Прага – У четвер у Празі розпочала роботу нова міжнародна громадська організація «Українська європейська перспектива». Одним із її керівників став колишній міністр економіки України Богдан Данилишин, який на початку січня цього року отримав політичний притулок у Чехії. Про цілі діяльності організації, форми її співпраці з іншими структурами в Україні, Чехії, інших країнах Богдан Данилишин розповів Радіо Свобода.
– Що спонукало вас заснувати міжнародну громадську організацію «Українська європейська перспектива»?
– У першу чергу хочу відзначити, що Україна в даний час переживає непростий момент свого розвитку. Етап реформ завжди болісно проходить в усіх країнах. По-перше, загострюються і економічні, і внутрішньополітичні суперечності в розвитку нашої держави. По-друге, Україна зараз має значний вектор розбіжностей в зовнішньоекономічному й зовнішньополітичному розвитку. Іде фактично вибір пріоритетів: або Україна буде орієнтуватися на європейські цінності розвитку, або на ті пріоритети, які визначає зараз Росія, які формує Митний союз, які фактично ведуть нас назад до тієї ситуації, в якій ми жили ще до 90-х років. Тому звичайно, що для нас, людей, які сповідують демократичні цінності, людей, які прагнуть, щоб Україна скоріше інтегрувалася до європейського економічного простору, важливим є забезпечити гідну роль і місце України в системі європейської організації цінностей, європейського способу життя і формування прерогатив розвитку європейської інтеграції для нашої держави.
– Які головні цілі роботи «Української європейської перспективи»?
– «Українська європейська перспектива» ставить за мету формування і наближення України до тих переваг, які формує й надає сучасна Європа, сучасний цивілізований європейський світ, у тому числі й тим країнам, які в майбутньому прагнуть інтегруватися до європейської спільноти. Тому «Українська європейська перспектива» якраз і ставитиме за мету формування в Україні європейських цінностей, формування європейського рівня свідомості наших громадян і утвердження того, що тільки європейський вектор розвитку буде тим дороговказом, тим майбутнім для нашої держави, який забезпечить у подальшому демократичний розвиток України.
– Як ця мета представлена в статуті «Української європейської перспективи»?
– «Українська європейська перспектива» зареєстрована в Чеській Республіці як міжнародна неурядова, неприбуткова організація. Ми будемо ставити собі за мету саме об’єднування наших громадян навколо загальноєвропейської системи цінностей, – громадян України, громадян інших держав, які співчувають Україні, які хочуть демократичного розвитку України задля утвердження в нашій країні демократії, рівноправності, свободи слова, інших тих переваг, які зараз становлять європейськість, сам спосіб життя, який склався в країнах Європейського Союзу.
– Що практично ви плануєте робити, які форми роботи вибирає «Перспектива»?
– Я думаю, що найперше я розпочну з того, чому так вийшло, що «Українська європейська перспектива» зареєстрована саме в Чехії й чому Чехія стала тим місцем, яке власне відкриває саме Європу для України і Україну для Європи. Тут можна навести деякі історичні паралелі, які не раз підкреслювали, що саме через Чехію Україна на певних етапах свого історичного розвитку наближалася до Європи і Чехія фактично відкривала більш цивілізовані форми життя Україні вже на новому просторі.
У даний момент ми вважаємо, що Чехія може стати гарантом нашого європейського шляху. Тут Чехія, якщо проводити історичну паралель, завжди сприяла нашій діаспорі. Хвиля першої післяреволюційної еміграції зробила цю країну одним із вогнищ культурного і політичного життя українців у вигнанні. Можна наводити багато прикладів: створення Українського вільного університету в Празі, Української господарської академії в Подєбрадах, Студії пластичного мистецтва, Педагогічного інституту імені Драгоманова. У міжвоєнні роки тут викладали відомі українські вчені Олександр Колесса, Іван Панькевич, хімік Іван Горбачевський, географ Степан Рудницький та інші. Тут також творила плеяда відомих українських поетів і письменників – це Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Юрій Клен, Олена Теліга та інші, які формують нашу історію. Крім цього, в Чехії знайшли притулок і діячі нашої Української Народної Республіки й Української Центральної Ради, зокрема, Михайло Грушевський, Федір Стешко, деякі інші військові діячі й міністри. Тому ми вважаємо, що історичний момент сьогоднішнього періоду започатковує ще один етап саме через таку організацію, через концентрацію зусиль прогресивної громадськості навколо нашої організації – відкрити Україну для Європи, відкрити саме європейські цінності для України, для того, щоб дійсно ми могли скоріше інтегруватися в це середовище.
