– Я писав у множині, тому що у 30-і роки були присутні різні форми геноциду. Голодомор можна розглядати як окремий вияв геноциду, іншими виявами геноциду можна вважати тиск на інтелігенцію, на політичну еліту, на українське селянство. Щоб відповісти на питання, можна узагальнено назвати це «українським геноцидом». Але, з іншого боку, в 30-х існувало багато форм терору, які перетинаються з цим поняттям, і їх дуже важко повністю виокремити.
– Які соціальні і національні групи були основною ціллю сталінського терору?
– Перш за все ціллю геноциду були українці. Серед соціальних груп під сталінську машину потрапили так звані «асоціальні елементи», люди, пов’язані з попередніми режимами, а потім і сама більшовицька еліта стала об’єктом терору. Серед національних груп також постраждали поляки, німці, кримські татари.
– У світі довгий час точаться дискусії про те, чи визнавати Голодомор геноцидом. Скажіть, будь ласка, яке значення для суспільства має визначення у проблемі ставлення до Голодомору?
– Я думаю, що найважливішим є те, щоб просто було визнано сам факт того, що Голодомор був. І не так важливо, як це називати – геноцидом чи ні. Я особисто вважаю, що це був справжній геноцид, і у своїй книзі використовую цей термін. Важливо, щоб люди просто усвідомили: відбулося масове вбивство.
– Усього кілька днів тому українська столиця була заповнена людьми з портретами Сталіна. Яку загрозу може становити для України невирішена «сталінська проблема»?
– Чиста історична пам’ять, відкрита дискусія щодо минулого мають вирішальне значення для здоров’я суспільства. Якщо все ще існують люди, які вважають Сталіна героєм, – їм просто треба піти до школи, їм треба вчитись. Українське суспільство, українська держава мають чітко для себе визначити, що саме сталось. Українці мають почути аргументи за і проти і зрозуміти, як сформувалося те суспільство, в якому вони живуть.
– Яку мету Ви ставили перед собою під час написання книги? Хто є цільовою аудиторією?
– Я б назвав це просто есе. Я не просто наводжу свої аргументи, я таким чином хочу змусити людей думати. Книга не призначена суто для України. Я більше думав про людей, які вчаться, які займаються питанням геноциду. Я намагався довести, що саме я маю рацію…
– Які соціальні і національні групи були основною ціллю сталінського терору?
– Перш за все ціллю геноциду були українці. Серед соціальних груп під сталінську машину потрапили так звані «асоціальні елементи», люди, пов’язані з попередніми режимами, а потім і сама більшовицька еліта стала об’єктом терору. Серед національних груп також постраждали поляки, німці, кримські татари.
– У світі довгий час точаться дискусії про те, чи визнавати Голодомор геноцидом. Скажіть, будь ласка, яке значення для суспільства має визначення у проблемі ставлення до Голодомору?
– Я думаю, що найважливішим є те, щоб просто було визнано сам факт того, що Голодомор був. І не так важливо, як це називати – геноцидом чи ні. Я особисто вважаю, що це був справжній геноцид, і у своїй книзі використовую цей термін. Важливо, щоб люди просто усвідомили: відбулося масове вбивство.
– Усього кілька днів тому українська столиця була заповнена людьми з портретами Сталіна. Яку загрозу може становити для України невирішена «сталінська проблема»?
– Чиста історична пам’ять, відкрита дискусія щодо минулого мають вирішальне значення для здоров’я суспільства. Якщо все ще існують люди, які вважають Сталіна героєм, – їм просто треба піти до школи, їм треба вчитись. Українське суспільство, українська держава мають чітко для себе визначити, що саме сталось. Українці мають почути аргументи за і проти і зрозуміти, як сформувалося те суспільство, в якому вони живуть.
– Яку мету Ви ставили перед собою під час написання книги? Хто є цільовою аудиторією?
– Я б назвав це просто есе. Я не просто наводжу свої аргументи, я таким чином хочу змусити людей думати. Книга не призначена суто для України. Я більше думав про людей, які вчаться, які займаються питанням геноциду. Я намагався довести, що саме я маю рацію…
