатися в теологічні питання релігій, але можуть гарантувати громадянам дотримання права совісті.
На конференції з вуст представників двох гілок християнства пролунали наступні заяви. Наприклад, римо-католицький примас Угорщини кардинал Петер Ердев вважає, що толерантність до мігрантів-нехристиян європейці можуть посилити одночасно зі зміцненням у собі християнської віри. Католицького прелата в цьому питанні підтримує і Константинопольський Вселенський патріарх православної церкви Варфоломій І, послання якого зачитали на зустрічі у Ґеделеві.
Проте такі заяви ріжуть вухо представникам інших релігійних громад. «Справа не тільки у вірі, культурних чи звичаєвих відмінностях людей. Не забуваймо, що є й інше актуальне питання у європейській політиці. Це – віруючі і світські люди, атеїсти. Пригадаймо хоча б недавню гостру дискусію про те, чи потрібно, щоб конституція спільної Європи містила основні засади християнсько-юдейських цінностей. Ця тема є дуже важливою, коли ми говоримо про ідентифікацію європейської людини і про сильну роль віри, але не сліпої, бо це різні речі», – переконаний учасник конференції Шломо Кевеш, рабин-розпорядник релігійної громади «Ізраеліта» з Угорщини.
На конференції у Ґеделеві наразі не згадували про прояви антисемітизму в Європі. Проте мусульмани Угорщини поскаржилися, що відчувають вороже ставлення до себе з боку корінного населення країни.
«Трапляються образливі написи, іноді доводиться чути на нашу адресу зневажливі висловлювання людей. Ісламофобія в певних проявах наявна і тут. І на цьому ми наголосили на конференції в Ґеделеві», – зазначив голова мусульманських організацій в Угорщині Золтан Шулак.
Учасники міжрелігійного діалогу визнали на зустрічі в Ґеделеві, що такі конференції релігійних діячів украй потрібні і що саме представникам духовенства треба співпрацювати як партнерам. Передусім ідеться про знешкодження ідей релігійного фундаменталізму, насильства і нетерпимості в суспільстві.
Вітаючи гостей у залі засідань, віце-прем’єр угорського уряду Жолт Шем’єн не приховував того факту, що світська влада мусить звертатися за порадою до релігійних діячів, щоб зарадити більшій біді.
Він мав на увазі останню хвилю нелегальної імміграції з країн арабського світу, а також постійну міграцію жителів Африки та південно-східної Азії і пов’язану з ними напруженість серед мешканців Євросоюзу. Адже неконтрольована імміграція часто призводить до конфліктів на етнічному ґрунті.
Брак світоглядних пріоритетів
Однак це тільки одна з проблем. Державам спільної Європи, за словами Жолта Шем’єна, треба визнати, що вони не повинні втручатися в теологічні питання релігій, але можуть гарантувати громадянам дотримання права совісті.
На конференції з вуст представників двох гілок християнства пролунали наступні заяви. Наприклад, римо-католицький примас Угорщини кардинал Петер Ердев вважає, що толерантність до мігрантів-нехристиян європейці можуть посилити одночасно зі зміцненням у собі християнської віри. Католицького прелата в цьому питанні підтримує і Константинопольський Вселенський патріарх православної церкви Варфоломій І, послання якого зачитали на зустрічі у Ґеделеві.
Проте такі заяви ріжуть вухо представникам інших релігійних громад. «Справа не тільки у вірі, культурних чи звичаєвих відмінностях людей. Не забуваймо, що є й інше актуальне питання у європейській політиці. Це – віруючі і світські люди, атеїсти. Пригадаймо хоча б недавню гостру дискусію про те, чи потрібно, щоб конституція спільної Європи містила основні засади християнсько-юдейських цінностей. Ця тема є дуже важливою, коли ми говоримо про ідентифікацію європейської людини і про сильну роль віри, але не сліпої, бо це різні речі», – переконаний учасник конференції Шломо Кевеш, рабин-розпорядник релігійної громади «Ізраеліта» з Угорщини.
На конференції у Ґеделеві наразі не згадували про прояви антисемітизму в Європі. Проте мусульмани Угорщини поскаржилися, що відчувають вороже ставлення до себе з боку корінного населення країни.
«Трапляються образливі написи, іноді доводиться чути на нашу адресу зневажливі висловлювання людей. Ісламофобія в певних проявах наявна і тут. І на цьому ми наголосили на конференції в Ґеделеві», – зазначив голова мусульманських організацій в Угорщині Золтан Шулак.
Учасники міжрелігійного діалогу визнали на зустрічі в Ґеделеві, що такі конференції релігійних діячів украй потрібні і що саме представникам духовенства треба співпрацювати як партнерам. Передусім ідеться про знешкодження ідей релігійного фундаменталізму, насильства і нетерпимості в суспільстві.