– Які конкретно форми роботи ви обираєте для реалізації цих цілей?
– Думаю, що форми роботи будуть різні. Звичайно, що в першу чергу ми повинні орієнтуватися на тих наших громадян, які волею чи неволею опинились поза межами нашої країни. Це будуть різні форми підтримки наших громадян, у тому числі допомогти адаптуватися у середовищі поза нашою батьківщиною, зробити все для того, щоб вони відчули себе не вигнанцями в чужому світі, а саме частинкою нашої рідної землі. Це буде один із таких проектів – культурно-просвітницький проект, щоб українці відчули себе українцями.
Другий напрямок нашої роботи – вважаю, що все ж це буде суто економічний. Ми, звичайно, будемо все робити для того, щоб Україна швидше адаптувалася і був підписаний договір про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом. Будемо займатися підготовкою документальної бази для того, щоб в Україні якнайшвидше було адаптоване законодавство щодо створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, інші умови, в тому числі й технічні, стандартизація. Все для того, щоб дійсно ми могли сформувати ефективне економічне середовище. І звичайно, налагодження різних механізмів співпраці між підприємницькими структурами України та Європейського Союзу, в тому числі й Чеської Республіки.
Я аналізував товарообіг між Україною та Чехією за 2010 рік і попередні роки: при тих можливостях, які є в нашій державі і в Чехії, 2 мільярди доларів товарообігу – це надзвичайно малий обсяг, і я думаю, що за нормальних умов, коли ми покажемо переваги України, який це безмежний ринок для чеських підприємців, для європейських підприємців, то ми зможемо цей товарообіг збільшити принаймні в 5 разів, це точно. Тому в найближчий період ми плануємо організувати великий економічний форум «Україна – Прага – Київ Invest», цей захід готується на жовтень цього року і ми хочемо, що цей захід більш детально показав Україну, її можливості, її переваги. Тобто потрібно відкрити Україну для підприємців і з Чехії, і з інших країн.
– Чи розраховує «Українська європейська перспектива» на співпрацю з іншими міжнародними громадськими організаціями тут у Чехії або за її межами?
– Звичайно, ми не будемо закриватися самі в собі. Ми розраховуємо на ефективну співпрацю з низкою міжнародних організацій, в тому числі з організаціями, які займаються захистом прав людини, тому що це є досить болюча проблема, в тому числі й для нашої країни. Ми розраховуємо на співпрацю з цілим рядом організацій економічного напрямку, які забезпечують доступ до кредитів для розвитку підприємництва, в тому числі й з організаціями, які будуть надавати різні освітні програми.
Думаю, що якраз формування освітнього середовища і освітнього простору є надзвичайно важливим для української молоді, щоб побачити всі можливості розвитку освітньої діяльності за кордоном, навіть такі, як друга вища освіта чи стажування в якихось європейських, і зокрема у чеських, бізнес-структурах. Це дуже важливо, особливо в умовах нашої української реальності.
– Чи «Українська європейська перспектива» співпрацюватиме з політичними партіями чи громадськими організаціями в Україні?
– Звичайно, що ми ставимо собі за мету в першу чергу формування європейського способу мислення для наших громадян. Це не тільки співпраця з політичними організаціями. Це досить широке коло діяльності, яке буде направлене на всі прошарки нашого населення, не тільки ті, які займаються в тій чи іншій мірі політичною діяльністю. Тому ми хочемо свою роботу започатковувати з усіма, хто прагне саме європейського вибору України і формування європейських цінностей нашого життя.
– Коли Ви працювали над проектом «Української європейської перспективи», чи були спроби Вам у цьому перешкодити, якщо так, то хто Вам заважав або хто допоміг найбільше?
