Критика європейської політики сусідства, яка часто лунала з боку України, була цілком резонною та закономірною. Адже її прагнення до євроінтеграції, культурна й географічна ситуація не мають нічого спільного із цілями таких країн, як Алжир чи Сирія. Досі Євросоюз стосовно всіх цих держав мав єдину політику. Сьогодні Єврокомісія визнає, що у цьому немає сенсу і кожен із сусідів заслуговує окремого підходу.
«Цей підхід не буде всіх «підганяти під одну мірку», – заявляє заступник голови цієї установи і верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон. – Це насамперед буде визнання того, що кожен із наших сусідів має свої особливості, а ми хочемо надавати їм індивідуальну підтримку. Держави, які оберуть швидше й глибше втілення реформ, матимуть можливість отримати ресурси, які їм допоможуть досягти цієї мети».
Будуть реформи – будуть і гроші від ЄС
Новий, переглянутий підхід до сусідів Євросоюзу також передбачає, що їхня підтримка буде тісно пов’язана із рухом у бік демократії, зокрема, проведенням чесних виборів, свободою зібрань та преси, незалежною судовою системою та боротьбою з корупцією. Причому, до понад 5,5 мільярдів євро, запланованих на підтримку держав-сусідів, Євросоюз вирішив додати ще 1 мільярд 240 мільйонів.
Проте існують побоювання, що заохочена разючими змінами в арабському світі Європа націлить кошти насамперед на південь, включно із частиною тих грошей, що були передбачені для розвитку демократичних процесів у країнах на сході. Єврокомісар із питань розширення й політики сусідства Штефан Філе з таким твердженням не погоджується.
«Якщо ми серйозно говоримо про підтримку тих країн, які залучаються до суттєвого й глибинного процесу реформ, то ми повинні вкладати гроші саме там. При цьому не орієнтуючись на географію», – зазначає єврокомісар.
Штефан Філе також наголошує, що так звана «арабська весна» – це надзвичайно важливо, але не слід забувати й про сусідів на сході, насамперед поглиблюючи ініціативу «Східного партнерства» із 6 державами колишнього радянського табору.
«Нам треба далі зміцнювати програму «Східного партнерства», яка передбачає посилення демократії у наших східних сусідів, – зазначає він. – Нам також слід приготуватися до успішного саміту «Східного партнерства», що відбудеться у вересні у Варшаві».
Європа хоче безпеки для своїх інвесторів
Щодо економічного виміру політики сусідства, то Євросоюз має намір запропонувати державам, які з ним межують, так звану «схему поглибленого захисту інвестицій». Вона покликана створити безпечний клімат для тих інвесторів, що мають намір вкладати кошти й розвивати проекти у країнах на сході Європи та у південному Середземномор’ї. Тим часом найпередовішою ланкою у розвитку європейської політики сусідства в економічному сенсі є Україна, яка вже наближається до завершення переговорів щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС.
У нинішньому огляді пріоритетів співдружності щодо сусідів особливим пунктом є також прагнення до полегшення руху людей. Голова дипломатії ЄС Катрін Аштон виділяє студентів та представників бізнесу, яким слід створити умови для доступу до європейських ринків.
Нині всі ці пропозиції мають розглянути Європарламент і кожна із 27 країн ЄС. Експерти переконані, що вони до вподоби не всім і це може викликати нові протистояння всередині європейського блоку.
«Цей підхід не буде всіх «підганяти під одну мірку», – заявляє заступник голови цієї установи і верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон. – Це насамперед буде визнання того, що кожен із наших сусідів має свої особливості, а ми хочемо надавати їм індивідуальну підтримку. Держави, які оберуть швидше й глибше втілення реформ, матимуть можливість отримати ресурси, які їм допоможуть досягти цієї мети».
Будуть реформи – будуть і гроші від ЄС
Новий, переглянутий підхід до сусідів Євросоюзу також передбачає, що їхня підтримка буде тісно пов’язана із рухом у бік демократії, зокрема, проведенням чесних виборів, свободою зібрань та преси, незалежною судовою системою та боротьбою з корупцією. Причому, до понад 5,5 мільярдів євро, запланованих на підтримку держав-сусідів, Євросоюз вирішив додати ще 1 мільярд 240 мільйонів.
Проте існують побоювання, що заохочена разючими змінами в арабському світі Європа націлить кошти насамперед на південь, включно із частиною тих грошей, що були передбачені для розвитку демократичних процесів у країнах на сході. Єврокомісар із питань розширення й політики сусідства Штефан Філе з таким твердженням не погоджується.
«Якщо ми серйозно говоримо про підтримку тих країн, які залучаються до суттєвого й глибинного процесу реформ, то ми повинні вкладати гроші саме там. При цьому не орієнтуючись на географію», – зазначає єврокомісар.
Штефан Філе також наголошує, що так звана «арабська весна» – це надзвичайно важливо, але не слід забувати й про сусідів на сході, насамперед поглиблюючи ініціативу «Східного партнерства» із 6 державами колишнього радянського табору.
«Нам треба далі зміцнювати програму «Східного партнерства», яка передбачає посилення демократії у наших східних сусідів, – зазначає він. – Нам також слід приготуватися до успішного саміту «Східного партнерства», що відбудеться у вересні у Варшаві».
Європа хоче безпеки для своїх інвесторів
Щодо економічного виміру політики сусідства, то Євросоюз має намір запропонувати державам, які з ним межують, так звану «схему поглибленого захисту інвестицій». Вона покликана створити безпечний клімат для тих інвесторів, що мають намір вкладати кошти й розвивати проекти у країнах на сході Європи та у південному Середземномор’ї. Тим часом найпередовішою ланкою у розвитку європейської політики сусідства в економічному сенсі є Україна, яка вже наближається до завершення переговорів щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС.
У нинішньому огляді пріоритетів співдружності щодо сусідів особливим пунктом є також прагнення до полегшення руху людей. Голова дипломатії ЄС Катрін Аштон виділяє студентів та представників бізнесу, яким слід створити умови для доступу до європейських ринків.
Нині всі ці пропозиції мають розглянути Європарламент і кожна із 27 країн ЄС. Експерти переконані, що вони до вподоби не всім і це може викликати нові протистояння всередині європейського блоку.