За словами керівника МЗС Росії, у світі з’явилося все більш стійке бажання до мирного розвитку і це призвело до більшої співпраці і меншої конфронтації, так званої «нової парадигми у міжнародних відносинах».
«Зрозуміло, що не всі готові до цих змін, хтось розгубився, хтось намагається ці зміни загальмувати. У цілому тут проявляється неоднозначність і багатоманітність того, що відбувається на міжнародній арені», – зауважив Сергій Лавров.
Він назвав стосунки Росії і США чи не головним фактором поліпшення міжнародної ситуації. «Все-таки нас із США сьогодні об’єднує більше, аніж роз’єднує. І будемо виходити з того, що ця об’єктивна реальність не стане жертвою якихось кон’юнктурних, політичних маневрів», – сказав міністр.
Ця риторика глави МЗС Росії явно відрізнялася від попередніх років, коли Сергій Лавров накидався на Захід із різкими обвинуваченнями. Початок перезавантаження стосунків США з Росією при президентові Обамі відіграв тут чималу роль.
Лавров також детально зупинився на стосунках Росії з НАТО та їхній активізації після тривалого «замороження» внаслідок вторгнення Росії в Грузію у 2008 році. При цьому він наголосив, що без Росії, як рівноправного партнера, не може бути «ніякої системи європейської безпеки». Хоча критики вважають, що пропозиції Росії у цьому напрямку направлені на підрив НАТО та ОБСЄ.
Лавров відкинув усю критику
Лавров відхилив критику Німеччиною та іншими на Заході непоступливості Росії у Придністров’ї, але не виключив входження Росії у створювану США систему ПРО.
Сергій Лавров також обвинуватив прагматично налаштованих лідерів Заходу в упередженості та нерозумінні «справи Ходорковського». Хоча Шведський арбітражний суд сьогодні постановив, що державне поглинення нафтової компанії Ходорковського «ЮКОС» було «незаконним», зауважив він.
У відповідь на широку критику у світі проявів авторитаризму в Росії, Лавров намагався стверджувати, що Росія посилила співпрацю з громадянським суспільством. Лавров також відповів на критику у Польщі висновків Москви щодо катастрофи літака під Смоленськом і попередив про неприпустимість «набувати на цьому політичний капітал». Глава МЗС Росії також всіляко виправдовував ліквідацію української автономії в Росії і обшук української бібліотеки в Москві.
«Зрозуміло, що не всі готові до цих змін, хтось розгубився, хтось намагається ці зміни загальмувати. У цілому тут проявляється неоднозначність і багатоманітність того, що відбувається на міжнародній арені», – зауважив Сергій Лавров.
Він назвав стосунки Росії і США чи не головним фактором поліпшення міжнародної ситуації. «Все-таки нас із США сьогодні об’єднує більше, аніж роз’єднує. І будемо виходити з того, що ця об’єктивна реальність не стане жертвою якихось кон’юнктурних, політичних маневрів», – сказав міністр.
Ця риторика глави МЗС Росії явно відрізнялася від попередніх років, коли Сергій Лавров накидався на Захід із різкими обвинуваченнями. Початок перезавантаження стосунків США з Росією при президентові Обамі відіграв тут чималу роль.
Лавров також детально зупинився на стосунках Росії з НАТО та їхній активізації після тривалого «замороження» внаслідок вторгнення Росії в Грузію у 2008 році. При цьому він наголосив, що без Росії, як рівноправного партнера, не може бути «ніякої системи європейської безпеки». Хоча критики вважають, що пропозиції Росії у цьому напрямку направлені на підрив НАТО та ОБСЄ.
Лавров відкинув усю критику
Лавров відхилив критику Німеччиною та іншими на Заході непоступливості Росії у Придністров’ї, але не виключив входження Росії у створювану США систему ПРО.
Сергій Лавров також обвинуватив прагматично налаштованих лідерів Заходу в упередженості та нерозумінні «справи Ходорковського». Хоча Шведський арбітражний суд сьогодні постановив, що державне поглинення нафтової компанії Ходорковського «ЮКОС» було «незаконним», зауважив він.
У відповідь на широку критику у світі проявів авторитаризму в Росії, Лавров намагався стверджувати, що Росія посилила співпрацю з громадянським суспільством. Лавров також відповів на критику у Польщі висновків Москви щодо катастрофи літака під Смоленськом і попередив про неприпустимість «набувати на цьому політичний капітал». Глава МЗС Росії також всіляко виправдовував ліквідацію української автономії в Росії і обшук української бібліотеки в Москві.
