Посол США в Москві Джон Баєрлі і заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков обмінялися дипломатичними нотами про набуття чинності міжурядовою угодою в галузі мирного використання ядерної енергетики – так званою «угодою-123». Американський посол із цього приводу назвав угоду «великим кроком» у мирній ядерній співпраці двох країн, яка дає їм можливість «співпрацювати над пошуком вирішень світових проблем». А російське Міністерство закордонних справ заявило, що угода створює умови для «здійснення плідної роботи з реалізації взаємно вигідних спільних проектів і здійснення перспективних науково-технологічних досліджень».
«Угода-123» між США і Росією про співпрацю в галузі «мирного атому» названа так за 123-ю статтею американського закону, Акту про атомну енергію, про міжнародну співпрацю. Вона передбачає вигоди для обох сторін, варті мільярдів доларів. США отримають доступ до уранових родовищ Росії, Росія ж зможе запропонувати свої потужності збагачення урану багатому ринкові США.
А можливість для Росії взяти на переробку чи зберігання відпрацьоване ядерне паливо зі США, за оцінками російських урядовців, може принести їхній країні до 20 мільярдів доларів протягом 10 років. Досі через відсутність «угоди-123» така прибуткова перспектива була для Росії закрита.
Небезпеку не ліквідовують, а зберігають – екологи
Та саме ця можливість викликає різку критику захисників довкілля. Вони звертають увагу, що те відпрацьоване ядерне паливо, яке вже надходить із-за кордону до Росії, переважно не переробляється, а просто зберігається. Тепер, кажуть критики, до цих небезпечних запасів додадуться нові величезні кількості вже зі Сполучених Штатів.
Експерт російського відділку екологічної організації «Ґрінпіс» Володимир Чупров не шкодував гострих слів, змальовуючи своє бачення ситуації: «У першу чергу йдеться про так зване опромінене відпрацьоване ядерне паливо. Це найнебезпечніші високоактивні відходи, які існують у світі. Атомники придумують найрізноманітніші схеми, щоб довести, що це не торгівля радіоактивними відходами. І за паперами, за законом дійсно це буде так. Але де-факто те, що зараз відбувається на російських ядерних об’єктах, називається складуванням чужих ядерних відходів, тобто торгівлею ядерними відходами».
Були в угоди супротивники і у США, але з інших причин: вони боялися, що американські радіоактивні матеріали, потрапивши в Росію, можуть далі опинитися у таких супротивників Америки, як Венесуела, Сирія чи особливо Іран. Та їм не вдалося домогтися в Конгресі скасування цієї угоди.
Підписали її ще в травні 2008 року, але після війни Росії проти Грузії в серпні того ж року тодішній президент США Джордж Буш відкликав угоду з Конгресу. Та 2009-го нинішній президент Барак Обама знову подав документ на розгляд Конгресу в рамках своєї політики «перезавантаження» відносин із Росією.
«Угода-123» між США і Росією про співпрацю в галузі «мирного атому» названа так за 123-ю статтею американського закону, Акту про атомну енергію, про міжнародну співпрацю. Вона передбачає вигоди для обох сторін, варті мільярдів доларів. США отримають доступ до уранових родовищ Росії, Росія ж зможе запропонувати свої потужності збагачення урану багатому ринкові США.
А можливість для Росії взяти на переробку чи зберігання відпрацьоване ядерне паливо зі США, за оцінками російських урядовців, може принести їхній країні до 20 мільярдів доларів протягом 10 років. Досі через відсутність «угоди-123» така прибуткова перспектива була для Росії закрита.
Небезпеку не ліквідовують, а зберігають – екологи
Та саме ця можливість викликає різку критику захисників довкілля. Вони звертають увагу, що те відпрацьоване ядерне паливо, яке вже надходить із-за кордону до Росії, переважно не переробляється, а просто зберігається. Тепер, кажуть критики, до цих небезпечних запасів додадуться нові величезні кількості вже зі Сполучених Штатів.
Експерт російського відділку екологічної організації «Ґрінпіс» Володимир Чупров не шкодував гострих слів, змальовуючи своє бачення ситуації: «У першу чергу йдеться про так зване опромінене відпрацьоване ядерне паливо. Це найнебезпечніші високоактивні відходи, які існують у світі. Атомники придумують найрізноманітніші схеми, щоб довести, що це не торгівля радіоактивними відходами. І за паперами, за законом дійсно це буде так. Але де-факто те, що зараз відбувається на російських ядерних об’єктах, називається складуванням чужих ядерних відходів, тобто торгівлею ядерними відходами».
Були в угоди супротивники і у США, але з інших причин: вони боялися, що американські радіоактивні матеріали, потрапивши в Росію, можуть далі опинитися у таких супротивників Америки, як Венесуела, Сирія чи особливо Іран. Та їм не вдалося домогтися в Конгресі скасування цієї угоди.
Підписали її ще в травні 2008 року, але після війни Росії проти Грузії в серпні того ж року тодішній президент США Джордж Буш відкликав угоду з Конгресу. Та 2009-го нинішній президент Барак Обама знову подав документ на розгляд Конгресу в рамках своєї політики «перезавантаження» відносин із Росією.
