Реформування і модернізація країни в інтересах окремих політичних сил і фінансово-промислових груп; корупція як один із механізмів існування влади; утиски опозиції і громадянського суспільства – це причини, які вивели нещодавно на вулиці Тунісу, а в останні 10 днів і Єгипту, тисячі людей.
Згідно з повідомленнями світових засобів масової інформації, «каїрське полум’я» поширюється далі по мусульманському світу. А відтак, не виключено, знову запалають автомобілі на вулицях європейських столиць, і мусульманські громади Європи вимагатимуть більших прав і свобод. А це – ризик утворення європейської радикальної спільноти, при цьому радикальною як з огляду на сам «мусульманський фактор», так і на радикалізацію «корінного населення» європейських країн. Такий сценарій не відкидають київські політологи Володимир Фесенко, Кость Бондаренко, Михайло Погребінський.
Україна: сценарій Тунісу чи Єгипту?
У Білорусі та Україні зростає кількість людей, незадоволених корумпованою владою з її політичними репресіями та соціальною несправедливістю. Тож, імовірно, що на пострадянському просторі повториться «єгипетський» або «туніський сценарій». На думку експерта з міжнародних питань Олександра Палія, чинна українська влада мала би скористатись досвідом Єгипту: змінити уряд, «задобрити» українців певними соціальними подачками. Інакше на українських владоможців чекає «туніський варіант» – втеча з палаючої країни, вважає Палій.
«Головний урок і Тунісу, і Єгипту полягає в тому, що усім людським істотам, усіх національностей потрібна повага до них з боку влади! – каже він. – І режим, який блокує соціальні люфти, який не дозволяє розвиватися суспільству і реалізовувати його потенціал – він буде у той чи інший спосіб змінений. Він може законсервувати ситуацію на якийсь час, але стратегічної перспективи такі режими не мають».
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, погодившись із колегою, провів аналогію між сучасним Єгиптом і Румунією 20-річної давності.
«Є така абсолютно очевидна схема: більше ескалації (насильства) – менше переговорів і менше компромісів. Менше ескалації – більше переговорів і більше компромісів. Якщо ескалація зростатиме – правлячій еліті Єгипту залишиться одне: покинути країну. Якщо вони не хочуть, щоб їх стратили! Якщо влада хоче припинити це – треба робити це сьогодні, бо завтра буде пізно!» – наголосив Семиволос.
Позиції офіційних осіб
Нині українці почули й офіційну точку зору Єгипту на події у цій державі. Прес-аташе Посольства Єгипту Мустафа Алі заявив: Президент Мубарак не зорієнтувався у світі сучасних глобальних систем і комунікаційних технологій, а відтак – запропоновані ним реформи не вдовольнили суспільство.
«Жодна з держав світу не може бути ізольованою, розвиватись якимось окремим шляхом, – зауважив єгипетський дипломат. – Так, визнаю, ми не врахували того факту, що в Єгипті побільшало освічених людей, що населення країни воліє жити у кращих соціальних та побутових умовах, ніж раніше. Президент та його команда працюють над відповідною програмою модернізації Єгипту, але ми бачимо, що її треба було реалізовувати раніше, тоді б не виник протестний рух».
Перший секретар Міністерства закордонних справ України Віталій Білан наголосив, що найбільша загроза ситуації, що склалася в Єгипті, – це її непередбачуваність. За словами Білана, Єгипет має скористатись історичним досвідом Європи: влада має сісти за круглий стіл із опозицією, представниками національних спільнот і політичних партій, щоб вивести країну з кризи.
Згідно з повідомленнями світових засобів масової інформації, «каїрське полум’я» поширюється далі по мусульманському світу. А відтак, не виключено, знову запалають автомобілі на вулицях європейських столиць, і мусульманські громади Європи вимагатимуть більших прав і свобод. А це – ризик утворення європейської радикальної спільноти, при цьому радикальною як з огляду на сам «мусульманський фактор», так і на радикалізацію «корінного населення» європейських країн. Такий сценарій не відкидають київські політологи Володимир Фесенко, Кость Бондаренко, Михайло Погребінський.
Україна: сценарій Тунісу чи Єгипту?
У Білорусі та Україні зростає кількість людей, незадоволених корумпованою владою з її політичними репресіями та соціальною несправедливістю. Тож, імовірно, що на пострадянському просторі повториться «єгипетський» або «туніський сценарій». На думку експерта з міжнародних питань Олександра Палія, чинна українська влада мала би скористатись досвідом Єгипту: змінити уряд, «задобрити» українців певними соціальними подачками. Інакше на українських владоможців чекає «туніський варіант» – втеча з палаючої країни, вважає Палій.
«Головний урок і Тунісу, і Єгипту полягає в тому, що усім людським істотам, усіх національностей потрібна повага до них з боку влади! – каже він. – І режим, який блокує соціальні люфти, який не дозволяє розвиватися суспільству і реалізовувати його потенціал – він буде у той чи інший спосіб змінений. Він може законсервувати ситуацію на якийсь час, але стратегічної перспективи такі режими не мають».
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, погодившись із колегою, провів аналогію між сучасним Єгиптом і Румунією 20-річної давності.
«Є така абсолютно очевидна схема: більше ескалації (насильства) – менше переговорів і менше компромісів. Менше ескалації – більше переговорів і більше компромісів. Якщо ескалація зростатиме – правлячій еліті Єгипту залишиться одне: покинути країну. Якщо вони не хочуть, щоб їх стратили! Якщо влада хоче припинити це – треба робити це сьогодні, бо завтра буде пізно!» – наголосив Семиволос.
Позиції офіційних осіб
Нині українці почули й офіційну точку зору Єгипту на події у цій державі. Прес-аташе Посольства Єгипту Мустафа Алі заявив: Президент Мубарак не зорієнтувався у світі сучасних глобальних систем і комунікаційних технологій, а відтак – запропоновані ним реформи не вдовольнили суспільство.
«Жодна з держав світу не може бути ізольованою, розвиватись якимось окремим шляхом, – зауважив єгипетський дипломат. – Так, визнаю, ми не врахували того факту, що в Єгипті побільшало освічених людей, що населення країни воліє жити у кращих соціальних та побутових умовах, ніж раніше. Президент та його команда працюють над відповідною програмою модернізації Єгипту, але ми бачимо, що її треба було реалізовувати раніше, тоді б не виник протестний рух».
Перший секретар Міністерства закордонних справ України Віталій Білан наголосив, що найбільша загроза ситуації, що склалася в Єгипті, – це її непередбачуваність. За словами Білана, Єгипет має скористатись історичним досвідом Європи: влада має сісти за круглий стіл із опозицією, представниками національних спільнот і політичних партій, щоб вивести країну з кризи.
