Господарі зробили все, щоб підкреслити повагу й дружні почуття до Китаю у дні візиту китайського лідера – від почесного караулу і гарматного салюту на честь Ху Цзіньтао, що трапляється нечасто, до державного обіду у Білому домі, що теж вважається винятковим жестом поваги. До речі, дружина президента Барака Обами на тому обіді була у червоному платті – колір китайського прапора.
Разом з тим, президент Обама на переговорах наголошував тему прав людини, одну з найболючіших для Китаю. Він, зокрема, сказав: «Я підтверджую фундаментальну відданість Америки універсальним правам всіх людей, і це включає засадничі людські права, такі як свобода слова, преси, зібрань, асоціацій і демонстрацій та релігії – права, визнані у китайській Конституції». У відповідь голова КНР заявив, що Китай «визнає й поважає універсальність прав людини», але додав: «Багато що треба буде зробити у Китаї у ділянці прав людини». Це важливе визнання з боку уряду, який тримає за ґратами свого лауреата Нобелівської премії миру.
Хоча Китай формально підписав Загальну декларацію прав людини ООН, сама ця тема завжди була табу для Пекіна. Тим вагоміша заява Ху Цзіньтао. Найбільшим досягненням саміту оглядачі вважають поліпшення взаємин, послаблення напруженості. Також були запевнення щодо співпраці й поліпшення умов китайського ринку для американських товарів.
Проблеми залишаються
Китай далі не дозволяє підвищення курсу своєї валюти. Низька вартість юаню, за підрахунками економістів, штучно, десь на 40%, здешевлює китайські товари, які буквально заповнили американський ринок і спричинюють зростання безробіття у США.
З позитивного боку, на саміті укладено бізнес-угоди обсягом 45 мільярдів доларів, включно з замовленням Китаєм 200 авіалайнерів компанії «Боїнг» на суму 19 мільярдів доларів. Це створить 235 тисяч нових робочих місць. «Я абсолютно певен, що мирне сходження Китаю добре для світу і добре для Америки», – сказав Обама.
Вагомим досягненням вважають згоду Китаю приструнчити свого войовничого союзника Північну Корею. Президент Обама заявив з цього приводу: «Я сказав президентові Ху (Цзіньтао), що ми вдячні Китаєві за його роль у послабленні напруження на Корейському півострові, і ми домовилися, що Північна Корея повинна уникати дальших провокацій. Я також сказав, що ядерна й балістично-ракетна програми Північної Кореї становлять дедалі більшу пряму загрозу для Сполучених Штатів і наших союзників».
Критика у Конгресі
Там не всі вітають президента Китаю. Гаррі Рід, лідер демократичної більшості Сенату, назвав його «диктатором», а декілька конгресменів-республіканців, включно зі спікером Палати представників Джоном Бейнером, відмовилися від запрошення на державний обід у Білому домі.
На Капітолійському пагорбі голова Китаю зустрівся з лідерами Конгресу. Зустріч відбулася за зачиненими дверима, і, як розповів Джон Бейнер, сенатори й конгресмени «підкреслювали нашу глибоку стурбованість повідомленнями про порушення прав людини у Китаї, включаючи позбавлення релігійної свободи і застосування примусових абортів» згідно китайських обмежень родин однієї дитиною.
Ілеана Рос-Лехтінен, голова комісії закордонних справ Палати представників, висловила китайському лідерові «серйозне занепокоєння» порушеннями прав людини, маніпуляціями з валютою і агресивними войовничими жестами. Рос-Лехтінен в інтерв’ю інформаційній агенції Associated Press зокрема сказала: «З усіх питань, що я їх заторкнула, пан Ху (Цзіньтао) відповів лише на одне – коли я закликала покласти край китайській політиці примусових абортів. На моє здивування, він запевняв, що такої політики нема».
Сенатор Гаррі Рід сказав: «Хоча ми маємо багато розходжень, ми прагнемо зміцнити наші взаємини з тим, щоб давати собі раду з глобальними проблемами економіки й безпеки». На думку Джона Керрі, голови сенатської комісії закордонних відносин, «...попри обопільну вигоду від співпраці в ділянці глобальних проблем, багато хто у Конгресі нині вважає, що Сполучені Штати й Китай йдуть курсом на зіткнення, тож вельми важливо для лідерів обох країн не дозволяти того, щоб взаємні підозріння не погіршилися до стану побоювань і демагогії».
