Кількасот демонстрантів у Баку зібралися цього тижня, щоб відзначити річницю з дня народження одного з засновників Азербайджанської Демократичної Республіки Маммада Аміна Расулзаде. Демократичний Азербайджан, перша парламентська республіка в мусульманському світі, проіснував два роки (1918–1920), поки він не став жертвою більшовицької Росії. Але він досі є натхненням для азербайджанських демократів.
Другим, найновішим джерелом натхнення для них стали події в Єгипті. Тож замість імені Расулзаде вони скандували гасло «відставка», і адресували його вже нинішньому лідерові Азербайджану Ільгамові Алієву.
Лідер опозиційної партії «Азербайджанський народний фронт» Алі Карімлі говорить, що для багатьох його співвітчизників події в Тунісі, Єгипті, Ємені є відкриттям, адже досі побутувала думка, що в арабському світі жодних народних повстань не може бути. Тепер статуя Хосні Мубарака в центрі Баку, яку було поставлено на знак дружби між двома країнами, набула іншого символічного значення.
«Всі бачили, як затишно Ільгам Алієв почувається у товаристві арабських диктаторів. Він нав’язав з ними добрі стосунки, а їхні країни вважав прикладом для Азербайджану. Нині ті, хто раніше бачили в них зразок для себе, мабуть, розчаровані. Дивлячись на це, можна прийти до висновку, що побудова демократії в глобальному масштабі тепер прискориться. Тож диктаторам не буде куди втікати», – зауважує опозиційний політик.
Один диктатор чи ціла династія – «скинуть усіх»
Молодий і енергійний президент Азербайджану Ільгам Алієв, може, не нагадує 82-літнього президента Єгипту, але звичайні азербайджанці на вулицях Баку бачать паралелі, бо Ільгам успадкував владу від свого батька Гейдара, який керував Азербайджаном з радянських часів і до своєї смерті.
Тож перехожі на бакинських вулицях кажуть, що Єгипет саме зараз дає добрий приклад для Азербайджану.
«Мубарак був при владі 30 років. Цього досить. Хай прийде керувати інша людина. Це ж відбувається і в нашій країні. Одна династія може правити 30-40 років, але і їх скинуть», – кажуть мешканці країни.
Другим, найновішим джерелом натхнення для них стали події в Єгипті. Тож замість імені Расулзаде вони скандували гасло «відставка», і адресували його вже нинішньому лідерові Азербайджану Ільгамові Алієву.
Лідер опозиційної партії «Азербайджанський народний фронт» Алі Карімлі говорить, що для багатьох його співвітчизників події в Тунісі, Єгипті, Ємені є відкриттям, адже досі побутувала думка, що в арабському світі жодних народних повстань не може бути. Тепер статуя Хосні Мубарака в центрі Баку, яку було поставлено на знак дружби між двома країнами, набула іншого символічного значення.
«Всі бачили, як затишно Ільгам Алієв почувається у товаристві арабських диктаторів. Він нав’язав з ними добрі стосунки, а їхні країни вважав прикладом для Азербайджану. Нині ті, хто раніше бачили в них зразок для себе, мабуть, розчаровані. Дивлячись на це, можна прийти до висновку, що побудова демократії в глобальному масштабі тепер прискориться. Тож диктаторам не буде куди втікати», – зауважує опозиційний політик.
Один диктатор чи ціла династія – «скинуть усіх»
Молодий і енергійний президент Азербайджану Ільгам Алієв, може, не нагадує 82-літнього президента Єгипту, але звичайні азербайджанці на вулицях Баку бачать паралелі, бо Ільгам успадкував владу від свого батька Гейдара, який керував Азербайджаном з радянських часів і до своєї смерті.
Тож перехожі на бакинських вулицях кажуть, що Єгипет саме зараз дає добрий приклад для Азербайджану.
«Мубарак був при владі 30 років. Цього досить. Хай прийде керувати інша людина. Це ж відбувається і в нашій країні. Одна династія може правити 30-40 років, але і їх скинуть», – кажуть мешканці країни.
