Обговоренню законопроекту народного депутата від Партії регіонів Дмитра Притики у Верховному Суді України присвятили ціле засідання пленуму. За словами голови Верховного Суду Василя Онопенка, чи не найбільше занепокоєння викликає запропоноване скорочення кількості суддів більш як удвічі – з 49 до 20 осіб та певні обмеження щодо процедури звернення громадян до цієї судової інстанції.
«Частково повноваження нам поновлюються, але там є небезпечні речі. Наприклад, пропонується проведення певного «кастингу», і судді Верховного Суду, обрані на безстрокову посаду судді, ще повинні пройти Вищу кваліфікаційну комісію, а це не передбачено нічим. Але крім того – ненормально, що громадяни України, юридичні особи звертатимуться до Європейського суду з прав людини, а до Верховного Суду зможуть звернутися, але лише через допуск, коли 5 суддів відповідної спеціалізації скажуть «допускаємо» або «не допускаємо»», – зазначає Онопенко.
У Партії регіонів посилаються на закон про судоустрій
Аргументи «проти» голови Верховного Суду спростовує автор законопроекту, член парламентського комітету з питань правосуддя, депутат від Партії регіонів Дмитро Притика. У коментарі для Радіо Свобода він наголосив, що в цілому пропонує розширити повноваження Верховного Суду України. Зокрема хоче законодавчо закріпити те, щоб Верховний Суд міг переглядати рішення судів касаційної інстанції не лише в разі порушень у сфері матеріального права, але й у випадку неправильного застосування окремих процесуальних норм.
Щодо скорочення кількості суддів – тут Дмитро Притика посилається на ухвалений наприкінці 2010 року закон «Про судоустрій і статус суддів», де передбачено, що до складу Верховного Суду входять 20 суддів. «Ми тут нічого нового і не вигадували. Але я розумію, що викликає незадоволення суддів: це те, що на Вищу кваліфікаційну комісію покладається такий обов’язок чи повноваження провести перевірку професійних знань суддів Верховного Суду», – додав парламентар.
Суддів ВСУ не можуть оцінювати?
Водночас старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Володимира Корецького НАН України Микола Сірий у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що саме в цьому пункті полягає неконституційність законопроекту. За його словами, згідно з українським законодавством, існування будь-яких осіб чи органів, які б оцінювали верховних суддів за якими-небудь критеріями, неможливе в принципі.
«Може існувати орган притягнення до дисциплінарної відповідальності. Але загалом, судді Верховного Суду, призначені в законний спосіб на свої посади, можуть бути звільнені з цих посад лише в спосіб, визначений у Конституції. Там є 9 підстав, за яких суддя може бути звільнений зі своєї посади. Це вичерпний перелік і більше жодних підстав не може бути», – наголошує він.
Автор законопроекту Дмитро Притика збирається найближчим часом зустрітися з головою Верховного Суду Василем Онопенком і не виключає внесення певних змін до законопроекту напередодні другого читання.
«Частково повноваження нам поновлюються, але там є небезпечні речі. Наприклад, пропонується проведення певного «кастингу», і судді Верховного Суду, обрані на безстрокову посаду судді, ще повинні пройти Вищу кваліфікаційну комісію, а це не передбачено нічим. Але крім того – ненормально, що громадяни України, юридичні особи звертатимуться до Європейського суду з прав людини, а до Верховного Суду зможуть звернутися, але лише через допуск, коли 5 суддів відповідної спеціалізації скажуть «допускаємо» або «не допускаємо»», – зазначає Онопенко.
У Партії регіонів посилаються на закон про судоустрій
Аргументи «проти» голови Верховного Суду спростовує автор законопроекту, член парламентського комітету з питань правосуддя, депутат від Партії регіонів Дмитро Притика. У коментарі для Радіо Свобода він наголосив, що в цілому пропонує розширити повноваження Верховного Суду України. Зокрема хоче законодавчо закріпити те, щоб Верховний Суд міг переглядати рішення судів касаційної інстанції не лише в разі порушень у сфері матеріального права, але й у випадку неправильного застосування окремих процесуальних норм.
Щодо скорочення кількості суддів – тут Дмитро Притика посилається на ухвалений наприкінці 2010 року закон «Про судоустрій і статус суддів», де передбачено, що до складу Верховного Суду входять 20 суддів. «Ми тут нічого нового і не вигадували. Але я розумію, що викликає незадоволення суддів: це те, що на Вищу кваліфікаційну комісію покладається такий обов’язок чи повноваження провести перевірку професійних знань суддів Верховного Суду», – додав парламентар.
Суддів ВСУ не можуть оцінювати?
Водночас старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Володимира Корецького НАН України Микола Сірий у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що саме в цьому пункті полягає неконституційність законопроекту. За його словами, згідно з українським законодавством, існування будь-яких осіб чи органів, які б оцінювали верховних суддів за якими-небудь критеріями, неможливе в принципі.
«Може існувати орган притягнення до дисциплінарної відповідальності. Але загалом, судді Верховного Суду, призначені в законний спосіб на свої посади, можуть бути звільнені з цих посад лише в спосіб, визначений у Конституції. Там є 9 підстав, за яких суддя може бути звільнений зі своєї посади. Це вичерпний перелік і більше жодних підстав не може бути», – наголошує він.
Автор законопроекту Дмитро Притика збирається найближчим часом зустрітися з головою Верховного Суду Василем Онопенком і не виключає внесення певних змін до законопроекту напередодні другого читання.