Мені хотілося б відповісти на деякі зауваження, які висловили керівники української держави в інтерв’ю різним засобам масової інформації з приводу справи, яка ведеться проти мене в Україні. Зокрема, хочу прокоментувати окремі висловлювання Президента Віктора Януковича в інтерв’ю BBC.
Президент говорить: «Данилишин не політик, він взагалі не займався політикою. Він був простий чиновник, який сидів на дозволах, в системі ліцензування, він був міністром економіки, і він запровадив корупційні схеми, за це його притягують до відповідальності, там ніякої політики немає. Він ніколи не займався політикою, тому я не розумію, навіщо йому політичний притулок».
Це один елемент інтерв’ю Януковича BBC.
Другий елемент, який, думаю, потрібно перекласти на всі мови і надіслати всім парламентам і народам світу, стосується наступного: «Так чи інакше, колись йому доведеться відповідати за ці злочинні дії. І ми надавали йому можливість захистити себе, знайти виправдання тим діям, які він робив, коли працював на цій посаді».
Хочеться особливо акцентувати на цьому абзаці. В першу чергу, Президент кваліфікує дії, які я нібито здійснював, перебуваючи на посаді міністра економіки України, як злочинні. Без суду і слідства, зауважте, глава держави дає правове трактування моїм діям. Точно так, як це робили в 1937 році в екс-СРСР.
Засудження без суду
Я вважаю, що таке трактування взагалі не можна озвучувати без проведення слідчих дій, відповідних судових дій і без кваліфікації суду про те, що ті чи інші дії конкретної особи є злочинними.
Якщо без суду і слідства глава держави кваліфікує якісь дії як злочинні, то це є підтвердженням того, що в Україні порушуються права людини, демократичні свободи. Постає питання: чи в Україні має можливості та чи інша особа захистити свої права ?
Наступний пункт із інтерв’ю глави держави: «Ми надавали йому можливість захистити себе».
Виникає логічне запитання: хто це «ми»? І якою мірою можна надавати особі, яку підозрюють у вчиненні дій, що вже названі злочинними, можливість захистити себе? І кому дали вказівку створювати умови для захисту особи, яка підозрюється? Складається враження, що існує група осіб, яким дали вказівку займатися захистом чи приниженням Данилишина і ухвалювати відповідні дії при пред’явленні того чи іншого звинувачення, якого ще насправді немає.
Хочу звернути на це особливу увагу, тому що це не є поодинокий випадок в Україні. Якщо влада буде мислити такими категоріями, то ми в процесі порушення прав і свобод громадян зайдемо дуже далеко...
Займався я чи не займався політичною діяльністю?
Відповідно до закону про Кабінет Міністрів України, який діяв, коли ми працювали в уряді України, в тому числі я як міністр економіки, відповідно до статті 6, розділу 2 «склад Кабінету Міністрів України», пункт 3, «посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство».
Що ж таке політика?
Отож, чинне законодавство України кваліфікує, що посади членів уряду України є посадами політичними. Тому говорити про те, що якась особа, яка займала політичну посаду, не займалася при цьому політикою, насамперед некоректно і абсолютно неправильно. Міністр – не простий чиновник, міністра України призначає Верховна Рада України на окремому засіданні, його не призначають ті чи інші посадові особи, як у випадку з рядовим чиновником.
Якщо ми хочемо виховувати повагу до членів уряду України, міністра належить визнавати особою, що має відповідний статус і відповідне становище. Крім того, хотілося б елементарно нагадати ті визначення, які свідчать про те, що є політика і політична діяльність, як їх кваліфікують і визначають.
Якщо хтось не знає, то політика в першу чергу – це цілеспрямована діяльність у галузі відносин між різними суспільними групами, державами і народами, діяльність, пов’язана з боротьбою за здобуття або утримання державної влади як знаряддя регулювання і формування відносин.
У вужчому розумінні політика – це визначена частина або програма чи напрямок такої діяльності, сукупність засобів, методів і механізмів, реалізація певних інтересів для досягнення визначених об’єктів, політичних цілей у певному соціальному середовищі.
Говорити про те, що «Данилишин не займався політикою», – щонайменше некоректно.
Крім того, є дуже багато визначень, що стосуються політичної діяльності. Навіть діяльність у межах відповідного наукового середовища, відносини науки і політики є відповідним видом політичної діяльності. Я такою діяльністю займався, починаючи з другої половини 90-х років.
Отож, якщо хтось не вважає, що я займався політичною діяльністю, це його особиста позиція, але вона не відповідає трактуванню, що виходить із тих визначень і тих постулатів, які зараз ухвалюються в міжнародному середовищі.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
______________________
Богдан Данилишин, академік НАН України, екс-міністр України в уряді Юлії Тимошенко. У січні цього року отримав політичний притулок у Чехії.
