Лідери екологічних організацій, які ледве встигають бувати на слуханнях у різних населених пунктах через стислість часу, припускають: форсування слухань із боку атомників може бути пов’язане з побоюванням, що населення розпочне протестні акції – на кшталт тих, що відбуваються в Європі.
Влада на місцях підтримує ядерну енергетику, очікуючи від неї поповнення схудлої скарбниці та комунальних дивідендів. Тим часом населення ставиться до майбутнього будівництва з пересторогою. Трагедія Фукусіми пробудила в людях приспану недовіру до запевнень про надійність і безпеку сучасних енергоблоків.
Міський голова Острога Олександр Шикер стверджує, що слухання організував саме він, а дорадче рішення має ухвалювати місцева рада. Тому мешканці Острога мають бути вдячні, що їм надали можливість поспілкуватися з енергетиками.
Послухали – поговорили – розійшлися
Голова рівненської «Просвіти» та обласної організації Української народної партії Світлана Ніколіна зауважує, що таким чином нівелюється ідея громадських слухань, де кожен мешканець має право висловитись і підписатися під резолюцією або проголосувати. Громадські слухання – це реалізація права кожного громадянина на свою точку зору, каже вона.
На зборах в Острозі голова дорікав землякам: «І на сьогодні мені прикро, що ви вирішили за мене мою думку…». А думка міського голови – однозначно на користь добудови. Як і всіх сільських, міських і районних голів навколишніх територій.
Бо розбудова АЕС, як пояснив генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко, – то єдина перспектива для розвитку регіону. Він розповів краянам, що на будівництві 3-го і 4-го енергоблоків мають бути залучені 5 тисяч працівників, безпосередньо на станції з’являться 1863 нові робочих місця і майже 20 тисяч – у суміжних галузях. На соціальну інфраструктуру мешканцям прилеглих територій атомники повинні виділити 10 відсотків від вартості спорудження енергоблоків, а саме 3,7 мільярда гривень.
Гендиректор ХАЕС Микола Панащенко зауважує: у разі негативного ставлення населення до розбудови станції атомники відмовляться від своїх планів.
Однак у тих населених пунктах, де люди висловлюються проти добудови, голосування не відбулося. Так сталося в Острозі й у Здолбунівському районі Рівненщини, бо голови міської та районної рад змогли переконати людей, що голосування на цих громадських слуханнях не проводять.
Згодом на сайті Енергоатому зявилося повідомлення про слухання, де люди «висловили свої зауваження та пропозиції». Як визначити в цьому випадку – громада «проти» чи «за»?
Камені спотикання – старий фундамент і російська «допомога»
Присутній на слуханнях в Острозі колишній працівник Московського інституту ядерної фізики, нині член міжнародної громадської організації «Беллона» Андрій Ожаровський надзвичайно здивований таким перебігом подій. Він закликає українців уважно вивчити звіт російського регулювального органу, Федеральної служби екологічного і технологічного атомного нагляду. У цьому документі вказані грубі порушення в перебігу будівництва російських АЕС з боку тих будівельних компаній, з якими вже нині має угоди про будівництво українська сторона.
Скажімо, російський контрольний орган, про фаховість якого гарно відгукуються хмельницькі атомники, пише про те, що позаминулого року на будівництві Ростовської АЕС була знайдена контрафактна арматура. А тим часом завод, який виготовляє обладнання, сказав, що він для станції ніколи не постачав цієї арматури для другого контуру, важливого для безпеки АЕС. «Чому?» – запитує Ожаровський, і має одразу відповідь: корупція, хабарі і так далі.
Андрій Ожаровський каже: заплановані енергоблоки за багатьма технічними параметрами не можна віднести до новітнього третього покоління, як про це говорять самі атомники. Він стверджує, що насправді ініціатори розбудови ХАЕС не врахували усіх імовірних ризиків, які можуть призвести до аварії на станції.
Його колеги з рівненського Екоклубу нагадують, що болгари в аналогічній ситуації вирішили демонтувати застарілі недобудовані енергоблоки на АЕС біля міста Белене.
Люди не довіряють, їх не слухають
Люди не мають довіри до ядерної енергетики через недостатню відкритість інформації про роботу АЕС, вважає учасник ліквідації аварії на російській Білоярській АЕС, острожець Петро Семенюк: «У нас люди восени збирають гриби, несуть додому дітям, онукам і не знають, який там процент радіації – ось у чому справа».
Громадяни запитують, чому, щоб збудувати новий навчальний корпус Острозької академії, довелося зносити двадцятирічний фундамент довгобуду, який колись мав бути міським будинком культури, а ось двадцятирічний фундамент 3-го і 4-го енергоблоку цілком придатний для встановлення ядерного реактора.
Та й економічну доцільність добудови вони ставлять під сумнів. «Для чого нам будувати третій, четвертий блок, якщо Президент Янукович каже, що в нас достатньо електроенергії і ми будемо продавати її білорусам?» – дивується Петро Семенюк.
Насправді ж після ухвалення у лютому нинішнього року Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який фактично знівелював роль Державної інспекції ядерного регулювання під час спорудження подібних об’єктів, відпала навіть потреба державної екологічної експертизи. Тобто все вирішуватиме парламент. Однак велика частина мешканців Рівненщини та Хмельниччини налаштована домагатися місцевого референдуму з питань добудови.
Вартість будівництва щороку зростає. У квітні минулого року Енергоатом оцінював його у 15 мільярдів гривень, нині – вже у 25. Як відомо, це будівництво фінансуватиметься за кошти російського кредиту.
