Попри значні торговельні обміни та взаємозалежність у торгівлі енергоносіями, Росія і Європейський Союз ведуть складний політичний діалог. Невирішеним залишається питання змісту нової стратегічної угоди між сторонами. Головним бар’єром до її укладення залишається членство Росії у Світовій організації торгівлі (СОТ), адже ця країна – єдина з-поміж великих світових економік, що не належить до цієї організації.
Тим часом, минулі перебої постачань газу до ЄС примусили Брюссель вимагати від Кремля додаткових гарантій. Сьогодні цей, умовно кажучи, «енергетичний діалог» був головною частиною візиту Володимира Путіна. Сторони підписали декілька меморандумів, зокрема, щодо раннього попередження та обміну інформацією у сфері газопостачань.
Єврокомісія намагається зменшити монополію «Газпрому»
Нинішні хвилювання в арабському світі, зокрема, криваві розправи над демонстрантами у Лівії, росіяни використали для просування своїх проектів газогонів. Єдиним представником бізнес-кіл Росії у делегації урядовців був голова «Газпрому» Олексій Міллер, який намагався сформулювати з європейцями перспективи підписання двостороннього плану дій на період до 2050 року. Він, зокрема, виступив із детальною презентацією нинішнього бачення проекту «Південний потік». На актуальність російських проектів вказував і прем’єр-міністр Путін.
«У зв’язку з цим (маніфестаціями на Близькому Сході та Півночі Африки) всі наші проекти інфраструктурного характеру з постачань наших вуглеводнів до Європи – і «Північний», і «Південний потік» – набувають особливої актуальності, – зазначив голова російського уряду Володимир Путін. – Ризиків (постачань газу з цього регіону) було б значно менше, якби ці два проекти вже діяли».
Тим часом Європейська комісія, навіть за принципової згоди із паном Путіним, виступає за зменшення монополії «Газпрому» в цих проектах. На що російський прем’єр відверто заявив, що у додаткових власниках того ж «Північного потоку» немає потреби.
Крім цього європейсько-російські зустрічі вкотре торкалися питання відміни віз для громадян Росії, на якій послідовно наполягає Кремль. Проте, відповідь голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу була такою ж, як і минулого року.
«Як тільки країни ЄС домовляться щодо проекту спільних дій, ми обговоримо ці кроки із Росією. Ми також хочемо розпочати переговори про полегшення візового режиму, і я гадаю, що це можливо, якщо буде добра воля обох сторін для досягнення прогресу у візових питаннях», – зауважив Баррозу.
Модернізація країни невід’ємна від прав людини
Голова виконавчої влади європейської співдружності тим часом наголошує на тому, що модернізація держави, яку проголосили лідери Росії, невіддільна від поваги до прав людини та верховенства права.
«Ми очікуємо від Росії поваги до своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Важливо, щоб ми проводили відкритий, поглиблений та конструктивний діалог, щоб досягти прогресу в цих питаннях. Верховенство права є вирішальним для будь-яких зусиль із модернізиції», – заявив Жозе Мануель Баррозу, маючи на увазі порушення прав людини, прикладами яких стали нерозслідувані вбивства російських журналістів, правозахисників та справа Михайла Ходорковського, якому нещодавно винесли новий вирок, а в цьому вбачають втручання Кремля.
Тим часом, минулі перебої постачань газу до ЄС примусили Брюссель вимагати від Кремля додаткових гарантій. Сьогодні цей, умовно кажучи, «енергетичний діалог» був головною частиною візиту Володимира Путіна. Сторони підписали декілька меморандумів, зокрема, щодо раннього попередження та обміну інформацією у сфері газопостачань.
Єврокомісія намагається зменшити монополію «Газпрому»
Нинішні хвилювання в арабському світі, зокрема, криваві розправи над демонстрантами у Лівії, росіяни використали для просування своїх проектів газогонів. Єдиним представником бізнес-кіл Росії у делегації урядовців був голова «Газпрому» Олексій Міллер, який намагався сформулювати з європейцями перспективи підписання двостороннього плану дій на період до 2050 року. Він, зокрема, виступив із детальною презентацією нинішнього бачення проекту «Південний потік». На актуальність російських проектів вказував і прем’єр-міністр Путін.
«У зв’язку з цим (маніфестаціями на Близькому Сході та Півночі Африки) всі наші проекти інфраструктурного характеру з постачань наших вуглеводнів до Європи – і «Північний», і «Південний потік» – набувають особливої актуальності, – зазначив голова російського уряду Володимир Путін. – Ризиків (постачань газу з цього регіону) було б значно менше, якби ці два проекти вже діяли».
Тим часом Європейська комісія, навіть за принципової згоди із паном Путіним, виступає за зменшення монополії «Газпрому» в цих проектах. На що російський прем’єр відверто заявив, що у додаткових власниках того ж «Північного потоку» немає потреби.
Крім цього європейсько-російські зустрічі вкотре торкалися питання відміни віз для громадян Росії, на якій послідовно наполягає Кремль. Проте, відповідь голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу була такою ж, як і минулого року.
«Як тільки країни ЄС домовляться щодо проекту спільних дій, ми обговоримо ці кроки із Росією. Ми також хочемо розпочати переговори про полегшення візового режиму, і я гадаю, що це можливо, якщо буде добра воля обох сторін для досягнення прогресу у візових питаннях», – зауважив Баррозу.
Модернізація країни невід’ємна від прав людини
Голова виконавчої влади європейської співдружності тим часом наголошує на тому, що модернізація держави, яку проголосили лідери Росії, невіддільна від поваги до прав людини та верховенства права.
«Ми очікуємо від Росії поваги до своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Важливо, щоб ми проводили відкритий, поглиблений та конструктивний діалог, щоб досягти прогресу в цих питаннях. Верховенство права є вирішальним для будь-яких зусиль із модернізиції», – заявив Жозе Мануель Баррозу, маючи на увазі порушення прав людини, прикладами яких стали нерозслідувані вбивства російських журналістів, правозахисників та справа Михайла Ходорковського, якому нещодавно винесли новий вирок, а в цьому вбачають втручання Кремля.
