Приїзд до Мінська прем’єра України президент Білорусі вирішив використати для врегулювання скандалу, пов’язаного з його коментарем щодо своєї відсутності на конференції в Києві, присвяченій 25-й річниці чорнобильської трагедії. Тоді, обурений тим, що його не запросили до Києва, тому що з ним там нібито не хотів бачитися голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, Олександр Лукашенко у цьому звинуватив Президента України Віктора Януковича.
«Ви поставте це запитання Януковичеві, чому білоруський президент не присутній на їхніх заходах. На жаль, вошивості вистачає у нинішнього керівництва України. Але напрошуватися я ні до кого не збираюся», – сказав тоді білоруський президент.
Самого Баррозу Лукашенко тоді взагалі назвав «козлом». Спалахнув скандал.
Але президент Лукашенко мовчав, і ось сьогодні вирішив якось залагодити відносини з офіційним Києвом. Але не в характері білоруського лідера просто вибачитися, тому він обрав іншу тактику: фактично поклявся у «вічній дружбі» під час розмови з головою уряду України Миколою Азаровим.
«Білорусь як була, так і залишається вірною своїм принципам, як була надійною союзницею братньої Україні, так і залишається. У нас дуже добрі, теплі почуття до вашої держави і народу», – сказав він.
Олександр Лукашенко попросив Миколу Азарова передати ці слова особисто Президентові України Віктору Януковичеві.
Азаров у відповідь заявив, що Білорусь і Україна мають уже перейти від торговельно-економічної співпраці до організації спільних підприємств.
Зону вільної торгівлі СНД знову так і не створили
Щодо наради голів урядів країн-учасниць СНД, то Азаров зауважив, що для України тут найважливіший проект угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода передбачає зведення в рамках СНД до мінімуму імпортних мит і поступове скасування експортних.
Проект був розроблений Росією два роки тому для того, щоб замінити аналогічну угоду 1994 року, яка, на думку Москви, морально застаріла. Але фактично та угода так і не набула чинності тільки через те, що її не ратифікувала російська Держдума.
Не вдалося підписати проект нової угоди про вільну торгівлю і сьогодні. За словами виконавчого секретаря СНД Сергія Лебедєва, цей проект відкладений на доопрацювання, оскільки прем’єри не змогли узгодити низку питань.
Результат від цього договору в будь-якому випадку буде малий, вважає мінський економіст Сергій Чалий.
«Фактично мова йде про те, що це буде не договір про зону вільної торгівлі, а угода, яка фіксує статус-кво про те, що створити зону вільної торгівлі не вдалося», – вважає фахівець.
За словами Чалого, проблема в тому, що Росія не погоджувалася і не погоджується на договори, які б поставили під сумнів її монополію у формуванні ринку енергоносіїв. Нафту і газ вона хоче виключити із зони вільної торгівлі, а це руйнує саму її ідею.
Білорусь рятуватиме економіку кредитом
Для білоруського уряду сьогоднішня зустріч була потрібна, щоб ще раз попросити у російського прем’єра Володимира Путіна кредити на підтримку золотовалютних резервів Білорусі. У Білорусі триває гостра валютна криза, золотовалютні резерви впали до багаторічного мінімуму – 3,8 мільярда доларів США.
Черги біля обмінних пунктів уже викликали паніку на споживчому ринку, під загрозою зупинення підприємств, яким потрібна імпортна сировина. Ізольована від Заходу, у цій скрутній ситуації Білорусь розраховує лише на кредити Росії. А звідти чує: спершу економічні реформи і приватизація.
Врешті Білорусі вдалося домовитися з Росією про кредит через Антикризовий фонд ЄврАзЕС загальною сумою у 3 мільярди доларів.
«Ви поставте це запитання Януковичеві, чому білоруський президент не присутній на їхніх заходах. На жаль, вошивості вистачає у нинішнього керівництва України. Але напрошуватися я ні до кого не збираюся», – сказав тоді білоруський президент.
Самого Баррозу Лукашенко тоді взагалі назвав «козлом». Спалахнув скандал.
Але президент Лукашенко мовчав, і ось сьогодні вирішив якось залагодити відносини з офіційним Києвом. Але не в характері білоруського лідера просто вибачитися, тому він обрав іншу тактику: фактично поклявся у «вічній дружбі» під час розмови з головою уряду України Миколою Азаровим.
«Білорусь як була, так і залишається вірною своїм принципам, як була надійною союзницею братньої Україні, так і залишається. У нас дуже добрі, теплі почуття до вашої держави і народу», – сказав він.
Олександр Лукашенко попросив Миколу Азарова передати ці слова особисто Президентові України Віктору Януковичеві.
Азаров у відповідь заявив, що Білорусь і Україна мають уже перейти від торговельно-економічної співпраці до організації спільних підприємств.
Зону вільної торгівлі СНД знову так і не створили
Щодо наради голів урядів країн-учасниць СНД, то Азаров зауважив, що для України тут найважливіший проект угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода передбачає зведення в рамках СНД до мінімуму імпортних мит і поступове скасування експортних.
Проект був розроблений Росією два роки тому для того, щоб замінити аналогічну угоду 1994 року, яка, на думку Москви, морально застаріла. Але фактично та угода так і не набула чинності тільки через те, що її не ратифікувала російська Держдума.
Не вдалося підписати проект нової угоди про вільну торгівлю і сьогодні. За словами виконавчого секретаря СНД Сергія Лебедєва, цей проект відкладений на доопрацювання, оскільки прем’єри не змогли узгодити низку питань.
Результат від цього договору в будь-якому випадку буде малий, вважає мінський економіст Сергій Чалий.
«Фактично мова йде про те, що це буде не договір про зону вільної торгівлі, а угода, яка фіксує статус-кво про те, що створити зону вільної торгівлі не вдалося», – вважає фахівець.
За словами Чалого, проблема в тому, що Росія не погоджувалася і не погоджується на договори, які б поставили під сумнів її монополію у формуванні ринку енергоносіїв. Нафту і газ вона хоче виключити із зони вільної торгівлі, а це руйнує саму її ідею.
Білорусь рятуватиме економіку кредитом
Для білоруського уряду сьогоднішня зустріч була потрібна, щоб ще раз попросити у російського прем’єра Володимира Путіна кредити на підтримку золотовалютних резервів Білорусі. У Білорусі триває гостра валютна криза, золотовалютні резерви впали до багаторічного мінімуму – 3,8 мільярда доларів США.
Черги біля обмінних пунктів уже викликали паніку на споживчому ринку, під загрозою зупинення підприємств, яким потрібна імпортна сировина. Ізольована від Заходу, у цій скрутній ситуації Білорусь розраховує лише на кредити Росії. А звідти чує: спершу економічні реформи і приватизація.
Врешті Білорусі вдалося домовитися з Росією про кредит через Антикризовий фонд ЄврАзЕС загальною сумою у 3 мільярди доларів.
