Про те, що за різними оцінками, лише у населення України «у матрацах» зберігається понад 60 мільярдів доларів заявив глава НБУ Сергій Арбузов, повідомляють «Экономические известия». Хоча точної статистики тут бути не може.
Зі свого боку, голова ради Асоціації українських банків, народний депутат Станіслав Аржевітін наводить приблизно такі ж цифри обсягів «копійчини вдома» – від 44 до 56 мільярдів доларів. «Десь така сума в середньому обертається сьогодні поза межами легальної економіки, поза межами звісно банківської системи», – каже він.
Якщо ми не залучимо цей пласт ресурсу, який є «на руках у населення» – економічні реформи в нашій країні неможливі, додає Станіслав Аржевітін, Тому що саме населення зі своїми заощадженнями та депозитами разом з банківською системою є рушієм усіх економічних реформ у всіх країнах світу. «Якби ці суми прийшли в легальну економіку через банківську систему, то нам не потрібні були б транші Міжнародного валютного фонду, тому що вони в декілька разів менші, ніж потенційний ресурс на території України», – наголосив він.
Залишки на депозитах
Народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов зазначає, що ставлення українців до банківської системи при нинішній владі поліпшилося. Особливо це помітно в останній рік. «За минулий рік надходження від громадян до банківської системи збільшилось більше, ніж на 50 мільярдів гривень. Залишки на депозитах, на поточних рахунках простих громадян України у банківській системі суттєво збільшились», – сказав він.
Рік тому українці тримали в панчосі приблизно стільки ж грошей – до 60 мільярдів доларів, констатують експерти. Після обвалу гривні восени 2008 року, коли вкладники масово знімали гроші з депозитів, обсяги депозитів в українських банках справді пішли вгору. Але суттєвого зростання поки що не відбулося.
Мешканка Черкас Вікторія каже, що на власному досвіді переконалася – гроші краще зберігати не в банку, а в банці. Вікторія уже протягом трьох років не може повернути свій депозит в одному із проблемних українських банків.
«Я поклала на депозит в банк достатньо велику суму в доларах ще 5 років тому. Перші два роки я успішно отримувала з них відсотки. Під час кризи всі рахунки банку заморозили і я до сих пір не можу зняти свої гроші. Тому сьогодні я більше не несу гроші й не вкладаю на жодні депозити, – говорить Вікторія. – Окрім цього, відсоткові ставки, які пропонують на сьогоднішній день фінансові установи – їх просто зжирає інфляція. І тому в принципі цей вклад не є виправданим».
«Камені спотикання»: нестабільність гривні та непостійність банків
Українці не просто зберігають заощадження вдома. Вони роблять нові заощадження, продовжуючи скуповувати долари (обміном гривні на іноземну валюту). Бо національній валюті довіри немає. В результаті, приросту депозитів фізичних осіб не відбувається, говорить екс-міністр економіки України Володимир Лановий.
«Відносно зростає виробництво, відносно зростає вартість, ціни, ВВП, а банківська система не отримує необхідного поповнення своїх ресурсів для здійснення активних операцій в економіці. Це дуже погано з точки зору функціонування грошово-кредитної системи», – наголосив Володимир Лановий.
Відновлюючи довіру українців до банків, треба відновлювати довіру до національної валюти. У жодній іншій державі при коливаннях курсу близько п’яти копійок ніхто не скуповує валюту. Українці мали змогу переконатися – наскільки можна вірити запевненням у тому, що вклади у гривні є вигідними та надійними, наполягає колишній міністр економіки України Володимир Лановий.
«Якщо б гривня була стабільна, якщо б інфляція була в межах 3-5%, то тоді б люди були задоволені, маючи пропозиції від банків вкладати гривню в депозити під 8-10%, як зараз є. Відсотки були б достатніми для покриття втрат від знецінення гривні, а провалів курсів та провалів платіжної спроможності гривні, як попередніми роками було – не відбулося б. Тобто без такої надійності гривні, як стабільної валюти, повернути в банки ці заощадження населення неможливо», – акцентує Володимир Лановий.