Президент говорить: «Данилишин не політик, він взагалі не займався політикою. Він був простий чиновник, який сидів на дозволах, в системі ліцензування, він був міністром економіки, і він запровадив корупційні схеми, за це його притягують до відповідальності, там ніякої політики немає. Він ніколи не займався політикою, тому я не розумію, навіщо йому політичний притулок».
Це один елемент інтерв’ю Януковича BBC.
Другий елемент, який, думаю, потрібно перекласти на всі мови і надіслати всім парламентам і народам світу, стосується наступного: «Так чи інакше, колись йому доведеться відповідати за ці злочинні дії. І ми надавали йому можливість захистити себе, знайти виправдання тим діям, які він робив, коли працював на цій посаді».
Хочеться особливо акцентувати на цьому абзаці. В першу чергу, Президент кваліфікує дії, які я нібито здійснював, перебуваючи на посаді міністра економіки України, як злочинні. Без суду і слідства, зауважте, глава держави дає правове трактування моїм діям. Точно так, як це робили в 1937 році в екс-СРСР.
Засудження без суду
Я вважаю, що таке трактування взагалі не можна озвучувати без проведення слідчих дій, відповідних судових дій і без кваліфікації суду про те, що ті чи інші дії конкретної особи є злочинними.
Якщо без суду і слідства глава держави кваліфікує якісь дії як злочинні, то це є підтвердженням того, що в Україні порушуються права людини, демократичні свободи. Постає питання: чи в Україні має можливості та чи інша особа захистити свої права ?
Наступний пункт із інтерв’ю глави держави: «Ми надавали йому можливість захистити себе».
Виникає логічне запитання: хто це «ми»? І якою мірою можна надавати особі, яку підозрюють у вчиненні дій, що вже названі злочинними, можливість захистити себе? І кому дали вказівку створювати умови для захисту особи, яка підозрюється? Складається враження, що існує група осіб, яким дали вказівку займатися захистом чи приниженням Данилишина і ухвалювати відповідні дії при пред’явленні того чи іншого звинувачення, якого ще насправді немає.
Хочу звернути на це особливу увагу, тому що це не є поодинокий випадок в Україні. Якщо влада буде мислити такими категоріями, то ми в процесі порушення прав і свобод громадян зайдемо дуже далеко...
Займався я чи не займався політичною діяльністю?
Відповідно до закону про Кабінет Міністрів України, який діяв, коли ми працювали в уряді України, в тому числі я як міністр економіки, відповідно до статті 6, розділу 2 «склад Кабінету Міністрів України», пункт 3, «посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство».
Що ж таке політика?
Отож, чинне законодавство України кваліфікує, що посади членів уряду України є посадами політичними. Тому говорити про те, що якась особа, яка займала політичну посаду, не займалася при цьому політикою, насамперед некоректно і абсолютно неправильно. Міністр – не простий чиновник, міністра України призначає Верховна Рада України на окремому засіданні, його не призначають ті чи інші посадові особи, як у випадку з рядовим чиновником.
Якщо ми хочемо виховувати повагу до членів уряду України, міністра належить визнавати особою, що має відповідний статус і відповідне становище. Крім того, хотілося б елементарно нагадати ті визначення, які свідчать про те, що є політика і політична діяльність, як їх кваліфікують і визначають.
Якщо хтось не знає, то політика в першу чергу – це цілеспрямована діяльність у галузі відносин між різними суспільними групами, державами і народами, діяльність, пов’язана з боротьбою за здобуття або утримання державної влади як знаряддя регулювання і формування відносин.
У вужчому розумінні політика – це визначена частина або програма чи напрямок такої діяльності, сукупність засобів, методів і механізмів, реалізація певних інтересів для досягнення визначених об’єктів, політичних цілей у певному соціальному середовищі.
Говорити про те, що «Данилишин не займався політикою», – щонайменше некоректно.
Крім того, є дуже багато визначень, що стосуються політичної діяльності. Навіть діяльність у межах відповідного наукового середовища, відносини науки і політики є відповідним видом політичної діяльності. Я такою діяльністю займався, починаючи з другої половини 90-х років.
Отож, якщо хтось не вважає, що я займався політичною діяльністю, це його особиста позиція, але вона не відповідає трактуванню, що виходить із тих визначень і тих постулатів, які зараз ухвалюються в міжнародному середовищі.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
______________________
Богдан Данилишин, академік НАН України, екс-міністр України в уряді Юлії Тимошенко. У січні цього року отримав політичний притулок у Чехії.
