В «Українській книгарні» у Львові завжди людно. Тут найчастіше запитують: «Що нового з’явилось?» Продавці є головними консультантами для читачів.
Люди не повинні проходити повз книжкову крамницю, навіть якщо нічого не купують, важливо бодай оглянути літературу – такої думки дотримується директор «Української книгарні» Ольга Огризло.
«Всупереч усьому книжки видаються, асортимент прекрасний, видавці на ентузіазмі подають такі зразки літератури, що навіть дивуєшся», – каже Ольга Огризло.
Українські книжки виходять малими тиражами
Галичани не зраджують своїм традиціям і найбільше купують книжки історичної тематики, зокрема, на тему національно-визвольних змагань, національно-патріотичну літературу, історичні романи, публіцистичного, документального жанру. Для прикладу, щодня в «Українській книгарні» продається «надцять» книг Юрія Горліс-Горського «Холодний яр». Це уже 12-е доповнене, не цензуроване видання.
Середня ціна української книжки – 40 гривень, а ще торік була на 10 гривень меншою. Але, попри вартість, люди купують українську книжку, і вже виробляється культура дарувати книжки, зазначає Ольга Огризло. За її словами, нині для українського книговидання, письменника важливим було б державне сприяння, бо книжки виходять дуже малими тиражами: не більше від тисячі примірників.
За даними Книжкової палати, цього року тиражі впали на 20%. Більше як половина книжок в Україні виходить російською мовою. На Львівщині на одного мешканця за рік видається менше від половини книжки (0,44), а за кількістю виданих книжок область посідає 13-е місце серед українських регіонів. Тож українська книжка потребує промоції.
Розвивати українську літературу мають усі
Надія Степула – автор близько двох десятків поетичних і прозових книг. Її твори перекладені англійською, польською, італійською. Письменниця каже, що українська література сьогодні має гарний вихід на закордоння, хоча говорять про те, що українських письменників мало хто читає і перекладає.
У глобалізованому світі меншими стали відстані між країнами. Але якщо зарубіжних авторів активно перекладають українською мовою, то твори українських письменників обмаль перекладають іноземними мовами.
«Я думаю, що ця проблема впирається в українське книговидання тут у нас. Тому що нині і українське книговидання, і розповсюдження – це велика проблема, яка потребує не тільки державного втручання, – зауважила у розмові Надія Степула. – Мені здається, що всім потрібно докладати зусилля. Письменники мають писати добрі книжки, дарувати їх бібліотекам, їздити на виставки. Раджу собі і всім колегам думати, як розвивати літературу, наближати до себе читача, який на сьогодні інертний в силу того, що людям не до читання книг через соціальні проблеми».
Свій професійний день українські письменники зустрічають ще й протестом щодо дій влади: у березні зачинене приміщення Спілки письменників. За словами голови Спілки, письменника і б'ютівця Володимира Яворівського, на утримання будинку не виділено жодної копійки з бюджету, арештовані рахунки всіх підприємств, які орендують деякі приміщення організації.
Люди не повинні проходити повз книжкову крамницю, навіть якщо нічого не купують, важливо бодай оглянути літературу – такої думки дотримується директор «Української книгарні» Ольга Огризло.
«Всупереч усьому книжки видаються, асортимент прекрасний, видавці на ентузіазмі подають такі зразки літератури, що навіть дивуєшся», – каже Ольга Огризло.
Українські книжки виходять малими тиражами
Галичани не зраджують своїм традиціям і найбільше купують книжки історичної тематики, зокрема, на тему національно-визвольних змагань, національно-патріотичну літературу, історичні романи, публіцистичного, документального жанру. Для прикладу, щодня в «Українській книгарні» продається «надцять» книг Юрія Горліс-Горського «Холодний яр». Це уже 12-е доповнене, не цензуроване видання.
Середня ціна української книжки – 40 гривень, а ще торік була на 10 гривень меншою. Але, попри вартість, люди купують українську книжку, і вже виробляється культура дарувати книжки, зазначає Ольга Огризло. За її словами, нині для українського книговидання, письменника важливим було б державне сприяння, бо книжки виходять дуже малими тиражами: не більше від тисячі примірників.
За даними Книжкової палати, цього року тиражі впали на 20%. Більше як половина книжок в Україні виходить російською мовою. На Львівщині на одного мешканця за рік видається менше від половини книжки (0,44), а за кількістю виданих книжок область посідає 13-е місце серед українських регіонів. Тож українська книжка потребує промоції.
Розвивати українську літературу мають усі
Надія Степула – автор близько двох десятків поетичних і прозових книг. Її твори перекладені англійською, польською, італійською. Письменниця каже, що українська література сьогодні має гарний вихід на закордоння, хоча говорять про те, що українських письменників мало хто читає і перекладає.
У глобалізованому світі меншими стали відстані між країнами. Але якщо зарубіжних авторів активно перекладають українською мовою, то твори українських письменників обмаль перекладають іноземними мовами.
«Я думаю, що ця проблема впирається в українське книговидання тут у нас. Тому що нині і українське книговидання, і розповсюдження – це велика проблема, яка потребує не тільки державного втручання, – зауважила у розмові Надія Степула. – Мені здається, що всім потрібно докладати зусилля. Письменники мають писати добрі книжки, дарувати їх бібліотекам, їздити на виставки. Раджу собі і всім колегам думати, як розвивати літературу, наближати до себе читача, який на сьогодні інертний в силу того, що людям не до читання книг через соціальні проблеми».
Свій професійний день українські письменники зустрічають ще й протестом щодо дій влади: у березні зачинене приміщення Спілки письменників. За словами голови Спілки, письменника і б'ютівця Володимира Яворівського, на утримання будинку не виділено жодної копійки з бюджету, арештовані рахунки всіх підприємств, які орендують деякі приміщення організації.
