Доступність посилання

ТОП новини

Оборонний бюджет України знову не дозволить переозброїти армію


Київ – Ігнорування владою потреб Збройних сил України в переозброєнні призвело до того, що наступне десятиліття держава знаходитиметься у вакуумі обороноздатності. Оборонний бюджет держави задовольняє лише побутові потреби армії і не здатен забезпечити модернізацію збройних сил, що понад два десятиліття не проводили системного оновлення озброєнь та техніки, кажуть експерти. Відтак, Україна вже сьогодні не може покладатися на свою армію, а заходи, вжиті Президентом Віктором Януковичем, ризикують залишитися формальними рішеннями, додають вони.

За даними Міністерства оборони, українській армії лише на ремонт та відновлення техніки потрібно близько 8 мільярдів гривень. Відтак, або військові будуть голодними, або зіпсована техніка залишиться у небоєздатному стані, зауважує директор інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець.

«Загалом на армію виділено 11 мільярдів гривень. Це гроші, яких достатньо для утримання армії в казармах, – каже він. – Соціальні витрати, пенсії, комунальні платежі, харчі коштують близько 8 мільярдів гривень. Просто, платимо гроші, щоб армія жила в казармах. На цьому тлі говорити про модернізацію та переоснащення, просто, немає сенсу. За минулі 20 років вже змінилися два покоління зброї. За 10 років ми будемо мати армію з невідомим озброєнням», – прогнозує Сергій Згурець.

Не виключена можливість втягування України у військові конфлікти – експерт

Цього року за загальним фондом оборонного бюджету на розвиток озброєння і військової техніки Збройних сил України виділено лише 350 мільйонів гривень, а контракти Міноборони із підприємствами оборонно-промислового комплексу передбачають фінансові зобов’язання військового відомства на суму близько двох мільярдів гривень. Тобто бюджет не передбачає виконання поточних контрактів, наголошують експерти.

А призупинення такого важливого проекту як «Корвет» та різке гальмування із проектом ракетного комплексу «Сапсан» ще раз говорить про те, що сподіватися на армію як на інститут стримування наступні 10 років українці не можуть, наголошує директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Водночас, за його словами, боєздатна армія Україні потрібна.

«Не виключена можливість втягування України у військові конфлікти. Основними причинами можуть бути протиріччя щодо територіального розподілу, доступ до енергоносіїв і стратегічних природних ресурсів. Про потенційні конфлікти з Російською Федерацією, навіть, говорити не варто. Росія має надзвичайні важелі впливу, і, в тому числі, по дестабілізації ситуації в окремих регіонах України», – зазначив Бадрак.

«Укроборонпром» відновить боєздатність Збройних сил України?

Єдиним заходом, вжитим владою для можливої модернізації збройних сил та підвищення ефективності оборонно-промислового комплексу України, став підписаний Президентом Віктором Януковичем указ про створення державного господарського об`єднання «Укроборонпром», відзначили експерти. До нового об’єднання увійдуть державні підприємства, що розробляють, виготовляють, продають, ремонтують, модернізують, або утилізують озброєння, військову техніку та боєприпаси. В українській дійсності це новоутворення може зрушити справу з місця, вважає президент асоціації «Українські оборонні технології» Володимир Грек.

«Можна було б взагалі нічого не створювати і залишити підприємства розрізненими, якби виконувався прийнятий у світі принцип взаємодії з оборонними підприємствами, коли роль держави зведена до двох речей: розподіл державного оборонного замовлення і надання ліцензій на торгівлю зброєю. Утім, оскільки у нас роль держави невизначена, підприємства не акціоновані, більшість із них через свою структуру не здатні взаємодіяти із західними, наприклад, компаніями, то потрібні подібні надбудови», – зауважив Грек.

Утім, без збільшення оборонного бюджету указ про створення «Укроборонпрому» залишиться просто ще однією формальністю, зауважують експерти і нагадують, що минулого року на озброєння Збройних сил України прийшло лише 10 модернізованих танків та один авіаційний тренажер.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG