Бомбардування воєнних цілей у багатій на нафту Лівії під проводом США, аварія в Японії на АЕС «Фукусіма-1» викликають у світі занепокоєння майбутнім постачанням енергоносіїв. Але Росії це, як виглядає, найближчим часом не стосується.
У Москві щасливі тим, що зростання ціни на нафту до понад 100 доларів цього тижня дає світовому енергетичному експортерові відновитися від спаду, що вдарив по Росії внаслідок глобального фінансового потрясіння 2008 року.
Російський прем’єр-міністр Володимир Путін приміряє на себе роль енергетичного рятівника всього світу. Він прогнозує, що ВВП Росії повернеться на докризовий рівень в же у 2012 році.
Путін також вважає, що негативний вплив землетрусів і цунамі на енергопостачання буде тривалим. «У цьому зв’язку необхідно подумати над тим, щоб прискорити наші плани з розвитку проектів, пов’язаних із видобуванням нафти і газу на Далекому Сході», – заявив він.
Путін уже давно пропонує збільшити постачання газу до Європи, озвучує привабливі пропозиції забезпечити Японію електроенергією, кличе японські компанії інвестувати в сибірські родовища газу, а тепер і в вугільні поклади Росії.
Зростання надприбутків Росії від енергопостачання знову ховає надії на реформи – експерти
Та деякі аналітики нагадують, як Кремль клявся розвивати різносторонню економіку у час кризи,коли ціни на нафту й газ різко впали, і обіцяв модернізацію держави. Російський політолог Андрій Піонтковський каже, що останні події на Близькому Сході допомагають Росії прискорено повертатися до докризової ситуації, коли високі ціни на енергоносії буквально затоплювали державу мільярдами доларів живих грошей.
«Ми повертаємося до золотих часів 2006–7 років із пропагандистськими гаслами «великої енергетичної потуги» . Це дуже добре для купки людей і на дуже короткий час, але, звичайно ж, дуже погано для країни в цілому», – каже аналітик.
Це знову відроджує, як наголошує той же Піонтковський, «генеральський менталітет» лідерів Росії, які повертаються до звичних для них антизахідних заяв. Він нагадує про звинувачення президента Дмитра Медведєва, що то Захід роздмухав заворушення на Близькому Сході і «підготував такий же сценарій і для Росії». Так само й прем’єр-міністр Володимир Путін, якого вважають справжнім керівником країни, звинуватив західні держави після рішення ООН щодо Лівії у діях, що нагадують «хрестові походи».
Але низка західних експертів каже, що зберегти нинішні рівні видобутку енергоносіїв для Росії буде нелегко. Тим часом головним моментом подальших економічних успіхів Росії буде її здатність задовольнити дедалі більші запити Китаю, якому бракує власних покладів. У будь-якому ж іншому секторі, крім постачання енергоносіїв, Росія майже не має шансів конкурувати зі світом.
Та все ж зростання цін на нафту є поганою вісткою для критиків Путіна, бо це створює для нього реальні шанси бути знову обраним наступного року на президента Росії. І тепер вже на наступні 12 років.
У Москві щасливі тим, що зростання ціни на нафту до понад 100 доларів цього тижня дає світовому енергетичному експортерові відновитися від спаду, що вдарив по Росії внаслідок глобального фінансового потрясіння 2008 року.
Російський прем’єр-міністр Володимир Путін приміряє на себе роль енергетичного рятівника всього світу. Він прогнозує, що ВВП Росії повернеться на докризовий рівень в же у 2012 році.
Путін також вважає, що негативний вплив землетрусів і цунамі на енергопостачання буде тривалим. «У цьому зв’язку необхідно подумати над тим, щоб прискорити наші плани з розвитку проектів, пов’язаних із видобуванням нафти і газу на Далекому Сході», – заявив він.
Путін уже давно пропонує збільшити постачання газу до Європи, озвучує привабливі пропозиції забезпечити Японію електроенергією, кличе японські компанії інвестувати в сибірські родовища газу, а тепер і в вугільні поклади Росії.
Зростання надприбутків Росії від енергопостачання знову ховає надії на реформи – експерти
Та деякі аналітики нагадують, як Кремль клявся розвивати різносторонню економіку у час кризи,коли ціни на нафту й газ різко впали, і обіцяв модернізацію держави. Російський політолог Андрій Піонтковський каже, що останні події на Близькому Сході допомагають Росії прискорено повертатися до докризової ситуації, коли високі ціни на енергоносії буквально затоплювали державу мільярдами доларів живих грошей.
«Ми повертаємося до золотих часів 2006–7 років із пропагандистськими гаслами «великої енергетичної потуги» . Це дуже добре для купки людей і на дуже короткий час, але, звичайно ж, дуже погано для країни в цілому», – каже аналітик.
Це знову відроджує, як наголошує той же Піонтковський, «генеральський менталітет» лідерів Росії, які повертаються до звичних для них антизахідних заяв. Він нагадує про звинувачення президента Дмитра Медведєва, що то Захід роздмухав заворушення на Близькому Сході і «підготував такий же сценарій і для Росії». Так само й прем’єр-міністр Володимир Путін, якого вважають справжнім керівником країни, звинуватив західні держави після рішення ООН щодо Лівії у діях, що нагадують «хрестові походи».
Але низка західних експертів каже, що зберегти нинішні рівні видобутку енергоносіїв для Росії буде нелегко. Тим часом головним моментом подальших економічних успіхів Росії буде її здатність задовольнити дедалі більші запити Китаю, якому бракує власних покладів. У будь-якому ж іншому секторі, крім постачання енергоносіїв, Росія майже не має шансів конкурувати зі світом.
Та все ж зростання цін на нафту є поганою вісткою для критиків Путіна, бо це створює для нього реальні шанси бути знову обраним наступного року на президента Росії. І тепер вже на наступні 12 років.