Відсоткові ставки не покривають навіть інфляцію
Довіра до банків пов’язана з довірою до влади, зауважує голова ради Асоціації українських банків, народний депутат Станіслав Аржевітін. Українці мають побачити, що влада реформи здійснює і від цих реформ люди виграють. Без такого бачення скепсис до фінустанов не зменшиться. Також велике значення має інфляція.
«Будуть вкладати ці кошти, якщо рівень інфляції буде менший, ніж відсоткові ставки, які пропонує банківська система. У нас відбувається дивна ситуація: офіційний рівень інфляції у нас – не більше 10%, ми знаємо фактичний рівень інфляції – напевно, дуже далеко за 25%. Банківська система в середньому пропонує 13-15%. Скажіть будь ласка, де логіка? Класти гроші на депозит, коли вони навіть не покривають інфляційну складову? Це нонсенс. Тому у нас у банківську систему і не йдуть кошти, враховуючи в основному ці два фактори. В першу чергу недовіра не тільки банківській системі, а всьому тому, що відбувається в нашій країні. І друге – цінова політика», – додав Станіслав Аржевітін.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко визнає і провину банків у тому, що довіри до фінансових установ бракує. Адже банк передусім думає про власний прибуток, конче потрібний тут і зараз. А інтереси самого клієнта залишаються на десятому місці. І це все обертається зрештою недовірою вкладників.
«Колись Володимир Стельмах називав відомий принцип 20-10: не давай кредит і не бери кредит більш ніж 20% від обороту – не бери з клієнта більше 10% обороту плати за кредит. Але в нас пішло-поїхало. На сьогодні ми можемо побачити такі штрафи і пені, що ви собі не уявляєте. Два і три навіть розміри тіла кредиту. Результат – це відчуження банківської системи від економіки і відчуженість від населення», – зауважив Олександр Сугоняко.
На термінових депозитах українці тримають близько 40 мільярдів гривень.
53 відсотки опитаних компаніє GFK Ukraine респондентів зберігають заощадження вдома.
Зі свого боку, голова ради Асоціації українських банків, народний депутат Станіслав Аржевітін наводить приблизно такі ж цифри обсягів «копійчини вдома» – від 44 до 56 мільярдів доларів. «Десь така сума в середньому обертається сьогодні поза межами легальної економіки, поза межами звісно банківської системи», – каже він.
Якщо ми не залучимо цей пласт ресурсу, який є «на руках у населення» – економічні реформи в нашій країні неможливі, додає Станіслав Аржевітін, Тому що саме населення зі своїми заощадженнями та депозитами разом з банківською системою є рушієм усіх економічних реформ у всіх країнах світу. «Якби ці суми прийшли в легальну економіку через банківську систему, то нам не потрібні були б транші Міжнародного валютного фонду, тому що вони в декілька разів менші, ніж потенційний ресурс на території України», – наголосив він.
Залишки на депозитах
Народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов зазначає, що ставлення українців до банківської системи при нинішній владі поліпшилося. Особливо це помітно в останній рік. «За минулий рік надходження від громадян до банківської системи збільшилось більше, ніж на 50 мільярдів гривень. Залишки на депозитах, на поточних рахунках простих громадян України у банківській системі суттєво збільшились», – сказав він.
Рік тому українці тримали в панчосі приблизно стільки ж грошей – до 60 мільярдів доларів, констатують експерти. Після обвалу гривні восени 2008 року, коли вкладники масово знімали гроші з депозитів, обсяги депозитів в українських банках справді пішли вгору. Але суттєвого зростання поки що не відбулося.
Мешканка Черкас Вікторія каже, що на власному досвіді переконалася – гроші краще зберігати не в банку, а в банці. Вікторія уже протягом трьох років не може повернути свій депозит в одному із проблемних українських банків.
