Через лічені дні по тому, як один із чільних лідерів північнокавказьких ісламістів Доку Умаров заявив про відповідальність за напад у московському летовищі Домодєдово, нові напади сталися й у північнокавказькому регіоні Росії.
У понеділок двоє міліціонерів загинули і ще 27 людей були поранені внаслідок двох вибухів, які влаштували смертники в селі Ґубден у Дагестані, біля будівлі органів влади й біля відділку міліції.
У вівторок іще двоє повстанців підірвали себе в головному місті Чечні Грозному після короткої перестрілки з урядовими силами безпеки.
Того ж дня в бою в сусідньому Ставропольському краї були вбиті п’ятеро повстанців і троє силовиків, іще троє поранені.
Але, попри все це, командувач внутрішніх військ Микола Рогожкін заявив у вівторок же, що ситуація перебуває «під контролем».
А президент Дагестану Магомедсалам Магомедов, виступаючи на російському державному телебаченні, підтримав політику Кремля – придушувати повстанський рух силою.
«Частина бойовиків обіймає непримиренну позицію, і щодо них можливе тільки суворе силове рішення. Вони мають зазнати заслуженого покарання», – заявив він.
Сила збільшує спротив
Але насильство в регіоні, попри такі дії, не вщухає. Зусилля Кремля взяти ситуацію там під контроль за допомогою силових операцій із 1999 року не змогли принести стабільність чи знищити повстанський рух. І критики Москви кажуть, що систематичне порушення прокремлівськими силами прав людини в регіоні тільки посилило цей рух і збільшило симпатії до нього.
Юрист із Нальчика в Кабардино-Балкарії Лариса Дорогова, яка спеціалізується на справах зникнень людей і релігійної дискримінації, каже, що політика влади настільки контрпродуктивна, що є сумніви, чи взагалі хоче Кремль миру і стабільності.
«Я знаю: найкращий метод боротьби з тероризмом – це припинити порушувати права людини. Тоді не буде ні тероризму, ні бандитизму, нічого такого не буде. А так люди хочуть жити, виховувати дітей, а в нас молодь гине, і всім це байдуже. Хтось веде таку політику – зіштовхувати людей одне з одним, щоб нас, людей, тут було на Кавказі менше, щоб вони вбивали одне одного. Ось такий висновок я зробила з усього цього: комусь потрібен Кавказ без кавказців!» – вважає юрист-правозахисник.
Хоч поговорити з населенням
Відтак Москву закликають долати повстанський рух із іншого боку – залученням місцевого населення. Експерт у справах російських силових структур Андрій Солдатов вважає, що влада цілком забула про боротьбу за серця й думки північнокавказців.
«На Північному Кавказі населення почувається під ударом то силовиків, то бойовиків. Акції, які здійснюють силовики проти бойовиків, дуже часто зачіпають мирне населення – ніхто не бере до уваги його інтересів, ніхто з ним не розмовляє або розмовляє дуже мало. А населення регіону в нинішній час і за нинішньої ситуації потребує саме розмови, діалогу, щоб люди перестали почуватися просто якимсь полем битви», – вважає фахівець.
Як приклад наводять Інгушетію, де кількість нападів за минулий рік значно зменшилася, бо тамтешня місцева влада не тільки здійснює вдалі спецоперації проти бойовиків, а й здійснює політику діалогу з громадськістю і намагається повернути бойовиків до мирного життя.
Повстанство триватиме?
Натомість те, що Москва покладається саме на військові методи, дало протилежний результат, каже директор російського правозахисного центру «Меморіал» Олег Орлов. Повстанський рух, який колись був майже суто чеченським і об’єднаним, переродився в загальнорегіональний і роздріблений і тим самим особливо гнучкий і стійкий, вважає він.
А що немає жодних ознак, щоб Москва мала намір змінити свій курс, виглядає, що невпинна хвиля насильства на Північному Кавказі триватиме, вважає аналітик московського Центру Карнеґі Олексій Малашенко.
Цей фахівець наголошує: «У принципі те, що ми зараз бачимо останніми днями, чудово вкладається в концепцію громадянської війни, якої, по-моєму, зараз уже ніхто не заперечує… А що це громадянська війна, то воюють і поміж собою, і проти «федералів», і так далі. І це триватиме».
