Американська газета «Нью-Йорк Таймз» публікує деякі з останніх висновків дослідження про тривалий вплив Чорнобиля на людей вчених з Національного інституту раку, що в місті Бетесда, штат Меріленд у США. Йдеться про те, що й через 25 років після аварії в Чорнобилі її сучасників переслідує ризик захворювання на рак щитовидної залози. Вчені з американського Інституту досліджують упродовж багатьох років понад 12 тисяч осіб із трьох прилеглих до Чорнобиля областей України, котрим було на день аварії менше 18 років і їхній стан медики зафіксували упродовж двох місяців після аварії. За даними медиків США, такі групи людей є під загрозою захворювання упродовж багатьох років. 65 із підконтрольних для медиків США осіб захворіли на рак щитовидки упродовж перших 10 років після аварії в Чорнобилі. Як довго триває ризик такого захворювання, вчені з точністю сказати не можуть. Але дослідження японців після Хіросіми і Нагасакі підтвердили, що ризик раку щитовидки починає зменшуватися лише через 30 років після ядерних вибухів, але залишається високим навіть через 40 років. Один з авторів дослідження в США Аліна Бреннер каже, що «рак щитовидної залози не є у значній мірі смертельним для людини, бо його вчасне виявлення і лікування має добрий прогноз».
Роман Олеарчик інформує на сторінках «Файненшел Таймз», що українська влада покладає великі сподівання на фінансову допомогу світу,чому сприятиме міжнародна конференція з проблем безпеки після катастрофи в Чорнобилі. Конференція, яку відвідають високі чільники з ЄС (голова Єврокомісії Баррозу), російський прем’єр Путін, прем’єр-міністр Білорусі та інші високі гості, відбудеться у Києві 17–21 квітня. Будівництво «Укриття» над зруйнованим 26 квітня 1986 року 4-м енергоблоком Чорнобиля потребує, за оцінками міжнародних інституцій, до 2 мільярдів євро. Україна каже, що ще не вистачає близько 700 мільйонів євро, і просить світ про допомогу. Ця проблема, як очікують, буде розглянута на конференції в Києві. У статті також йдеться про те, що Чорнобильська катастрофа спричинила до 1 мільйона смертей серед українців, включно з ліквідаторами найбільшої у світі ядерної катастрофи і громадянами, котрі померли під впливом хвороб, пов’язаних з радіоактивністю. Газета з Лондона цитує документ європейських фінансистів, котрі стверджують, що «Чорнобиль є бідою, котра залишається на сьогодні одним із головних викликів перед світом та Україною».
Чеська «Лідове новіни» публікує матеріал про зростання недовіри до ядерних станцій в Європі, що стає наслідком трагічних подій на японській АЕС «Фукусіма-1». Наростають протести і проти розбудови чеської АЕС в Темеліні. Газета з Праги наголошує, що австрійці й німці,котрі живуть в Австрії й Німеччині по сусідству з Темеліном, часто використовують у своїй недовірі до чеських ядерників простий аргумент – зневагу до нижчих технічних, організаційних можливостей «у своїх менш розвинутих сусідів». «Лідове новіни» вважає, що австрійців з їхньою недовірою до технічних можливостей чехів можна зрозуміти, особливо, коли вони при переїзді чеського кордону в Зноймо зустрічаються на теренах Чехії з елементарними чеськими господарськими негараздами, розбитими дорогами, напівзруйнованими будинками та брудними борделями. Так само, на думку газети, чехи реагували б на те, якби Україна почала зводити новий енергоблок у них біля кордону. Не допомогли б тут, у зменшенні недовіридо АЕС в Україні, ні міжнародні авторитети, ні комісії, бо для пересічних громадян ясно одне: «Схід – то є насамперед ознака безладу», зауважує чеське видання і попереджає: «Атомні станції на Сході? Це клопіт, це біда!»
Роман Олеарчик інформує на сторінках «Файненшел Таймз», що українська влада покладає великі сподівання на фінансову допомогу світу,чому сприятиме міжнародна конференція з проблем безпеки після катастрофи в Чорнобилі. Конференція, яку відвідають високі чільники з ЄС (голова Єврокомісії Баррозу), російський прем’єр Путін, прем’єр-міністр Білорусі та інші високі гості, відбудеться у Києві 17–21 квітня. Будівництво «Укриття» над зруйнованим 26 квітня 1986 року 4-м енергоблоком Чорнобиля потребує, за оцінками міжнародних інституцій, до 2 мільярдів євро. Україна каже, що ще не вистачає близько 700 мільйонів євро, і просить світ про допомогу. Ця проблема, як очікують, буде розглянута на конференції в Києві. У статті також йдеться про те, що Чорнобильська катастрофа спричинила до 1 мільйона смертей серед українців, включно з ліквідаторами найбільшої у світі ядерної катастрофи і громадянами, котрі померли під впливом хвороб, пов’язаних з радіоактивністю. Газета з Лондона цитує документ європейських фінансистів, котрі стверджують, що «Чорнобиль є бідою, котра залишається на сьогодні одним із головних викликів перед світом та Україною».
Чеська «Лідове новіни» публікує матеріал про зростання недовіри до ядерних станцій в Європі, що стає наслідком трагічних подій на японській АЕС «Фукусіма-1». Наростають протести і проти розбудови чеської АЕС в Темеліні. Газета з Праги наголошує, що австрійці й німці,котрі живуть в Австрії й Німеччині по сусідству з Темеліном, часто використовують у своїй недовірі до чеських ядерників простий аргумент – зневагу до нижчих технічних, організаційних можливостей «у своїх менш розвинутих сусідів». «Лідове новіни» вважає, що австрійців з їхньою недовірою до технічних можливостей чехів можна зрозуміти, особливо, коли вони при переїзді чеського кордону в Зноймо зустрічаються на теренах Чехії з елементарними чеськими господарськими негараздами, розбитими дорогами, напівзруйнованими будинками та брудними борделями. Так само, на думку газети, чехи реагували б на те, якби Україна почала зводити новий енергоблок у них біля кордону. Не допомогли б тут, у зменшенні недовіридо АЕС в Україні, ні міжнародні авторитети, ні комісії, бо для пересічних громадян ясно одне: «Схід – то є насамперед ознака безладу», зауважує чеське видання і попереджає: «Атомні станції на Сході? Це клопіт, це біда!»