Влада на місцях підтримує ядерну енергетику, очікуючи від неї поповнення схудлої скарбниці та комунальних дивідендів. Тим часом населення ставиться до майбутнього будівництва з пересторогою. Трагедія Фукусіми пробудила в людях приспану недовіру до запевнень про надійність і безпеку сучасних енергоблоків.
Міський голова Острога Олександр Шикер стверджує, що слухання організував саме він, а дорадче рішення має ухвалювати місцева рада. Тому мешканці Острога мають бути вдячні, що їм надали можливість поспілкуватися з енергетиками.
Послухали – поговорили – розійшлися
Голова рівненської «Просвіти» та обласної організації Української народної партії Світлана Ніколіна зауважує, що таким чином нівелюється ідея громадських слухань, де кожен мешканець має право висловитись і підписатися під резолюцією або проголосувати. Громадські слухання – це реалізація права кожного громадянина на свою точку зору, каже вона.
На зборах в Острозі голова дорікав землякам: «І на сьогодні мені прикро, що ви вирішили за мене мою думку…». А думка міського голови – однозначно на користь добудови. Як і всіх сільських, міських і районних голів навколишніх територій.
Бо розбудова АЕС, як пояснив генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко, – то єдина перспектива для розвитку регіону. Він розповів краянам, що на будівництві 3-го і 4-го енергоблоків мають бути залучені 5 тисяч працівників, безпосередньо на станції з’являться 1863 нові робочих місця і майже 20 тисяч – у суміжних галузях. На соціальну інфраструктуру мешканцям прилеглих територій атомники повинні виділити 10 відсотків від вартості спорудження енергоблоків, а саме 3,7 мільярда гривень.
Гендиректор ХАЕС Микола Панащенко зауважує: у разі негативного ставлення населення до розбудови станції атомники відмовляться від своїх планів.
Однак у тих населених пунктах, де люди висловлюються проти добудови, голосування не відбулося. Так сталося в Острозі й у Здолбунівському районі Рівненщини, бо голови міської та районної рад змогли переконати людей, що голосування на цих громадських слуханнях не проводять.
Згодом на сайті Енергоатому зявилося повідомлення про слухання, де люди «висловили свої зауваження та пропозиції». Як визначити в цьому випадку – громада «проти» чи «за»?
Камені спотикання – старий фундамент і російська «допомога»
Присутній на слуханнях в Острозі колишній працівник Московського інституту ядерної фізики, нині член міжнародної громадської організації «Беллона» Андрій Ожаровський надзвичайно здивований таким перебігом подій. Він закликає українців уважно вивчити звіт російського регулювального органу, Федеральної служби екологічного і технологічного атомного нагляду. У цьому документі вказані грубі порушення в перебігу будівництва російських АЕС з боку тих будівельних компаній, з якими вже нині має угоди про будівництво українська сторона.
Скажімо, російський контрольний орган, про фаховість якого гарно відгукуються хмельницькі атомники, пише про те, що позаминулого року на будівництві Ростовської АЕС була знайдена контрафактна арматура. А тим часом завод, який виготовляє обладнання, сказав, що він для станції ніколи не постачав цієї арматури для другого контуру, важливого для безпеки АЕС. «Чому?» – запитує Ожаровський, і має одразу відповідь: корупція, хабарі і так далі.
Андрій Ожаровський каже: заплановані енергоблоки за багатьма технічними параметрами не можна віднести до новітнього третього покоління, як про це говорять самі атомники. Він стверджує, що насправді ініціатори розбудови ХАЕС не врахували усіх імовірних ризиків, які можуть призвести до аварії на станції.
Його колеги з рівненського Екоклубу нагадують, що болгари в аналогічній ситуації вирішили демонтувати застарілі недобудовані енергоблоки на АЕС біля міста Белене.
Люди не довіряють, їх не слухають
Люди не мають довіри до ядерної енергетики через недостатню відкритість інформації про роботу АЕС, вважає учасник ліквідації аварії на російській Білоярській АЕС, острожець Петро Семенюк: «У нас люди восени збирають гриби, несуть додому дітям, онукам і не знають, який там процент радіації – ось у чому справа».
Громадяни запитують, чому, щоб збудувати новий навчальний корпус Острозької академії, довелося зносити двадцятирічний фундамент довгобуду, який колись мав бути міським будинком культури, а ось двадцятирічний фундамент 3-го і 4-го енергоблоку цілком придатний для встановлення ядерного реактора.
Та й економічну доцільність добудови вони ставлять під сумнів. «Для чого нам будувати третій, четвертий блок, якщо Президент Янукович каже, що в нас достатньо електроенергії і ми будемо продавати її білорусам?» – дивується Петро Семенюк.
Насправді ж після ухвалення у лютому нинішнього року Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який фактично знівелював роль Державної інспекції ядерного регулювання під час спорудження подібних об’єктів, відпала навіть потреба державної екологічної експертизи. Тобто все вирішуватиме парламент. Однак велика частина мешканців Рівненщини та Хмельниччини налаштована домагатися місцевого референдуму з питань добудови.
Генеральний директор ВП «Атомпроектінжиніринг» Володимир Бронников заперечував повідомлення агентств, що для нових реакторів на ХАЕС уже почали виготовляти обладнання
Державний комітет із ядерного регулювання позитивного висновку з цього питання досі не дав. Але, за повідомленнями агентств, на російських підприємствах уже розпочали виготовлення обладнання для нових енергоблоків Хмельницької АЕС.Вартість будівництва щороку зростає. У квітні минулого року Енергоатом оцінював його у 15 мільярдів гривень, нині – вже у 25. Як відомо, це будівництво фінансуватиметься за кошти російського кредиту.