У понеділок двоє міліціонерів загинули і ще 27 людей були поранені внаслідок двох вибухів, які влаштували смертники в селі Ґубден у Дагестані, біля будівлі органів влади й біля відділку міліції.
У вівторок іще двоє повстанців підірвали себе в головному місті Чечні Грозному після короткої перестрілки з урядовими силами безпеки.
Того ж дня в бою в сусідньому Ставропольському краї були вбиті п’ятеро повстанців і троє силовиків, іще троє поранені.
Але, попри все це, командувач внутрішніх військ Микола Рогожкін заявив у вівторок же, що ситуація перебуває «під контролем».
А президент Дагестану Магомедсалам Магомедов, виступаючи на російському державному телебаченні, підтримав політику Кремля – придушувати повстанський рух силою.
«Частина бойовиків обіймає непримиренну позицію, і щодо них можливе тільки суворе силове рішення. Вони мають зазнати заслуженого покарання», – заявив він.
Сила збільшує спротив
Але насильство в регіоні, попри такі дії, не вщухає. Зусилля Кремля взяти ситуацію там під контроль за допомогою силових операцій із 1999 року не змогли принести стабільність чи знищити повстанський рух. І критики Москви кажуть, що систематичне порушення прокремлівськими силами прав людини в регіоні тільки посилило цей рух і збільшило симпатії до нього.
Юрист із Нальчика в Кабардино-Балкарії Лариса Дорогова, яка спеціалізується на справах зникнень людей і релігійної дискримінації, каже, що політика влади настільки контрпродуктивна, що є сумніви, чи взагалі хоче Кремль миру і стабільності.
«Я знаю: найкращий метод боротьби з тероризмом – це припинити порушувати права людини. Тоді не буде ні тероризму, ні бандитизму, нічого такого не буде. А так люди хочуть жити, виховувати дітей, а в нас молодь гине, і всім це байдуже. Хтось веде таку політику – зіштовхувати людей одне з одним, щоб нас, людей, тут було на Кавказі менше, щоб вони вбивали одне одного. Ось такий висновок я зробила з усього цього: комусь потрібен Кавказ без кавказців!» – вважає юрист-правозахисник.
Хоч поговорити з населенням
Відтак Москву закликають долати повстанський рух із іншого боку – залученням місцевого населення. Експерт у справах російських силових структур Андрій Солдатов вважає, що влада цілком забула про боротьбу за серця й думки північнокавказців.
«На Північному Кавказі населення почувається під ударом то силовиків, то бойовиків. Акції, які здійснюють силовики проти бойовиків, дуже часто зачіпають мирне населення – ніхто не бере до уваги його інтересів, ніхто з ним не розмовляє або розмовляє дуже мало. А населення регіону в нинішній час і за нинішньої ситуації потребує саме розмови, діалогу, щоб люди перестали почуватися просто якимсь полем битви», – вважає фахівець.
Як приклад наводять Інгушетію, де кількість нападів за минулий рік значно зменшилася, бо тамтешня місцева влада не тільки здійснює вдалі спецоперації проти бойовиків, а й здійснює політику діалогу з громадськістю і намагається повернути бойовиків до мирного життя.
Повстанство триватиме?
Натомість те, що Москва покладається саме на військові методи, дало протилежний результат, каже директор російського правозахисного центру «Меморіал» Олег Орлов. Повстанський рух, який колись був майже суто чеченським і об’єднаним, переродився в загальнорегіональний і роздріблений і тим самим особливо гнучкий і стійкий, вважає він.
А що немає жодних ознак, щоб Москва мала намір змінити свій курс, виглядає, що невпинна хвиля насильства на Північному Кавказі триватиме, вважає аналітик московського Центру Карнеґі Олексій Малашенко.
Цей фахівець наголошує: «У принципі те, що ми зараз бачимо останніми днями, чудово вкладається в концепцію громадянської війни, якої, по-моєму, зараз уже ніхто не заперечує… А що це громадянська війна, то воюють і поміж собою, і проти «федералів», і так далі. І це триватиме».
