Резолюція Ради безпеки ООН щодо встановлення над Лівією зони заборони польотів та застосування «всіх необхідних засобів» для припинення кровопролиття викликала суперечливі реакції. Лівія назвала таку резолюцію порушенням національного суверенітету і порушенням засадничих документів ООН. Тим не менше, Тріполі відступає.
«Лівія вирішила негайно припинити вогонь та зупинити всі воєнні операції», – заявив представник режиму Каддафі, лівійський міністр закордонних справ Муса Куса.
При цьому він додав: «Лівії видається дуже дивним та нерозумним те, що Рада безпеки ООН дозволяє своєю резолюцією використання воєнної сили. До того ж існують ознаки того, що саме це може статися».
Заява лівійської влади пролунала водночас із тим, як у Брюсселі керівник НАТО Андерс Фоґ Расмуссен оголосив, що умови для проведення міжнародної акції щодо Лівії виконані. Механізм такої акції обговорювали посли альянсу.
Тим часом у штаб-квартирі НАТО, Лондоні, Парижі та інших європейських столицях проводяться засідання дипломатів та військових. Як заявила у Єврокомісії верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон, попри заяви про припинення вогню слід іще з’ясувати, якими є справжні наміри диктаторського режиму.
Франція та Британія готові до рейдів
Тим часом Франція трактує «зелене світло» з Ради безпеки ООН буквально та заявляє, що готова вже протягом наступних годин провести авіаційні рейди до Лівії.
«Атаки розпочнуться терміново, – заявив у п’ятницю речник французького уряду Франсуа Баруен. – Зрозуміло, що сьогодні не розголошуватиметься те, як, по яких цілях і якими способами (атакуватимуть). Але те, що сталося протягом останньої ночі, – важлива віха для владнання цієї війни у Лівії та (припинення) розправ Каддафі над своїм народом», – каже представник Франції.
У Лондоні, виступаючи перед парламентарями, британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон наголосив, що резолюція покладе край насиллю та дозволить лівійцям самим вирішувати, як їм будувати майбутнє, вільне від брутального режиму Каддафі. Він додав, що Британія має надіслати до сусідніх із Лівією військових баз свої військові літаки «Тайфун» і «Торнадо».
Тим часом Німеччина не зважає ні на рішення Ради безпеки ООН, ні на переконування з боку партнерів у НАТО і залишається в опозиції до ідеї силового вирішення лівійської кризи.
«Ми розуміємо тих, хто зі шляхетними намірами згодився на міжнародне втручання до Лівії, – заявив німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле. – Тим часом, зваживши ризики, ми дійшли до висновку, що німецькі солдати не братимуть участі у військовій місії у Лівії, й саме тому ми утрималися від голосування щодо резолюції».
Провал дипломатії Катрін Аштон?
Серед тих, що стримано або негативно реагують на військову ініціативу коаліції низки європейських країн, США та Ліги арабських держав, – Росія, Китай і Туреччина.
У євроустановах рішення щодо військового розв’язання отримало стриману підтримку. Катрін Аштон, яка очолює дипломатичний корпус співдружності, каже, що у лівійській кризі «для Європи ключовим є політичний тиск, економічні санкції та надання гуманітарної допомоги лівійцям та всьому регіонові».
Водночас ухвалення резолюції, ініційованої й успішно ухваленої насамперед завдяки Франції та Британії, деякі європейські експерти оцінюють як повний провал нещодавно створеної європейської дипломатичної служби.
«Лівія вирішила негайно припинити вогонь та зупинити всі воєнні операції», – заявив представник режиму Каддафі, лівійський міністр закордонних справ Муса Куса.
При цьому він додав: «Лівії видається дуже дивним та нерозумним те, що Рада безпеки ООН дозволяє своєю резолюцією використання воєнної сили. До того ж існують ознаки того, що саме це може статися».
Заява лівійської влади пролунала водночас із тим, як у Брюсселі керівник НАТО Андерс Фоґ Расмуссен оголосив, що умови для проведення міжнародної акції щодо Лівії виконані. Механізм такої акції обговорювали посли альянсу.
Тим часом у штаб-квартирі НАТО, Лондоні, Парижі та інших європейських столицях проводяться засідання дипломатів та військових. Як заявила у Єврокомісії верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон, попри заяви про припинення вогню слід іще з’ясувати, якими є справжні наміри диктаторського режиму.
Франція та Британія готові до рейдів
Тим часом Франція трактує «зелене світло» з Ради безпеки ООН буквально та заявляє, що готова вже протягом наступних годин провести авіаційні рейди до Лівії.
«Атаки розпочнуться терміново, – заявив у п’ятницю речник французького уряду Франсуа Баруен. – Зрозуміло, що сьогодні не розголошуватиметься те, як, по яких цілях і якими способами (атакуватимуть). Але те, що сталося протягом останньої ночі, – важлива віха для владнання цієї війни у Лівії та (припинення) розправ Каддафі над своїм народом», – каже представник Франції.
У Лондоні, виступаючи перед парламентарями, британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон наголосив, що резолюція покладе край насиллю та дозволить лівійцям самим вирішувати, як їм будувати майбутнє, вільне від брутального режиму Каддафі. Він додав, що Британія має надіслати до сусідніх із Лівією військових баз свої військові літаки «Тайфун» і «Торнадо».
Тим часом Німеччина не зважає ні на рішення Ради безпеки ООН, ні на переконування з боку партнерів у НАТО і залишається в опозиції до ідеї силового вирішення лівійської кризи.
«Ми розуміємо тих, хто зі шляхетними намірами згодився на міжнародне втручання до Лівії, – заявив німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле. – Тим часом, зваживши ризики, ми дійшли до висновку, що німецькі солдати не братимуть участі у військовій місії у Лівії, й саме тому ми утрималися від голосування щодо резолюції».
Провал дипломатії Катрін Аштон?
Серед тих, що стримано або негативно реагують на військову ініціативу коаліції низки європейських країн, США та Ліги арабських держав, – Росія, Китай і Туреччина.
У євроустановах рішення щодо військового розв’язання отримало стриману підтримку. Катрін Аштон, яка очолює дипломатичний корпус співдружності, каже, що у лівійській кризі «для Європи ключовим є політичний тиск, економічні санкції та надання гуманітарної допомоги лівійцям та всьому регіонові».
Водночас ухвалення резолюції, ініційованої й успішно ухваленої насамперед завдяки Франції та Британії, деякі європейські експерти оцінюють як повний провал нещодавно створеної європейської дипломатичної служби.