Якщо з Муаммаром Каддафі світова спільнота знайома вже протягом понад 40 років його перебування при владі в Лівії, то про опозицію ще донедавна не було відомо практично нічого. Вперше на міжнародній арені представники повстанців з’явилися під час нещодавньої зустрічі Групи восьми.
Група восьми не дійшла згоди щодо ЛівіїТоді, 7 березня, делегація повстанців зустрілася з державним секретарем США Гілларі Клінтон. Адміністрація президента Барака Обами призначила спеціального посланника для зв’язку з повстанцями. Подібний крок зробив і ЄС.
Однак однієї зустрічі може виявиться замало для офіційного визнання, вважає Шахшанк Джоші, британський експерт із Лондонського королівського інституту об’єднаних служб.
«Ми знаємо кілька фігур у найвищому ешелоні. Відомо, наприклад, що на найвищому рівні в діях повстанців бере участь колишній міністр внутрішніх справ. Здається, що йому підпорядковується близько тисячі офіцерів спецслужб. Також серед повстанців і колишній міністр юстиції. Але ми не знаємо, хто там за що відповідає, як вони співпрацюють із лідерами племен і чи вони мають спільні позиції щодо військових цілей і мирного устрою», – каже фахівець.
Захід не хоче допомагати вихідцям із режиму і тим, хто програє
Колишній міністр юстиції Лівії Мустафа Абдель-ДжалілОднією з ключових фігур опозиції є згаданий колишній міністр юстиції Мустафа Абдель-Джаліл. Він пішов з посади через п’ять днів після початку повстання. За його словами, він не погоджувався з застосуванням сили проти демонстрантів. Після цього він переїхав на схід країни, в місто Бенґазі, де він заснував перехідний уряд, який складається з 30 цивільних та військових. Цей уряд взяв на себе відповідальність за забезпечення порядку в районах, які контролюють повстанці.На думку британського аналітика, на Заході не дуже б хотіли бачити лідером нової лівійської влади людину, яка працювала в системі влади Каддафі.
Повстанці в паніці відступають від наступу урядових військ із Адждабії до БенгазіІншою значною причиною коливань на Заході є те, що повстанці нині зазнають одну поразку за другою, зауважує експерт римського Інституту міжнародних відносин Жан-П’єр Дарні.
«Минулого тижня повстанцям був сенс надавати військову допомогу, бо вони вигравали. Нині ніхто не хоче допомагати стороні, яка програє. Це шлях в нікуди. Тому це викликає занепокоєння», – каже він.
На думку експертів, тиснути на Каддафі зараз є більш виграшною стратегією, ніж допомагати повстанцям. Серед методів тиску є і прямі дії, такі, як санкції, і погроза застосування зони заборони польотів над Лівією.
Однак однієї зустрічі може виявиться замало для офіційного визнання, вважає Шахшанк Джоші, британський експерт із Лондонського королівського інституту об’єднаних служб.
«Ми знаємо кілька фігур у найвищому ешелоні. Відомо, наприклад, що на найвищому рівні в діях повстанців бере участь колишній міністр внутрішніх справ. Здається, що йому підпорядковується близько тисячі офіцерів спецслужб. Також серед повстанців і колишній міністр юстиції. Але ми не знаємо, хто там за що відповідає, як вони співпрацюють із лідерами племен і чи вони мають спільні позиції щодо військових цілей і мирного устрою», – каже фахівець.
Захід не хоче допомагати вихідцям із режиму і тим, хто програє
«Минулого тижня повстанцям був сенс надавати військову допомогу, бо вони вигравали. Нині ніхто не хоче допомагати стороні, яка програє. Це шлях в нікуди. Тому це викликає занепокоєння», – каже він.
На думку експертів, тиснути на Каддафі зараз є більш виграшною стратегією, ніж допомагати повстанцям. Серед методів тиску є і прямі дії, такі, як санкції, і погроза застосування зони заборони польотів над Лівією.
