Термін придатності найстарішого в Україні першого енергоблоку Рівненської АЕС закінчується у нинішньому році, другого – у 2011-му. Прихильники їхнього довголіття наголошують: енерговитрати в країні зростатимуть, до 2030 року в експлуатації залишиться лише два з 15 енергоблоків, а тим часом нині атомні електростанції виробляють мало не половину всієї електроенергії в країні. У той же час будівництво нових енергоблоків значно подорожчало. Тому для Рівненської АЕС питання ядерного довголіття є пріоритетним, пояснює її генеральний директор Михайло Колісниченко.
Фахівці російського окремого конструкторського бюро «Гідропрес», які обстежували стан металу корпусів реакторів енергоблоків, ще два роки тому оприлюднили висновки про можливість продовжити термін експлуатації ще на 15-20 років.
Заходи Концепції підвищення безпеки проводили фахівці українських, російських та чеських інституцій. Рівень надійності енергоблоків підтвердили експерти МАГАТЕ. У листопаді представники Держатомрегулювання, інспекцій Комітету з ядерної енергетики, департаменту пожежної безпеки та Міністерства охорони здоров’я провели комплексну інспекційну перевірку першого та другого енергоблоків і, за словами Головного державного інспектора України з ядерної і радіаційної безпеки Михайла Гашева, належно оцінили масштабну шестирічну роботу і висловили незначні зауваження, які атомники мали врахувати до початку грудня. Учора Михайло Гашев зазначив, що причин, які б завадили ухваленню 10 грудня остаточного рішення про продовження терміну експлуатації першого та другого рівненських енергоблоків, немає.
З точки зору влади, продовження експлуатації – єдиний вихід, адже воно віддаляє початок робіт зі зняття з експлуатації енергоблоків, яке також є дороговартісним.
За і проти
Рівненський еколог, у минулому голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Ширко вважає: причиною такого лобіювання є те, що фонд виведення енергоблоків з експлуатації майже порожній.
«У такій країні, як Німеччина, яка є співмірною нам за кількістю ядерних енергоблоків, на цих рахунках – для захоронення ядерних відходів і виведення з експлуатації – є 55 мільярдів євро. Це шість-сім річних бюджетів України... У нас – нуль», – каже Юрій Ширко.
Причину такого становища називає голова ради Рівненської громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк: «Тому що наша Верховна Рада ці гроші дозволяє витрачати на якісь цілі, зовсім не пов’язані зі зняттям блоків з експлуатації».
Влада – АЕС: стратегія взаєморозуміння
Підтримка атомників і влади взаємна – не лише в питанні роботи АЕС. Під час місцевих виборів Генеральний директор РАЕС та його заступник обрані депутатами від міста Кузнецовська по одномандатних виборчих округах. Обидва увійшли до фракції Партії регіонів.
Заступник Голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко вважає, що така «кругова порука» лише на благо області, мовляв, станція сприяє розвиткові територій: «Ми сподіваємось, що територіальні громади отримають певні фінансові ресурси для своїх потреб – це будівництво і ремонт доріг, будівництво об’єктів соціальної сфери. Де їх немає, ми сподіваємося, що буде ухвалене рішення щодо пільгового тарифу...».
Натомість поки що рівняни, як і решта українців, отримали попередження про подвійне зростання тарифів на електроенергію.
На своєму сайті Рівненська АЕС запрошує мешканців Рівненщини надсилати свої пропозиції, які обговорюватимуться під час зустрічей з керівництвом АЕС. Періодично на атомну станцію запрошують на екскурсії лікарів, освітян, а переважно депутатів місцевих рад. Однак на сьогоднішню церемонію підписання ліцензії місцевих журналістів не запросили.
Парламент – громадськості: залиште думку... при собі
Думка людей стосовно продовження ресурсу віднедавна офіційно не враховується, розповідає експерт з питань енергетики Національного екологічного центру Дмитро Хмара: «Внаслідок змін, які були внесені атомним лобі в законодавство України, на сьогодні процедура експлуатації, на відміну від інших країн з атомною енергетикою, не потребує консультацій з громадськістю».
Тож Верховна Рада скасувала обов’язкові громадські слухання та референдуми з питань продовження експлуатації енергоблоків – у той час, як у людей існує маса запитань стосовно безпеки, використання водних ресурсів, соціальних гарантій, створення системи незалежного моніторингу роботи АЕС і оповіщення населення.
Як вважає керівник Рівненського «Екоклубу» Андрій Мартинюк, це ігнорування особливо невиправдане стосовно реакторів типу ВВЕР-440, про які йдеться на РАЕС: « Такого типу блоки, як на РАЕС, Асоціацією Європейських регуляторів – тобто, незалежних органів, які дозволяють або забороняють експлуатацію атомних станцій – визнано такими, підняти рівень безпеки яких до потрібного неможливо, і саме це було основною причиною, чому подібні блоки були зупинені у Східній Німеччині або Болгарії».