– Думаю, що потрапивши до Чехії, ми знайшли тут, – маю на увазі я та ті, хто тут живе, – досить багато людей, наших громадян, які вже тривалий час перебувають у Чехії і в інших країнах і які ніколи не поривали своїх контактів з нашою державою. Є люди, які вже по 20 років перебувають на території Чехії, але, спілкуючись з ними, я відчуваю, що їхній рівень українськості, я б це так назвав, набагато вищий, ніж у тих громадян, які, власне, проживають на території України, але які вже у своїй душі далекі від того, що можна назвати українським патріотизмом. Я думаю, що є люди в усьому світі, які прагнуть добра нашій державі, які прагнуть Україні процвітання й такого рівня життя, який притаманний європейським країнам. Тобто в роботі над проектом нам допомогли і ці люди, і багато організацій і громадян, які працюють на теренах Чеської Республіки, у Федеративній Республіці Німеччині та інших країнах.
– Тобто спроб перешкоджати у вашій роботі не було?
– Думаю, що в нас ще попереду велике поле діяльності й будемо старатися, щоб ідея європейської системи цінностей, ідея європейського вибору не знаходила на своєму шляху ніяких перешкод. Я вважаю, що це дороговказ, який рано чи пізно стане основою розвитку нашої держави.
– Від часу надання Вам політичного притулку в Чехії минає 4 місяці. Хто Вам найбільше допомагав адаптуватися до нових умов життя – чехи, українці?
– Я вдячний усім, в першу чергу – Чеській Республіці за те, що в цій країні мені був наданий політичний притулок. Думаю, й про це вже не раз говорив, що це неординарний крок цієї держави. Я вдячний також нашим громадянам, а їх десь за різними оцінками тут живе понад 200 тисяч, які досить схвально, тепло поставились до моєї присутності в Чеській Республіці. З багатьма з них я вже встиг познайомитись, також із багатьма організаціями і громадськими діячами Чехії. Вважаю, що тут були створені всі умови для того, щоб адаптуватися в чеському середовищі, ознайомитися з культурою й традиціями Чехії й вивчити якоюсь мірою чеську мову і активно підключатися до життя в цій країні.
– Чи у вас залишається вільний час, чи ви вже повністю на роботі?
– Поки я перебуваю тут, я буду все робити для того, щоб забезпечити можливості і для діяльності цієї організації, і в цілому для роботи на благо України.
– Що спонукало вас заснувати міжнародну громадську організацію «Українська європейська перспектива»?
– У першу чергу хочу відзначити, що Україна в даний час переживає непростий момент свого розвитку. Етап реформ завжди болісно проходить в усіх країнах. По-перше, загострюються і економічні, і внутрішньополітичні суперечності в розвитку нашої держави. По-друге, Україна зараз має значний вектор розбіжностей в зовнішньоекономічному й зовнішньополітичному розвитку. Іде фактично вибір пріоритетів: або Україна буде орієнтуватися на європейські цінності розвитку, або на ті пріоритети, які визначає зараз Росія, які формує Митний союз, які фактично ведуть нас назад до тієї ситуації, в якій ми жили ще до 90-х років. Тому звичайно, що для нас, людей, які сповідують демократичні цінності, людей, які прагнуть, щоб Україна скоріше інтегрувалася до європейського економічного простору, важливим є забезпечити гідну роль і місце України в системі європейської організації цінностей, європейського способу життя і формування прерогатив розвитку європейської інтеграції для нашої держави.
– Які головні цілі роботи «Української європейської перспективи»?
– «Українська європейська перспектива» ставить за мету формування і наближення України до тих переваг, які формує й надає сучасна Європа, сучасний цивілізований європейський світ, у тому числі й тим країнам, які в майбутньому прагнуть інтегруватися до європейської спільноти. Тому «Українська європейська перспектива» якраз і ставитиме за мету формування в Україні європейських цінностей, формування європейського рівня свідомості наших громадян і утвердження того, що тільки європейський вектор розвитку буде тим дороговказом, тим майбутнім для нашої держави, який забезпечить у подальшому демократичний розвиток України.
– Як ця мета представлена в статуті «Української європейської перспективи»?
