Говорячи про формування української зовнішньої розвідки, колишні керівники спецслужби розповіли, що на початках була боротьба між двома концепціями її створення: формувати спецслужбу з нуля з патріотично налаштованих офіцерів чи залишити в її складі старих спеціалістів, які не заплямували себе політичними справами. Перемогла друга концепція.
«Не час був застосовувати революційні методи, – зазначає з цього приводу колишній керівник служби зовнішньої розвідки Олександр Шарков. – Підхід був обраний правильний».
Запобігти «касетному скандалу» завадила Держохорона –Деркач
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про один із найбільших проколів в історії українських спецслужб – прослуховування кабінету Президента Леоніда Кучми – Леонід Деркач заперечив слова попереднього глави держави, який нещодавно сказав, що касетний скандал справа рук іноземних спецслужб.
«Я не вірю в жодну іноземну розвідку», – заявив Леонід Деркач. При цьому, за його словами, очевидним є й те, що майор Микола Мельниченко, який прослуховував кабінет Президента, мав спільників.
За словами екс-голови СБУ, напередодні касетного скандалу він ініціював перевірку кабінету Леоніда Кучми на наявність пристроїв прослуховування. Але вийшло непорозуміння з державною службою охорони.
«Я якось сказав Президентові: давайте, як ви будете кудись їхати, то нікому нічого не кажіть, а ми приїдемо і перевіримо кабінет на можливе прослуховування. І він якось подзвонив, що уїжджає – ми відправили туди бригаду на чолі з генералом Миколою Вербицьким. І ось, керівництво Державної служби охорони не пускало їх впродовж трьох годин. І Мельниченко встиг забрати пристрої прослуховування. Оця відомча обережність практично дала можливість подальшому прослуховуванню», – розповів екс-голова СБУ.
Леонід Деркач висловив жаль, що сам тоді не втрутився в ситуацію. «Якби я не був зайнятий, то я би сам приїхав та змусив би відчини кабінет, і це беззаконня не тривало б», – додав він.
Леонід Деркач є одним із фігурантів касетного скандалу. Проте, за його словами, в слідства по справі генерала Олексія Пукача (головного обвинуваченого у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе) запитань до нього не було.
Розвідники про політику та економічну віддачу
Колишні керівники розвідки розійшлися в оцінках впливу політики на свою роботу. Якщо Леонід Деркач запевняв, що служба працювала і працює поза політикою, то інші зазначали, що як міжнародні, так і внутрішньополітичні обставини істотно впливали на роботу зовнішньої розвідки.
Один із попередніх керівників служби зовнішньої розвідки Олександр Черевань зазначив, що за часів його керівництва це була дуже фінансово-ефективна організація, яка на один вкладений долар віддавала шість.
Утім, на презентації колишні керівники спецслужби говорили здебільшого про книжку і не надто охоче відповідали на запитання про теперішнє та нещодавнє минуле служби зовнішньої розвідки, посилаючись на особливий характер організації. Представляючи книжку «Керівники української служби зовнішньої розвідки», Леонід Деркач зазначив, що вона дасть можливість теперішнім розвідникам вчитися на помилках попередників.
«Не час був застосовувати революційні методи, – зазначає з цього приводу колишній керівник служби зовнішньої розвідки Олександр Шарков. – Підхід був обраний правильний».
Запобігти «касетному скандалу» завадила Держохорона –Деркач
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про один із найбільших проколів в історії українських спецслужб – прослуховування кабінету Президента Леоніда Кучми – Леонід Деркач заперечив слова попереднього глави держави, який нещодавно сказав, що касетний скандал справа рук іноземних спецслужб.
«Я не вірю в жодну іноземну розвідку», – заявив Леонід Деркач. При цьому, за його словами, очевидним є й те, що майор Микола Мельниченко, який прослуховував кабінет Президента, мав спільників.
За словами екс-голови СБУ, напередодні касетного скандалу він ініціював перевірку кабінету Леоніда Кучми на наявність пристроїв прослуховування. Але вийшло непорозуміння з державною службою охорони.
«Я якось сказав Президентові: давайте, як ви будете кудись їхати, то нікому нічого не кажіть, а ми приїдемо і перевіримо кабінет на можливе прослуховування. І він якось подзвонив, що уїжджає – ми відправили туди бригаду на чолі з генералом Миколою Вербицьким. І ось, керівництво Державної служби охорони не пускало їх впродовж трьох годин. І Мельниченко встиг забрати пристрої прослуховування. Оця відомча обережність практично дала можливість подальшому прослуховуванню», – розповів екс-голова СБУ.
Леонід Деркач висловив жаль, що сам тоді не втрутився в ситуацію. «Якби я не був зайнятий, то я би сам приїхав та змусив би відчини кабінет, і це беззаконня не тривало б», – додав він.
Леонід Деркач є одним із фігурантів касетного скандалу. Проте, за його словами, в слідства по справі генерала Олексія Пукача (головного обвинуваченого у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе) запитань до нього не було.
Розвідники про політику та економічну віддачу
Колишні керівники розвідки розійшлися в оцінках впливу політики на свою роботу. Якщо Леонід Деркач запевняв, що служба працювала і працює поза політикою, то інші зазначали, що як міжнародні, так і внутрішньополітичні обставини істотно впливали на роботу зовнішньої розвідки.
Один із попередніх керівників служби зовнішньої розвідки Олександр Черевань зазначив, що за часів його керівництва це була дуже фінансово-ефективна організація, яка на один вкладений долар віддавала шість.
Утім, на презентації колишні керівники спецслужби говорили здебільшого про книжку і не надто охоче відповідали на запитання про теперішнє та нещодавнє минуле служби зовнішньої розвідки, посилаючись на особливий характер організації. Представляючи книжку «Керівники української служби зовнішньої розвідки», Леонід Деркач зазначив, що вона дасть можливість теперішнім розвідникам вчитися на помилках попередників.
