Великі міста сяють святковими ілюмінаціями, площі прикрашені яскравими ялинками. Одна перед одною хизуються оздобленими вітринами крамниці, куди поспішають метушливі покупці за подарунками. Звичайний передріздвяний антураж, який також став традицією.
Проте на Апеннінах і досі шанують давніші звичаї, пов’язані з Різдвом Христовим. Щоб відчути це, вирушаймо спочатку на південь, до Сицилії.
Вертепи
Найбільший вертеп на площі Святого Петра в РиміТам щороку влаштовують грандіозний живий вертеп, де серед головних героїв не лише біблійні персонажі. Понад 200 осіб, вбрані у середньовічний одяг, із відповідними атрибутами демонструють
наживо античні ремесла і відтворюють атмосферу колишнього життя.
Учасниця такого вертепу Клаудіа Манолі одночасно працює і руками, і ногами. Вона пояснює: «Руками я плету килим, а за допомогою мотузки, прикріпленої до ноги, я колихаю колиску над ліжком. Так колись робили наші предки, коли дитя спало, жінка займалася іншим, завжди в роботі була».
Щоб зрозуміти, що таке італійський художній вертеп, який називається презепіо, слід побувати у Неаполі. Славнозвісна вулиця Сан Ґреґоріо Армено вважається мистецькою лабораторією презепіо. Місцеві ремісники у своїх ятках малюють, ліплять, вирізають, одним словом, на ваших очах творять різдвяну шопку і заселяють її як традиційними, так і сучасними героями.
«У листопаді і грудні я багато працюю і дійсно отримую задоволення, створюючи для презепіо героїв сьогодення, – розповідає ремісник зі стажем Томмазо Кантіні. – Цього року не обійшлося без Дієго Марадони, якому виповнилося 50 років, я його зобразив у костюмі тренера. І, звичайно, Берлусконі під різним соусом, як прем’єр і як ловелас. Люди, які потрапляють до презепіо, ніколи не ображаються, адже це престижно».
Різдво без панеттоне – не Різдво
Упаковки з кексом панеттонеУ містечках центральної Італії, в області Абруццо, поширений звичай увесь тиждень напередодні Різдва запалювати величезне багаття. Довкола нього збирається костюмована процесія, і в полум’ї спалюють опудала. Подібно до язичницької традиції у слов’ян це символізує очищення від злих сил напередодні нового року.
Різдвяну подорож Італією завершуємо у північному містечку Мерано, що поблизу кордону зі Швейцарією та Австрією. У ці засніжені краї їдуть звідусіль подивитися і скупитися на різдвяних базарах. Святкові ілюмінації освітлюють площу, де запах глінтвейну і солодощів розчиняється в різдвяних мелодіях, які долинають з концертного майданчика. У віконцях оздоблених дерев’яних будиночків увесь асортимент різдвяних прикрас та подарунків, не бракує і гастрономічних прилавків.
Кулінарні традиції також різняться від міста до міста, хоча скрізь італійську родину за столом об’єднує саме він, король різдвяних ласощів, – солодкий хліб панеттоне. Здобна м’яка випічка і підняті догори келихи з ігристим вином спуманте – фінальний момент святкового застілля, коли лунають радісні вітання «Buon Natale!», «З Різдвом Христовим!».
Проте на Апеннінах і досі шанують давніші звичаї, пов’язані з Різдвом Христовим. Щоб відчути це, вирушаймо спочатку на південь, до Сицилії.
Вертепи
наживо античні ремесла і відтворюють атмосферу колишнього життя.
Учасниця такого вертепу Клаудіа Манолі одночасно працює і руками, і ногами. Вона пояснює: «Руками я плету килим, а за допомогою мотузки, прикріпленої до ноги, я колихаю колиску над ліжком. Так колись робили наші предки, коли дитя спало, жінка займалася іншим, завжди в роботі була».
Щоб зрозуміти, що таке італійський художній вертеп, який називається презепіо, слід побувати у Неаполі. Славнозвісна вулиця Сан Ґреґоріо Армено вважається мистецькою лабораторією презепіо. Місцеві ремісники у своїх ятках малюють, ліплять, вирізають, одним словом, на ваших очах творять різдвяну шопку і заселяють її як традиційними, так і сучасними героями.
«У листопаді і грудні я багато працюю і дійсно отримую задоволення, створюючи для презепіо героїв сьогодення, – розповідає ремісник зі стажем Томмазо Кантіні. – Цього року не обійшлося без Дієго Марадони, якому виповнилося 50 років, я його зобразив у костюмі тренера. І, звичайно, Берлусконі під різним соусом, як прем’єр і як ловелас. Люди, які потрапляють до презепіо, ніколи не ображаються, адже це престижно».
Різдво без панеттоне – не Різдво
Різдвяну подорож Італією завершуємо у північному містечку Мерано, що поблизу кордону зі Швейцарією та Австрією. У ці засніжені краї їдуть звідусіль подивитися і скупитися на різдвяних базарах. Святкові ілюмінації освітлюють площу, де запах глінтвейну і солодощів розчиняється в різдвяних мелодіях, які долинають з концертного майданчика. У віконцях оздоблених дерев’яних будиночків увесь асортимент різдвяних прикрас та подарунків, не бракує і гастрономічних прилавків.
Кулінарні традиції також різняться від міста до міста, хоча скрізь італійську родину за столом об’єднує саме він, король різдвяних ласощів, – солодкий хліб панеттоне. Здобна м’яка випічка і підняті догори келихи з ігристим вином спуманте – фінальний момент святкового застілля, коли лунають радісні вітання «Buon Natale!», «З Різдвом Христовим!».