Громадські діячі переконані: продовження роботи старих ядерних реакторів лише створить низку нових проблем в Україні, тим паче що найстаріші енергоблоки можуть працювати лише на паливі російської компанії ТВЕЛ. Останнім часом людство робить акцент на вітрову та сонячну енергії, а середній вік остаточно зупинених реакторів у світі становить 23 роки. Першому енергоблокові Рівненської АЕС уже тридцять.
Фахівці російського окремого конструкторського бюро «Гідропрес», які обстежували стан металу корпусів реакторів енергоблоків, ще два роки тому оприлюднили висновки про можливість продовжити термін експлуатації ще на 15-20 років.
Заходи Концепції підвищення безпеки проводили фахівці українських, російських та чеських інституцій. Рівень надійності енергоблоків підтвердили експерти МАГАТЕ. У листопаді представники Держатомрегулювання, інспекцій Комітету з ядерної енергетики, департаменту пожежної безпеки та Міністерства охорони здоров’я провели комплексну інспекційну перевірку першого та другого енергоблоків і, за словами Головного державного інспектора України з ядерної і радіаційної безпеки Михайла Гашева, належно оцінили масштабну шестирічну роботу і висловили незначні зауваження, які атомники мали врахувати до початку грудня. Учора Михайло Гашев зазначив, що причин, які б завадили ухваленню 10 грудня остаточного рішення про продовження терміну експлуатації першого та другого рівненських енергоблоків, немає.
З точки зору влади, продовження експлуатації – єдиний вихід, адже воно віддаляє початок робіт зі зняття з експлуатації енергоблоків, яке також є дороговартісним.
За і проти
Рівненський еколог, у минулому голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Ширко вважає: причиною такого лобіювання є те, що фонд виведення енергоблоків з експлуатації майже порожній.
«У такій країні, як Німеччина, яка є співмірною нам за кількістю ядерних енергоблоків, на цих рахунках – для захоронення ядерних відходів і виведення з експлуатації – є 55 мільярдів євро. Це шість-сім річних бюджетів України... У нас – нуль», – каже Юрій Ширко.
Причину такого становища називає голова ради Рівненської громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк: «Тому що наша Верховна Рада ці гроші дозволяє витрачати на якісь цілі, зовсім не пов’язані зі зняттям блоків з експлуатації».
Влада – АЕС: стратегія взаєморозуміння
Підтримка атомників і влади взаємна – не лише в питанні роботи АЕС. Під час місцевих виборів Генеральний директор РАЕС та його заступник обрані депутатами від міста Кузнецовська по одномандатних виборчих округах. Обидва увійшли до фракції Партії регіонів.
Заступник Голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко вважає, що така «кругова порука» лише на благо області, мовляв, станція сприяє розвиткові територій: «Ми сподіваємось, що територіальні громади отримають певні фінансові ресурси для своїх потреб – це будівництво і ремонт доріг, будівництво об’єктів соціальної сфери. Де їх немає, ми сподіваємося, що буде ухвалене рішення щодо пільгового тарифу...».
Натомість поки що рівняни, як і решта українців, отримали попередження про подвійне зростання тарифів на електроенергію.
На своєму сайті Рівненська АЕС запрошує мешканців Рівненщини надсилати свої пропозиції, які обговорюватимуться під час зустрічей з керівництвом АЕС. Періодично на атомну станцію запрошують на екскурсії лікарів, освітян, а переважно депутатів місцевих рад. Однак на сьогоднішню церемонію підписання ліцензії місцевих журналістів не запросили.
Парламент – громадськості: залиште думку... при собі
Думка людей стосовно продовження ресурсу віднедавна офіційно не враховується, розповідає експерт з питань енергетики Національного екологічного центру Дмитро Хмара: «Внаслідок змін, які були внесені атомним лобі в законодавство України, на сьогодні процедура експлуатації, на відміну від інших країн з атомною енергетикою, не потребує консультацій з громадськістю».
Тож Верховна Рада скасувала обов’язкові громадські слухання та референдуми з питань продовження експлуатації енергоблоків – у той час, як у людей існує маса запитань стосовно безпеки, використання водних ресурсів, соціальних гарантій, створення системи незалежного моніторингу роботи АЕС і оповіщення населення.
Як вважає керівник Рівненського «Екоклубу» Андрій Мартинюк, це ігнорування особливо невиправдане стосовно реакторів типу ВВЕР-440, про які йдеться на РАЕС: « Такого типу блоки, як на РАЕС, Асоціацією Європейських регуляторів – тобто, незалежних органів, які дозволяють або забороняють експлуатацію атомних станцій – визнано такими, підняти рівень безпеки яких до потрібного неможливо, і саме це було основною причиною, чому подібні блоки були зупинені у Східній Німеччині або Болгарії».
Громадські діячі переконані: продовження роботи старих ядерних реакторів лише створить низку нових проблем в Україні, тим паче що найстаріші енергоблоки можуть працювати лише на паливі російської компанії ТВЕЛ. Останнім часом людство робить акцент на вітрову та сонячну енергії, а середній вік остаточно зупинених реакторів у світі становить 23 роки. Першому енергоблокові Рівненської АЕС уже тридцять.
