Класична італійська колядка у виконанні місцевого тріо українських співаків. Це ще не концерт у римській консерваторії Святої Чечілії, але хто знає, чи згодом таланти з України не доберуться і туди.
А поки що у столичному театрі на 200 глядачів, де зібралися земляки та італійські друзі, вони дарували різдвяні мелодії двох співочих народів. Почувши знайому колядку «Спи, Ісусе, спи маленький», українці в залі підспівували і собі, линучи думками до родичів на батьківщині.
Український вертеп на римській сцені
Сцена різдвяного вертепуСвятковий вертеп влаштували у період між католицьким та православним Різдвом. Досі театральні дійства, організовані місцевою громадою, часто нагадували аматорські вистави шкільного рівня. Цьогорічний різдвяний вечір, на думку опитаних глядачів, виявився дійсно успішним і цікавим. Та найбільше, що сподобалося, це вдале поєднання пісенних традицій України й Італії.
Директор театру «Берегиня» і режисер вертепу Марія Беднарчук пояснила ідею вистави: «Ми хочемо, щоб італійці дійсно розуміли нас, а ми їх. Різдво Христове – це спільне свято для всіх християн, тому така колядка українською та італійською вона більше єднає всіх нас. І ще, чому гарним удався цей вечір, що нарешті сталося так, як я мріяла, бо кожен на сцені має робити своє: тріо професійно співало, актори грали, костюми і декорації також виконані професійно».
У вертепній драмі не бракувало героїв: діва Марія з Ісусиком на колінах, добрий ангел, хитренький жидок, кмітливе чортеня і кривавий цар Ірод.
Золотий час репетицій
Під час концерту в Римі На сцені актори різного віку: і школярі, і студенти і дорослі заробітчани. Власне, ця остання категорія акторів викликала особливе захоплення у глядачів, які пошепки між рядами дивувалися: «І це ж треба за роботою ще й знаходити час для підготовки концертів!»
А час, як з’ясувалося, і був найбільшою проблемою для учасників різдвяного дійства. «Ви знаєте, що ми всі по роботах зранку до вечора і вишукуємо той час на репетиції навіть не уявляєте, як, – сказала учасниця співочого тріо Галина Громик. – Це треба мати велику любов, яка межує з фанатизмом. Ми мусимо знайти час, щоб влаштувати гарний концерт. Наша робота і заробітки то для нас ніщо, а без пісні, без музики ми не можемо жити».
Не лише колядка, а й віншування
Справжнім різдвяним подарунком став для громади виступ народного хору імені Григорія Верьовки. Напередодні свят артисти з України побували на гастролях у Римі. Директор хору, народний артист Зиновій Корінець вважає, що музичний мелос дуже важливий для емігранта, бо допомагає зберігати мову. А сама пісня, за його словами, має навіть запах.
«Я умовно сказав про запах. Запах пісні – це внутрішнє якесь відчуття. Українець повинен чути свою пісню, і вона повинна щось у його душі перевертати», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Зиновій Корінець.
Окрім пісенних традицій, досі живучі серед українців і звичаї різдвяного віншування, чим яскраво завершився святковий вечір у Римі.
В день Різдва Христового ми прийшли у ваш дім,
Щоб добра та злагоди побажати всім!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми скажем дружно: «Христос Рождається!»
А поки що у столичному театрі на 200 глядачів, де зібралися земляки та італійські друзі, вони дарували різдвяні мелодії двох співочих народів. Почувши знайому колядку «Спи, Ісусе, спи маленький», українці в залі підспівували і собі, линучи думками до родичів на батьківщині.
Український вертеп на римській сцені
Директор театру «Берегиня» і режисер вертепу Марія Беднарчук пояснила ідею вистави: «Ми хочемо, щоб італійці дійсно розуміли нас, а ми їх. Різдво Христове – це спільне свято для всіх християн, тому така колядка українською та італійською вона більше єднає всіх нас. І ще, чому гарним удався цей вечір, що нарешті сталося так, як я мріяла, бо кожен на сцені має робити своє: тріо професійно співало, актори грали, костюми і декорації також виконані професійно».
У вертепній драмі не бракувало героїв: діва Марія з Ісусиком на колінах, добрий ангел, хитренький жидок, кмітливе чортеня і кривавий цар Ірод.
Золотий час репетицій
А час, як з’ясувалося, і був найбільшою проблемою для учасників різдвяного дійства. «Ви знаєте, що ми всі по роботах зранку до вечора і вишукуємо той час на репетиції навіть не уявляєте, як, – сказала учасниця співочого тріо Галина Громик. – Це треба мати велику любов, яка межує з фанатизмом. Ми мусимо знайти час, щоб влаштувати гарний концерт. Наша робота і заробітки то для нас ніщо, а без пісні, без музики ми не можемо жити».
Не лише колядка, а й віншування
Справжнім різдвяним подарунком став для громади виступ народного хору імені Григорія Верьовки. Напередодні свят артисти з України побували на гастролях у Римі. Директор хору, народний артист Зиновій Корінець вважає, що музичний мелос дуже важливий для емігранта, бо допомагає зберігати мову. А сама пісня, за його словами, має навіть запах.
«Я умовно сказав про запах. Запах пісні – це внутрішнє якесь відчуття. Українець повинен чути свою пісню, і вона повинна щось у його душі перевертати», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Зиновій Корінець.
Окрім пісенних традицій, досі живучі серед українців і звичаї різдвяного віншування, чим яскраво завершився святковий вечір у Римі.
В день Різдва Христового ми прийшли у ваш дім,
Щоб добра та злагоди побажати всім!
Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми скажем дружно: «Христос Рождається!»