– «Українська європейська перспектива» зареєстрована в Чеській Республіці як міжнародна неурядова, неприбуткова організація. Ми будемо ставити собі за мету саме об’єднування наших громадян навколо загальноєвропейської системи цінностей, – громадян України, громадян інших держав, які співчувають Україні, які хочуть демократичного розвитку України задля утвердження в нашій країні демократії, рівноправності, свободи слова, інших тих переваг, які зараз становлять європейськість, сам спосіб життя, який склався в країнах Європейського Союзу.
– Що практично ви плануєте робити, які форми роботи вибирає «Перспектива»?
– Я думаю, що найперше я розпочну з того, чому так вийшло, що «Українська європейська перспектива» зареєстрована саме в Чехії й чому Чехія стала тим місцем, яке власне відкриває саме Європу для України і Україну для Європи. Тут можна навести деякі історичні паралелі, які не раз підкреслювали, що саме через Чехію Україна на певних етапах свого історичного розвитку наближалася до Європи і Чехія фактично відкривала більш цивілізовані форми життя Україні вже на новому просторі.
У даний момент ми вважаємо, що Чехія може стати гарантом нашого європейського шляху. Тут Чехія, якщо проводити історичну паралель, завжди сприяла нашій діаспорі. Хвиля першої післяреволюційної еміграції зробила цю країну одним із вогнищ культурного і політичного життя українців у вигнанні. Можна наводити багато прикладів: створення Українського вільного університету в Празі, Української господарської академії в Подєбрадах, Студії пластичного мистецтва, Педагогічного інституту імені Драгоманова. У міжвоєнні роки тут викладали відомі українські вчені Олександр Колесса, Іван Панькевич, хімік Іван Горбачевський, географ Степан Рудницький та інші. Тут також творила плеяда відомих українських поетів і письменників – це Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Юрій Клен, Олена Теліга та інші, які формують нашу історію. Крім цього, в Чехії знайшли притулок і діячі нашої Української Народної Республіки й Української Центральної Ради, зокрема, Михайло Грушевський, Федір Стешко, деякі інші військові діячі й міністри. Тому ми вважаємо, що історичний момент сьогоднішнього періоду започатковує ще один етап саме через таку організацію, через концентрацію зусиль прогресивної громадськості навколо нашої організації – відкрити Україну для Європи, відкрити саме європейські цінності для України, для того, щоб дійсно ми могли скоріше інтегруватися в це середовище.
– Які конкретно форми роботи ви обираєте для реалізації цих цілей?
– Думаю, що форми роботи будуть різні. Звичайно, що в першу чергу ми повинні орієнтуватися на тих наших громадян, які волею чи неволею опинились поза межами нашої країни. Це будуть різні форми підтримки наших громадян, у тому числі допомогти адаптуватися у середовищі поза нашою батьківщиною, зробити все для того, щоб вони відчули себе не вигнанцями в чужому світі, а саме частинкою нашої рідної землі. Це буде один із таких проектів – культурно-просвітницький проект, щоб українці відчули себе українцями.
Другий напрямок нашої роботи – вважаю, що все ж це буде суто економічний. Ми, звичайно, будемо все робити для того, щоб Україна швидше адаптувалася і був підписаний договір про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом. Будемо займатися підготовкою документальної бази для того, щоб в Україні якнайшвидше було адаптоване законодавство щодо створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, інші умови, в тому числі й технічні, стандартизація. Все для того, щоб дійсно ми могли сформувати ефективне економічне середовище. І звичайно, налагодження різних механізмів співпраці між підприємницькими структурами України та Європейського Союзу, в тому числі й Чеської Республіки.
Я аналізував товарообіг між Україною та Чехією за 2010 рік і попередні роки: при тих можливостях, які є в нашій державі і в Чехії, 2 мільярди доларів товарообігу – це надзвичайно малий обсяг, і я думаю, що за нормальних умов, коли ми покажемо переваги України, який це безмежний ринок для чеських підприємців, для європейських підприємців, то ми зможемо цей товарообіг збільшити принаймні в 5 разів, це точно. Тому в найближчий період ми плануємо організувати великий економічний форум «Україна – Прага – Київ Invest», цей захід готується на жовтень цього року і ми хочемо, що цей захід більш детально показав Україну, її можливості, її переваги. Тобто потрібно відкрити Україну для підприємців і з Чехії, і з інших країн.
– Чи розраховує «Українська європейська перспектива» на співпрацю з іншими міжнародними громадськими організаціями тут у Чехії або за її межами?
– Звичайно, ми не будемо закриватися самі в собі. Ми розраховуємо на ефективну співпрацю з низкою міжнародних організацій, в тому числі з організаціями, які займаються захистом прав людини, тому що це є досить болюча проблема, в тому числі й для нашої країни. Ми розраховуємо на співпрацю з цілим рядом організацій економічного напрямку, які забезпечують доступ до кредитів для розвитку підприємництва, в тому числі й з організаціями, які будуть надавати різні освітні програми.
Думаю, що якраз формування освітнього середовища і освітнього простору є надзвичайно важливим для української молоді, щоб побачити всі можливості розвитку освітньої діяльності за кордоном, навіть такі, як друга вища освіта чи стажування в якихось європейських, і зокрема у чеських, бізнес-структурах. Це дуже важливо, особливо в умовах нашої української реальності.
– Чи «Українська європейська перспектива» співпрацюватиме з політичними партіями чи громадськими організаціями в Україні?
– Звичайно, що ми ставимо собі за мету в першу чергу формування європейського способу мислення для наших громадян. Це не тільки співпраця з політичними організаціями. Це досить широке коло діяльності, яке буде направлене на всі прошарки нашого населення, не тільки ті, які займаються в тій чи іншій мірі політичною діяльністю. Тому ми хочемо свою роботу започатковувати з усіма, хто прагне саме європейського вибору України і формування європейських цінностей нашого життя.
– Коли Ви працювали над проектом «Української європейської перспективи», чи були спроби Вам у цьому перешкодити, якщо так, то хто Вам заважав або хто допоміг найбільше?
– Думаю, що потрапивши до Чехії, ми знайшли тут, – маю на увазі я та ті, хто тут живе, – досить багато людей, наших громадян, які вже тривалий час перебувають у Чехії і в інших країнах і які ніколи не поривали своїх контактів з нашою державою. Є люди, які вже по 20 років перебувають на території Чехії, але, спілкуючись з ними, я відчуваю, що їхній рівень українськості, я б це так назвав, набагато вищий, ніж у тих громадян, які, власне, проживають на території України, але які вже у своїй душі далекі від того, що можна назвати українським патріотизмом. Я думаю, що є люди в усьому світі, які прагнуть добра нашій державі, які прагнуть Україні процвітання й такого рівня життя, який притаманний європейським країнам. Тобто в роботі над проектом нам допомогли і ці люди, і багато організацій і громадян, які працюють на теренах Чеської Республіки, у Федеративній Республіці Німеччині та інших країнах.
– Тобто спроб перешкоджати у вашій роботі не було?
– Думаю, що в нас ще попереду велике поле діяльності й будемо старатися, щоб ідея європейської системи цінностей, ідея європейського вибору не знаходила на своєму шляху ніяких перешкод. Я вважаю, що це дороговказ, який рано чи пізно стане основою розвитку нашої держави.
– Від часу надання Вам політичного притулку в Чехії минає 4 місяці. Хто Вам найбільше допомагав адаптуватися до нових умов життя – чехи, українці?
– Я вдячний усім, в першу чергу – Чеській Республіці за те, що в цій країні мені був наданий політичний притулок. Думаю, й про це вже не раз говорив, що це неординарний крок цієї держави. Я вдячний також нашим громадянам, а їх десь за різними оцінками тут живе понад 200 тисяч, які досить схвально, тепло поставились до моєї присутності в Чеській Республіці. З багатьма з них я вже встиг познайомитись, також із багатьма організаціями і громадськими діячами Чехії. Вважаю, що тут були створені всі умови для того, щоб адаптуватися в чеському середовищі, ознайомитися з культурою й традиціями Чехії й вивчити якоюсь мірою чеську мову і активно підключатися до життя в цій країні.
– Чи у вас залишається вільний час, чи ви вже повністю на роботі?
– Поки я перебуваю тут, я буду все робити для того, щоб забезпечити можливості і для діяльності цієї організації, і в цілому для роботи на благо України.
