Двічі на рік на Апеннінах триває великий футбольний базар. Італійські клуби, випереджаючи один одного, ведуть торги і намагаються придбати для себе найздібніших, найсильніших, най-найкращих футболістів.
Такі критерії суворого відбору і щедрої винагороди за працю Італія допоки ніяк не може запровадити у сфері науки та інноваційних технологій.
Відтік «талановитих голів» в Італії утричі перевищує подібний феномен у Франції та Великобританії. З 12 італійців-володарів Нобелівської премії у галузі фізики, хімії та медицини лише один проводить свої дослідження виключно в Італії. Загалом понад 2 відсотки дипломованих науковців працюють поза межами сонячного півострова.
Податкові пільги і житло
Новий закон має на меті заохотити цих дослідників повернутися на батьківщину і привабити також іноземних спеціалістів.
«Для Італії робити ставку на своє майбутнє значить робити ставку на людський ресурс, на наші таланти. Цей людський потенціал може і повинен повернутися працювати на півострів, щоб позитивніше дивитися на наш завтрашній день», – заявив член урядової коаліції Мауріціо Люпі.
Нововведення передбачає низку податкових пільг на кілька років для тих, хто вирішив залишитися працювати на Апеннінах або повернутися з-за кордону. Відповідно до закону, новоприбульцям на два роки надається житло. Значно спрощується бюрократична процедура для тих, хто повертається.
«Закон не вирішує проблеми»
Представники наукових кіл вітають ініціативу політиків, але у їхніх коментарях помітний скепсис.
«Безумовно, це корисний закон, але він абсолютно не вирішує проблеми. Бо потрібні інші, системніші заходи, щоб активніше запроваджувати інноваційні технології у виробничий процес італійських підприємств», – зауважив для Радіо Свобода Алессандро Фралеоні, голова Італійської асоціації наукових дослідників.
На його думку, йдеться лише про короткотривалу підтримку з боку держави, тоді як треба створювати умови для постійної роботи і проживання дослідників.
Алессандро Фралеоні також наголошує, що слід активізувати взаємодію університетських дослідників і промислових підприємств, внаслідок чого значно підвищиться їхня продуктивність і конкурентоспроможність. Нині спостерігається парадоксальна ситуація, додає експерт: італійські підприємці-роботодавці вбачають в інноваціях лише витрати, а не розвиток і прибуток фірми.
Мізерна підтримка держави
Інші фахівці підсумовують, що італійська держава дуже мало інвестує в освіту та науку (1 відсоток від ВВП країни), чим пояснюється слаборозвинена інфраструктура галузі. Такий стан речей головним чином спричиняє еміграцію «талановитих мізків» і ускладнює також імміграцію дипломованих іноземців.
За останні 10 років це вже третя спроба політиків повернути своїх науковців на Апенніни.
Попередні ініціативи принесли скромні результати. На кілька років повернулися працювати 500 дослідників. На сьогодні Італії до своїх вишів вдається привабити лише 2 відсотки з міжнародного потоку студентів.
Такі критерії суворого відбору і щедрої винагороди за працю Італія допоки ніяк не може запровадити у сфері науки та інноваційних технологій.
Відтік «талановитих голів» в Італії утричі перевищує подібний феномен у Франції та Великобританії. З 12 італійців-володарів Нобелівської премії у галузі фізики, хімії та медицини лише один проводить свої дослідження виключно в Італії. Загалом понад 2 відсотки дипломованих науковців працюють поза межами сонячного півострова.
Податкові пільги і житло
Новий закон має на меті заохотити цих дослідників повернутися на батьківщину і привабити також іноземних спеціалістів.
«Для Італії робити ставку на своє майбутнє значить робити ставку на людський ресурс, на наші таланти. Цей людський потенціал може і повинен повернутися працювати на півострів, щоб позитивніше дивитися на наш завтрашній день», – заявив член урядової коаліції Мауріціо Люпі.
Нововведення передбачає низку податкових пільг на кілька років для тих, хто вирішив залишитися працювати на Апеннінах або повернутися з-за кордону. Відповідно до закону, новоприбульцям на два роки надається житло. Значно спрощується бюрократична процедура для тих, хто повертається.
«Закон не вирішує проблеми»
Представники наукових кіл вітають ініціативу політиків, але у їхніх коментарях помітний скепсис.
«Безумовно, це корисний закон, але він абсолютно не вирішує проблеми. Бо потрібні інші, системніші заходи, щоб активніше запроваджувати інноваційні технології у виробничий процес італійських підприємств», – зауважив для Радіо Свобода Алессандро Фралеоні, голова Італійської асоціації наукових дослідників.
На його думку, йдеться лише про короткотривалу підтримку з боку держави, тоді як треба створювати умови для постійної роботи і проживання дослідників.
Алессандро Фралеоні також наголошує, що слід активізувати взаємодію університетських дослідників і промислових підприємств, внаслідок чого значно підвищиться їхня продуктивність і конкурентоспроможність. Нині спостерігається парадоксальна ситуація, додає експерт: італійські підприємці-роботодавці вбачають в інноваціях лише витрати, а не розвиток і прибуток фірми.
Мізерна підтримка держави
Інші фахівці підсумовують, що італійська держава дуже мало інвестує в освіту та науку (1 відсоток від ВВП країни), чим пояснюється слаборозвинена інфраструктура галузі. Такий стан речей головним чином спричиняє еміграцію «талановитих мізків» і ускладнює також імміграцію дипломованих іноземців.
За останні 10 років це вже третя спроба політиків повернути своїх науковців на Апенніни.
Попередні ініціативи принесли скромні результати. На кілька років повернулися працювати 500 дослідників. На сьогодні Італії до своїх вишів вдається привабити лише 2 відсотки з міжнародного потоку студентів.