«Я поклала на депозит в банк достатньо велику суму в доларах ще 5 років тому. Перші два роки я успішно отримувала з них відсотки. Під час кризи всі рахунки банку заморозили і я до сих пір не можу зняти свої гроші. Тому сьогодні я більше не несу гроші й не вкладаю на жодні депозити, – говорить Вікторія. – Окрім цього, відсоткові ставки, які пропонують на сьогоднішній день фінансові установи – їх просто зжирає інфляція. І тому в принципі цей вклад не є виправданим».
«Камені спотикання»: нестабільність гривні та непостійність банків
Українці не просто зберігають заощадження вдома. Вони роблять нові заощадження, продовжуючи скуповувати долари (обміном гривні на іноземну валюту). Бо національній валюті довіри немає. В результаті, приросту депозитів фізичних осіб не відбувається, говорить екс-міністр економіки України Володимир Лановий.
«Відносно зростає виробництво, відносно зростає вартість, ціни, ВВП, а банківська система не отримує необхідного поповнення своїх ресурсів для здійснення активних операцій в економіці. Це дуже погано з точки зору функціонування грошово-кредитної системи», – наголосив Володимир Лановий.
Відновлюючи довіру українців до банків, треба відновлювати довіру до національної валюти. У жодній іншій державі при коливаннях курсу близько п’яти копійок ніхто не скуповує валюту. Українці мали змогу переконатися – наскільки можна вірити запевненням у тому, що вклади у гривні є вигідними та надійними, наполягає колишній міністр економіки України Володимир Лановий.
«Якщо б гривня була стабільна, якщо б інфляція була в межах 3-5%, то тоді б люди були задоволені, маючи пропозиції від банків вкладати гривню в депозити під 8-10%, як зараз є. Відсотки були б достатніми для покриття втрат від знецінення гривні, а провалів курсів та провалів платіжної спроможності гривні, як попередніми роками було – не відбулося б. Тобто без такої надійності гривні, як стабільної валюти, повернути в банки ці заощадження населення неможливо», – акцентує Володимир Лановий.
Відсоткові ставки не покривають навіть інфляцію
Довіра до банків пов’язана з довірою до влади, зауважує голова ради Асоціації українських банків, народний депутат Станіслав Аржевітін. Українці мають побачити, що влада реформи здійснює і від цих реформ люди виграють. Без такого бачення скепсис до фінустанов не зменшиться. Також велике значення має інфляція.
«Будуть вкладати ці кошти, якщо рівень інфляції буде менший, ніж відсоткові ставки, які пропонує банківська система. У нас відбувається дивна ситуація: офіційний рівень інфляції у нас – не більше 10%, ми знаємо фактичний рівень інфляції – напевно, дуже далеко за 25%. Банківська система в середньому пропонує 13-15%. Скажіть будь ласка, де логіка? Класти гроші на депозит, коли вони навіть не покривають інфляційну складову? Це нонсенс. Тому у нас у банківську систему і не йдуть кошти, враховуючи в основному ці два фактори. В першу чергу недовіра не тільки банківській системі, а всьому тому, що відбувається в нашій країні. І друге – цінова політика», – додав Станіслав Аржевітін.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко визнає і провину банків у тому, що довіри до фінансових установ бракує. Адже банк передусім думає про власний прибуток, конче потрібний тут і зараз. А інтереси самого клієнта залишаються на десятому місці. І це все обертається зрештою недовірою вкладників.
«Колись Володимир Стельмах називав відомий принцип 20-10: не давай кредит і не бери кредит більш ніж 20% від обороту – не бери з клієнта більше 10% обороту плати за кредит. Але в нас пішло-поїхало. На сьогодні ми можемо побачити такі штрафи і пені, що ви собі не уявляєте. Два і три навіть розміри тіла кредиту. Результат – це відчуження банківської системи від економіки і відчуженість від населення», – зауважив Олександр Сугоняко.
На термінових депозитах українці тримають близько 40 мільярдів гривень.
53 відсотки опитаних компаніє GFK Ukraine респондентів зберігають заощадження вдома.