Ніби відповідаючи сенаторові, Ху Цзіньтао заявив на зустрічі з представниками американських ділових кіл: «Ми не займаємося гонкою озброєнь, ми не становимо загрози жодній країні. Китай ніколи не буде прагнути домінування або проводити експансіоністську політику».
Разом з тим, президент Обама на переговорах наголошував тему прав людини, одну з найболючіших для Китаю. Він, зокрема, сказав: «Я підтверджую фундаментальну відданість Америки універсальним правам всіх людей, і це включає засадничі людські права, такі як свобода слова, преси, зібрань, асоціацій і демонстрацій та релігії – права, визнані у китайській Конституції». У відповідь голова КНР заявив, що Китай «визнає й поважає універсальність прав людини», але додав: «Багато що треба буде зробити у Китаї у ділянці прав людини». Це важливе визнання з боку уряду, який тримає за ґратами свого лауреата Нобелівської премії миру.
Хоча Китай формально підписав Загальну декларацію прав людини ООН, сама ця тема завжди була табу для Пекіна. Тим вагоміша заява Ху Цзіньтао. Найбільшим досягненням саміту оглядачі вважають поліпшення взаємин, послаблення напруженості. Також були запевнення щодо співпраці й поліпшення умов китайського ринку для американських товарів.
Проблеми залишаються
Китай далі не дозволяє підвищення курсу своєї валюти. Низька вартість юаню, за підрахунками економістів, штучно, десь на 40%, здешевлює китайські товари, які буквально заповнили американський ринок і спричинюють зростання безробіття у США.
З позитивного боку, на саміті укладено бізнес-угоди обсягом 45 мільярдів доларів, включно з замовленням Китаєм 200 авіалайнерів компанії «Боїнг» на суму 19 мільярдів доларів. Це створить 235 тисяч нових робочих місць. «Я абсолютно певен, що мирне сходження Китаю добре для світу і добре для Америки», – сказав Обама.
Вагомим досягненням вважають згоду Китаю приструнчити свого войовничого союзника Північну Корею. Президент Обама заявив з цього приводу: «Я сказав президентові Ху (Цзіньтао), що ми вдячні Китаєві за його роль у послабленні напруження на Корейському півострові, і ми домовилися, що Північна Корея повинна уникати дальших провокацій. Я також сказав, що ядерна й балістично-ракетна програми Північної Кореї становлять дедалі більшу пряму загрозу для Сполучених Штатів і наших союзників».
Критика у Конгресі
Там не всі вітають президента Китаю. Гаррі Рід, лідер демократичної більшості Сенату, назвав його «диктатором», а декілька конгресменів-республіканців, включно зі спікером Палати представників Джоном Бейнером, відмовилися від запрошення на державний обід у Білому домі.
На Капітолійському пагорбі голова Китаю зустрівся з лідерами Конгресу. Зустріч відбулася за зачиненими дверима, і, як розповів Джон Бейнер, сенатори й конгресмени «підкреслювали нашу глибоку стурбованість повідомленнями про порушення прав людини у Китаї, включаючи позбавлення релігійної свободи і застосування примусових абортів» згідно китайських обмежень родин однієї дитиною.
Ілеана Рос-Лехтінен, голова комісії закордонних справ Палати представників, висловила китайському лідерові «серйозне занепокоєння» порушеннями прав людини, маніпуляціями з валютою і агресивними войовничими жестами. Рос-Лехтінен в інтерв’ю інформаційній агенції Associated Press зокрема сказала: «З усіх питань, що я їх заторкнула, пан Ху (Цзіньтао) відповів лише на одне – коли я закликала покласти край китайській політиці примусових абортів. На моє здивування, він запевняв, що такої політики нема».
Сенатор Гаррі Рід сказав: «Хоча ми маємо багато розходжень, ми прагнемо зміцнити наші взаємини з тим, щоб давати собі раду з глобальними проблемами економіки й безпеки». На думку Джона Керрі, голови сенатської комісії закордонних відносин, «...попри обопільну вигоду від співпраці в ділянці глобальних проблем, багато хто у Конгресі нині вважає, що Сполучені Штати й Китай йдуть курсом на зіткнення, тож вельми важливо для лідерів обох країн не дозволяти того, щоб взаємні підозріння не погіршилися до стану побоювань і демагогії».
Ніби відповідаючи сенаторові, Ху Цзіньтао заявив на зустрічі з представниками американських ділових кіл: «Ми не займаємося гонкою озброєнь, ми не становимо загрози жодній країні. Китай ніколи не буде прагнути домінування або проводити експансіоністську політику».
